вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/677/26
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1.Державної екологічної інспекції Столичного округу, м. Київ
2.Згурівської селищної ради, с. Згурівка, Броварський р-н, Київська область
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ
про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - позивач 1) та Згурівської селищної ради (далі - позивач 2) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у розмірі 139589,16 грн.
Ухвалою суду від 13.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/677/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.03.2026.
До суду через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшла відповідь на відзив б/н від 26.03.2026.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як зазначено прокурором, Броварською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вивчено інформацію Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», за результатами чого виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони, захисту та раціонального використання лісових ресурсів, а також, законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду.
Прокурором зазначено, що постановою колегії Держкомітету Ради міністрів УРСР по охороні природи від 26.07.1972 року №72 «Про віднесення пам'яток природи республіканського значення до категорії заповідних парків-пам'яток садового-паркового мистецтва згідно нової класифікації» Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» (далі - Парк-пам'ятка) віднесено до категорії «Парк пам'ятка садово-паркового мистецтва».
Відповідно до п. 1.2 Положення про Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів 21.09.2022 року №388 (далі - Положення), парк-пам'ятка входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Згідно п. 1.3 Положення, площа Парку-пам'ятки становить 309 га відповідно до постанови Державного комітету Української РСР по екології і раціонального природокористування від 30.08.1990 «Про затвердження переліку державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення».
Парк-пам'ятка розташований в смт. Згурівка, Броварського району, Київської області на землях державної власності, в межах кварталів 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 (входять всі виділи) Березанського лісництва Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
Земельна ділянка, на якій виявлено факт незаконної рубки дерев, перебуває у постійному користуванні ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ».
Прокурором встановлено, що 10.10.2023 начальником відділу охорони та захисту лісу Ковальчуком О.Г. та провідним інженером з охорони та захисту лісу Бойком Д.Р. у кварталі 81 виділі 4 Березанського лісництва на території Парку пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» виявлено незаконну рубку 1 дерева породи Ясен, діаметр пня 60 см.
За результатами виявлення незаконної рубки складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 18.10.2023 року. До вказаного акту огляду додано відомість матеріально-грошової оцінки, планшет №7, нумераційну відомість пнів, а також, Розрахунок збитків, спричинених рубкою і пошкодженням дерев і чагарників до ступеня росту у Березанському лісництві в кварталі 81 вид. 4, проведеного начальником відділу ОЗЛ Філії «Бориспільське лісове господарство» Олексієм Ковальчуком згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Відповідно до Розрахунку та акту огляду, розмір збитків завданих навколишньому природному середовищу, становить 279178,32 грн.
Однак, згідно інформації ДСГП «Ліси України» філії Столичний лісовий офіс» від 23.01.2026 №1298/40.1.9-2026 вбачається, що при оформленні акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі 81 виділі 4 від 18.10.2023 помилково визначено суму шкоди, заподіяну лісу незаконною порубкою, а саме, одного дерева породи ясен (вітровал) діаметром 60 см., а тому, сума заподіяної шкоди у вищезазначеному кварталі та відділі складає 139589,16 грн.
Прокурор вказує, що правопорушника уповноваженими особами Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» не виявлено, а також, Філією не вжито заходів щодо належної охорони вказаного об'єкта природно-заповідного фонду від незаконних рубок, внаслідок чого допущено зазначене порушення та завдано навколишньому природному середовищу збитків, які станом на день звернення до суду не відшкодовано.
Філією «Бориспільське лісове господарство» до ДП «Ліси України» до Броварського РУП ГУ НП в Київській області направлено лист №899/20.23-2023 від 18.10.2023 щодо незаконної порубки, виявленої на території філії Бориспільське лісове господарство» в Березанському лісництві в кварталі 81 виділах 1, 4, 5, 8 та кварталі 79 виділах 12, 13.
Відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства Березанського лісництва Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, а також планшету №7 (лісовпорядкування 2014 року станом на 2021 рік) Парк-пам'ятка знаходиться на території, підконтрольній ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство», яке на час вчинення правопорушення реорганізовано в Філію «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та на даний час реорганізовано у Філію «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».
Вказане також підтверджується пунктом 1.3. Положення, відповідно до якого Парк-пам'ятка загальною площею 309 га розташований в смт. Згурівка Броварського району Київської області на землях державної власності, в межах кварталів 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 (входять всі виділи) Березанського лісництва Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
Згідно п. п. 3.6 Положення, на Землекористувачів у межах Парку-пам'ятки оформлюється охоронне зобов'язання щодо додержання встановленого режиму території.
Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації 10.11.2022 №42/05 .3-08 видано охоронне зобов'язання стосовно Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Згурівський парк» на ім'я ДП «Бориспільське лісове господарство».
Згідно п. 3 Охоронного зобов'язання, Землекористувач зобов'язаний у тому числі: дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об'єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Відповідно до п. 4 Охоронного зобов'язання, Землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території (об'єкта), що перебуває у його користуванні (власності).
Враховуючи вказане, на території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Згурівський парк» забороняється будь-яка вирубка дерев, а відповідальність за забезпечення режиму охорони та збереження вказаного об'єкта природно-заповідного фонду покладено на землекористувача - ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство», яке на час вчинення правопорушення реорганізовано у Філію «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (на даний час Філія «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України»).
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд», охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України.
Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
Отже, охорона території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Згурівський парк» у відповідності до вимог ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд» покладається на підприємства, установи, організації, у віданні яких перебуває указаний об'єкт природно-заповідного фонду, тобто на Філію «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Прокурором зазначено та матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неодноразових реорганізацій зазначене ДП «Бориспільське лісове господарство» реорганізовано в ДСГП «Ліси України» та на дану територію, на момент виявлення незаконної порубки, поширювалась компетенція територіального органу ДСГП «Ліси України» - Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» а на даний час - Філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 18.10.2024 №1875 прийнято рішення про припинення Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України». Вказаним наказом всі активи і пасиви вказана філія зобов'язана передати до Філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП Ліси України».
Наказом ДСГП «Ліси У країни» від 16.01.2025 №181 затверджено Положення про філію Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Відповідно до п. 1.1. Положення, Філія «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄРДПОУ 44768034.
Згідно п. 2.1. Положення про Філію «Столичний лісовий офіс» ДП Ліси України», філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відновлення лісів.
Згідно п. 3.1. Положення, Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.
Відповідно до п. 7.8. Положення, Філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні Підприємств, оренді або інших речових правах та закріплені за Філією наказом Генерального директора Підприємства.
При цьому, як вказано вище, відповідно до п. 3.1. Положення про Філію «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» від 16.12.2022 № 58, Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи.
Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.
Аналогічно, відповідно до п. 3.1. Положення про Філію Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.
Враховуючи зазначене, належним відповідачем за даним позовом є - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».
Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Оскільки, об'єкт природно-заповідного фонду Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Згурівський парк» утворено у межах території лісового господарства, а також, створено без вилучення лісових ділянок у землекористувача, на правовідносини щодо охорони та використання зазначеної території, крім Закону України «Про природно-заповідний фонд», поширюються також положення Лісового кодексу України.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст.ст. 16, 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно ст. 17 Лісового кодексу України, відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
Як зазначено прокурором, під час здійснення своєї діяльності саме працівниками Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» було виявлено та встановлено факт незаконної порубки.
Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, та у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.
Згідно ст. 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976 затверджено Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів (далі- Положення), яким передбачено, що державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Пунктом 4 Положення передбачено основні завдання держлісоохорони, серед яких зокрема: здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства тощо.
Згідно п. 7 Положення, на посадових осіб держлісоохорони покладено наступні завдання: проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству, та шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Філію «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» від 16.12.2022 №58 (далі - Положення про Філію), Філія «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Згідно п.п. 2.2.2.-2.2.4. Положення про Філію, предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового мисливського господарства, а також, використання лісових ресурсів i мисливських тварин; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів.
Відповідно до п. 3.20 Посадової інструкції лісничого Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», затвердженої 03.01.2023 директором зазначеної Філії, Лісничий зобов'язаний, у тому числі: забезпечувати виконання заходів по охороні лісів від пожеж, незаконних порубок.
Згідно п.п. 1, 2 Робочої інструкції лісника Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», затвердженої директором Філії 03.01.2023, лісник, зокрема: забезпечує охорону лісів і довіреного йому майна у закріпленому обході з прийняттям заходів до попередження і припинення порушень правил пожежної безпеки, незаконних порубок, сінокосіння, пасіння худоби, різних розкрадань та інших порушень користування лісом і землями, невідкладно повідомляє про виявлені порушення безпосереднього керівника та керівництво державного підприємства; здійснює контроль за станом, охороною і захистом лісів обходу, межових знаків, квартальної мережі, рекреаційних зон та місць відпочинку.
Таким чином, обов'язки з охорони у тому числі від незаконної рубки дерев, на території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» станом на 10.10.2023 покладалося на уповноважених працівників Філії «Бориспільське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», які відповідно до наявного у них обсягу повноважень та обов'язків мали забезпечити належну охорону вказаного об'єта природно-заповідного фонду від незаконної порубки дерев.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Схожий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/366/20.
Суд вказує, що відповідно до наданого прокуратурою акту, кількість зрубаних дерев дорівнює 1 шт, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.
Відповідач здійснює свою господарську діяльність як постійний лісокористувач, має можливість належним чином здійснювати охорону і захист лісу постійно. До суду не подано доказів того, що відповідач не здійснював свою господарську чи будь-яку іншу діяльність напередодні виявлення незаконної рубки лісу. За наявних обставин відповідачем не було належним чином реалізовано своїх можливостей та не було дотримано своїх обов'язків. Як наслідок, вказане призвело до вирубки 1 дерева породи Ясен в Березанському лісництві, що розташоване на території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» та нанесення державі збитків.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Тобто, такі заходи покликані усувати будь-які можливості незаконного впливу іншими особами на природній фонд та запобігати вчиненню цих порушень - в першу чергу. Лише потім завданнями охорони навколишнього природного середовища постає вчинення дій щодо зупинення виявлених порушень та запобігання їх продовження.
Відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним належних та достатніх дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу. Натомість, вбачається, що всі дії, вчинені відповідачем на охорону та збереження лісу, виявились недостатніми та не забезпечили схоронність лісових ресурсів.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
Судом встановлено, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення всіх необхідних дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно. Розмір збитків встановлено актом та розрахунком відповідача приймається судом в повному обсязі та визнається належним доказом обсягу нанесених державі збитків через недотримання положень законодавства України у природоохоронній сфері.
Відповідно до ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, стягується пропорційно в дохід спеціального фонду відповідної місцевої ради, обласного бюджету, Державного бюджету України.
Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини 2 статті 671 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків.
Водночас, за змістом пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, зокрема здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства.
Отже, функції з розподілу коштів після їх зарахування на спеціальний рахунок віднесено до повноважень Державної казначейської служби, яка наділена усіма необхідними повноваженнями для здійснення такого розподілу між державним та місцевими бюджетами.
Оскільки, незаконну рубку вчинено в адміністративних межах Згурівської селищної ради Київської області, заподіяну шкоду належить стягувати за місцем заподіяння шкоди, відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на один казначейський рахунок спеціального фонду за реквізитами рахунку селищної ради згідно коду бюджетної класифікації.
У даному випадку це грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, код класифікації доходів 24062100.
Досліджуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, судом встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Функції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Київської області покладено на Державну екологічну інспекцію Столичного округу.
Згідно пп. 5 п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №18 Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (нова редакція) (далі Положення), Інспекція в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, незаконних рубок.
Враховуючи зазначене, Державна екологічна інспекція Столичного округу уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а тому, є належним позивачем у даній справі.
Водночас, Державною екологічною інспекцією Столичного округу не вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями відповідача - ДП «Ліси України», що свідчить про бездіяльність органу, уповноваженого державою. При цьому, окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції Столичного округу скеровано лист від 13.11.2025 у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави за вказаними фактами. Однак, Державною екологічною інспекцією Столичного округу за наявності достатніх підстав не вжито відповідних заходів щодо захисту інтересів держави щодо відшкодування шкоди.
До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування згідно з вимогами п. б, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згурівською селищною радою з моменту виявлення ДСГП «Ліси України» незаконної порубки дерев 10.10.2023 не вжито заходів щодо відшкодування завданих зазначеним правопорушенням збитків. При цьому, окружною прокуратурою 13 .11.2025 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області скеровано запит у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави за означеним фактом. Однак, з наданої Згурівською селищною радою відповіді, вбачається, що заходи щодо стягнення збитків не вживались, відповідну позовну заяву до суду не подано.
Враховуючи, що позивачами не вжито заходів щодо подання до суду відповідної позовної заяви, Броварська окружна прокуратура звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ч. 3 ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з нездійсненням позивачами, як суб'єктами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, захисту інтересів держави в суді. Прокурором обґрунтовано, у чому полягають інтереси держави та необхідність їх захисту, вірно визначив органи, які мають компетенцію захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, підтверджено бездіяльність таких органів та дотримано процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо посилань відповідача у відзиві на відсутність акту перевірки, в якому зафіксовано факт правопорушення, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що розрахунок збитків проведено начальником відділу з охорони та захисту лісу Ковальчуком О.Г., який відповідно до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976, уповноважений визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству.
Фіксування порід дерев їх кількості та діаметрів пнів проведено начальником відділу охорони та захисту лісу Ковальчуком О.Г. і провідним інженером з охорони та захисту лісу Бойко Д.Р., про що 18.10.2023 складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.
Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі №914/669/22 зазначив, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства.
Таким чином, акт за результатами проведення контрольного заходу на території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Згурівський парк» від 18.10.2023 та відомість обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту у виділі 81 кварталу 4 Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Згурівський парк» є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України. Розмір шкоди у сумі 139589,16 грн. підтверджується відповідним розрахунком, проведеним уповноваженою особою самого відповідача.
Усі інші твердження та заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов уважно, досліджені судом, однак, вони не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Згурівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь держави в особі Згурівської селищної ради (07600, Київська область, Броварський район, селище Згурівка, вул. Українська, 10, код ЄДРПОУ 04360296; рахунок: UА8З8999980ЗЗЗ199ЗЗ1000010808, отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Згурівська сел/24062100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.)) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті незаконної порубки лісу, у розмірі 139589 (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн.16 коп.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996; реквізити: отримувач прокуратура Київської області; назва банку Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку 820172; розрахунковий рахунок отримувача UA028201720343190001000015641) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць