вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" травня 2026 р. Справа № 906/103/26
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Дочірнього підприємства «Євротранс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро», м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані», с. Чайки, Бучанський район, Київська область
про стягнення 310 409, 60 грн
ДП «Євротранс» ТОВ «Євро» звернулось в Господарський суд Житомирської області із позовом до ТОВ «Креатор Компані» про стягнення 234 000, 00 грн основної заборгованості, 3 760, 62 грн інфляційних втрат, 16 059, 45 грн 15% річних, 33 189, 53 грн пені, 23 400, 00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем щодо повної оплати за надані йому послуги відповідно до Договору надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.01.2026 р. позовну заяву Дочірнього підприємства «Євротранс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» про стягнення 310 409, 60 грн передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2026 р. прийнято справу № 906/103/26 за позовом Дочірнього підприємства «Євротранс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» про стягнення 310 409, 60 грн до свого провадження і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
30.04.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 29.04.2026 р., у якому він просив суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та відмовити в задоволенні позову повністю
За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідача викладеної у відзиві на позовну заяву про поновлення строку для подання відзиву, суд дійшов висновку про обґрунтованість такої заяви і про необхідність її задоволення.
05.05.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 05.05.2026 р., що була долучена судом до матеріалів справи.
12.05.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 11.02.2026 р. на відповідь на відзив, що були долучені судом до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
03.02.2025 р. між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (надалі - Замовник) було укладено договір надання послуг № 03/02-4, згідно з умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначних цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату послуги з розробки грунту в котловані та перевезення на відстань до 500 м на об'єкті Замовника (надалі іменуються «послуги»), а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. (надалі - Договір).
Згідно з п. 2.3. Договору Замовник зобов'язаний:
- приймати від Виконавця результати надання послуг шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і сплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим Договором;
- забезпечувати Виконавця інформацією, необхідною для надання послуг.
Пунктами 3.1.-3.6., 3.8. Договору визначено, що за домовленістю сторін, ціна послуги становить 200, 00 грн (двісті гривень 00 копійок) за 1 м3, у тому числі 20 % ПДВ (п. 3.1.).
3.2. Загальна сума Договору становить суму всіх наданих послуг, протягом дії даного Договору.
3.3. Оплата наданих за Договором послуг може проводиться на умовах передплати згідно виставленого рахунку на попередню оплату у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Виконавця.
3.4. Приймання-передача наданих послуг здійснюється Сторонами шляхом підписання відповідного Акту приймання виконаних робіт, який складає Виконавець та передає Замовнику для підписання.
3.5. Замовник, отримавши Акт приймання виконаних робіт, зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути його, підписати та один примірник акту повернути Виконавцю.
3.6. Якщо Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання виконаних робіт не направляє Виконавцю підписаний акт або вмотивоване заперечення, то надані послуги вважаються прийнятими, а Акти приймання виконаних робіт підписаними Замовником.
3.8. Сплата послуг здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Сторонами акту виконаних робіт.
Положеннями п. 6.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків до моменту повної оплати.
На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з розробки грунту в котловані та перевезення на відстань до 500 м на об'єкті на загальну суму 234 000, 00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами кваліфікованим електронним підписом та печаткою актом № 2 від 23.07.2025 р. здачі-приймання робіт (наданих послуг) на суму 234 000, 00 грн, довідкою виконавця до договору надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., відповідними товарно-транспортними накладними, актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: лютий 2025 р. - вересень 2025 р. між Дочірнє підприємство «Євротранс» товариства з обмеженою відповідальністю «Євро» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор компані» за договором № 03/02-4 від 03.02.2025 р. станом на 30.09.2025 р., наявними у матеріалах справи.
У жовтні 2025 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою б/н від 22.10.2025 р. про сплату заборгованості на суму 450 474, 06 грн, у якій окрім іншого вимагав в 7-ми денний термін перерахувати заборгованість за надані послуги у розмірі 234 000, 00 грн за договором № 03/02-4 про надання послуг від 03.02.2025 р.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України (за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо оплати за надані послуги з розробки грунту в котловані та перевезення на відстань до 500 м на об'єкті не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 234 000, 00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., актом № 2 від 23.07.2025 р. здачі-приймання робіт (наданих послуг) на суму 234 000, 00 грн, довідкою виконавця до договору надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., відповідними товарно-транспортними накладними, актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: лютий 2025 р. - вересень 2025 р. між Дочірнє підприємство «Євротранс» товариства з обмеженою відповідальністю «Євро» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор компані» за договором № 03/02-4 від 03.02.2025 р. станом на 30.09.2025 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за надані послуги згідно з договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 234 000, 00 грн за договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., за період прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов'язку по оплаті за надані послуги з 08.08.2025 р. по 21.01.2026 р. всього на загальну суму 33 189, 53 грн.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Замовник додатково сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р. виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за вищевказаним договором у вищевказаний період у розмірі 33 189, 53 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача 10 % штрафу, передбачений договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті за надані послуги понад 30 днів всього на загальну суму 23 400, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 4.2. Договору випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Замовник додатково сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Плати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/12876/19.
Розрахунок 10% штрафу від вартості наданих послуг, оплату за які відповідач прострочив понад тридцять днів виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 10% штрафу передбаченого договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., за прострочення відповідачем оплати за надані послуги понад тридцять днів у розмірі 23 400, 00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 760, 62 грн інфляційних втрат та 16 059, 45 грн 15 % річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті за надані послуги з 08.08.2025 р. по 21.01.2026 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних втрат від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором наступний:
Сума боргу
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 08/08/2025 до 21/01/2026234 000,00 грн.
Залишок боргу234 000,00 грн.
Інфляційні витрати:
Останній період (08/08/2025 - 21/01/2026)Індекс інфляції
серпень 202599,80
вересень 2025100,30
жовтень 2025100,90
листопад 2025100,40
грудень 2025100,20
січень 2026100,70
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (99,80 : 100) (100,30 : 100) (100,90 : 100) (100,40 : 100) (100,20 : 100) (100,70 : 100) = 1.02318354
Інфляційне збільшення:
234 000,00 x 1.02318354 - 234 000,00 = 5 424,95 грн.
Отже, загальний розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р. у вищевказаний період становить 5 424, 95 грн.
Оскільки, розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 3 760, 62 грн.
Відповідно до п. 4.3. Договору Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штраф, пеню, а також 15 (п'ятнадцять) процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у Договорі.
Розрахунок 15 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 15% річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 16 059, 45 грн.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві б/н від 29.04.2026 р. на позовну заяву, щодо відсутності належних доказів виконання робіт, доказів підписання сторонами первинних документів, а також невірно визначеного позивачем періоду прострочення відповідачем обов'язку по оплаті надані послуги, незаконно здійсненого розрахунку штрафних санкцій та безпідставно нарахованих 15% річних за таке прострочення є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження надання послуг до позовної заяви додано акт № 2 від 23.07.2025 р. здачі-приймання робіт (наданих послуг) на суму 234 000, 00 грн, що підписаний відповідачем у сервісі Вчасно за допомогою кваліфікованого електронного підпису та електронною печаткою 04.08.2025 р., довідку виконавця до договору надання послуг № 03/02-4 від 03.02.2025 р., що підписана відповідачем у сервісі Вчасно за допомогою кваліфікованого електронного підпису та електронною печаткою 29.07.2025 р.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача, крім іншого, штрафні санкції (неустойку) у вигляді пені, 10% штрафу, інфляційних втрат за період прострочення відповідачем свого обов'язку по оплаті за надані послуги з 08.08.2025 р. по 21.01.2026 р. у відповідність до виконаного ним розрахунку.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Плати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/12876/19.
Як вбачається зі змісту п. 4.3. Договору, сторони узгодили, що Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити 15 (п'ятнадцять) процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у Договорі.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що на підтвердження наданих відповідачу послуг з розробки грунту в котловані та перевезення на відстань до 500 м на об'єкті Замовника, додано всіх належних та допустимих доказів, а також вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 10% штрафу, інфляційних втрат та 15% річних за прострочення виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті за надані послуги, є законними та обґрунтованими, та такими, що не суперечать чинному законодавству.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (08130, вул. Валентина Чайки, буд. 16, с. Чайки, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 41258800) на користь Дочірнього підприємства «Євротранс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро» (11500, вул. Білокоровицьке шосе, буд. 3, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область; ідентифікаційний код 31780974) 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 33 189 (тридцять три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн 53 (п'ятдесят три) коп. пені, 23 400 (двадцять три тисячі чотириста) грн 00 (нуль) коп. 10% штрафу, 3 760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн 62 (шістдесят дві) коп. інфляційних втрат, 16 059 (шістнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн 45 (сорок п'ять) коп. 15% річних та судові витрати 3 724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн 91 (дев'яносто одна) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца