ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2026Справа № 910/2451/26
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича (Київська обл., Бучанський р-н., смт. Коцюбинське)
про стягнення 42 617,93 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича про стягнення 42 617,93 грн, з яких: 35 012,88 грн заборгованості за Договором № ВП-28887-Гс від 04.10.2023, 3 684,38 грн інфляційних втрат, 1 257,81 грн 3% річних та 2 662,86 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 відкрито провадження у справі № 910/2451/26, встановлено, що справа є малозначною, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідач копію цієї ухвали Господарського суду міста Києва отримав 11.03.2026 в його електронному кабінеті, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення документа.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.10.2023 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів Вп-28887-Гс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, а відповідач - прийняти і оплатити послуги.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 4,4 м. куб в місяць.
Відповідно до п. 2.1 Договору, тариф на Послуги, які передбачені п. 1.1 Договору, встановлено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 18.03.2019 №450 "про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізації, захоронення) виконавцю послуги - КП "Київкомунсервіс". Тариф на послуги за цим Договором становить 284,20 грн (з ПДВ за 1 м.куб). Вартість послуг по Договору становить - в місяць 1 250,46 грн (з ПДВ).
Оплата послуг за Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1 Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником щомісячно, до 20 го числа місяця наступного за місяцем надання послуг (п. 2.3 Договору).
Згідно з п. 2.5 Договору, за результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акт наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками Сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів, з дати підписання, вищезазначений повернути Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо Замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
В п. 2.9 Договору встановлено, що сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв'язку з чим Сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення, електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності сторін через систему електронного документообігу М.Е.Doc, поданих в електронному вигляді з використання кваліфікованого електронного підпису , як оригінал.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2023. В разі, якщо жодна зі сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору, то строк дії цього договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем через систему електронного документообігу "M.E.Doc." направлено відповідачу скріплені електронним цифровим підписом акти наданих послуг та рахунки на оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів у період з 01.10.2023 по 31.01.2026.
Зі змісту витягу з системи електронного документообігу "M.E.Doc." вбачається, що вказані рахунки-фактури на оплату послуг були доставлені відповідачу. Однак, незважаючи на отримання вказаних рахунків у передбачений договором спосіб, відповідач оплатив надані послуги не оплатив, у зв'язку з чим допустив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 35 012,88 грн.
Доказів сплати вказаної суми або відсутності у відповідача зобов'язань з її сплати до матеріалів справи сторонами не надано.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 662,86 грн пені, 3 684,38 грн інфляційних втрат та 1 257,81 грн 3 % річних.
Відповідно до пункту 5.2. Договору за прострочення оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23; ідентифікаційний код 33745659) 35 012 (тридцять п'ять тисяч дванадцять) грн 88 коп. заборгованості, 3 684 (три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 38 коп. інфляційних втрат, 1 257 (одну тисячу двісті п'ятдесят сім) грн 81 коп. 3% річних, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 86 коп. пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко