Справа № 909/1092/25 (465/3706/25)
про залишення позову без розгляду
28.05.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон"
(вул. Галицька, буд. 32, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76018)
про стягнення депозитного внеску у сумі 895 571, 29 гривень, з яких: 465 000, 00 гривень - вклад за договором № 244/04-21 В1 від 06.04.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), 16 465, 00 гривень - нараховані, але не виплачені відсотки за період з 06.02.2022 по 06.05.2022 (89 днів), 50 811, 29 гривень - 3 % річних за період прострочення з 07.05.2022 по 31.03.2025, 124 970, 00 гривень - інфляційні нарахування, 188 325, 00 гривень - сума упущеної вигоди, 50 000, 00 гривень - моральна шкода,
поданої в межах справи № 909/1092/25 про банкрутство Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон",
за участі:
від позивача: представник в судове засідання не з'явився,
від відповідача: Глеваського Віталія Васильовича (в режимі відоеконференції),
у червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовом до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон" про стягнення депозитного внеску у сумі 895 571, 29 гривень, з яких: 465 000, 00 гривень - вклад за договором № 244/04-21 В1 від 06.04.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), 16 465, 00 гривень - нараховані, але не виплачені відсотки за період з 06.02.2022 по 06.05.2022 (89 днів), 50 811, 29 гривень - 3 % річних за період прострочення з 07.05.2022 по 31.03.2025, 124 970, 00 гривень - інфляційні нарахування, 188 325, 00 гривень - сума упущеної вигоди, 50 000, 00 гривень - моральна шкода.
Ухвалою від 15.01.2026 Франківський районний суд м. Львова постановив передати цивільну справу № 465/3706/25 до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду у межах справи № 909/1092/25 про банкрутство Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон".
Так, на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області на стадії ліквідаційної процедури є справа № 909/1092/25 про банкрутство Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон"; ліквідатор (арбітражний керуючий) Глеваський Віталій Васильович; розгляд справи здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 05.03.2026 суд задовольнив клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору; звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон" про стягнення депозитного внеску у сумі 895 571, 29 гривень, з яких: 465 000, 00 гривень - вклад за договором № 244/04-21 В1 від 06.04.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), 16 465, 00 гривень - нараховані, але не виплачені відсотки за період з 06.02.2022 по 06.05.2022 (89 днів), 50 811, 29 гривень - 3 % річних за період прострочення з 07.05.2022 по 31.03.2025, 124 970, 00 гривень - інфляційні нарахування, 188 325, 00 гривень - сума упущеної вигоди, 50 000, 00 гривень - моральна шкода; прийняв справу № 465/3706/25 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон" про стягнення депозитного внеску у сумі 895 571, 29 гривень, з яких: 465 000, 00 гривень - вклад за договором № 244/04-21 В1 від 06.04.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), 16 465, 00 гривень - нараховані, але не виплачені відсотки за період з 06.02.2022 по 06.05.2022 (89 днів), 50 811, 29 гривень - 3 % річних за період прострочення з 07.05.2022 по 31.03.2025, 124 970, 00 гривень - інфляційні нарахування, 188 325, 00 гривень - сума упущеної вигоди, 50 000, 00 гривень - моральна шкода, для розгляду в межах справи № 909/1092/25 про банкрутство Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон"; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 09.04.2026; встановив позивачу строк до 06.04.2026 для подання до суду уточнення щодо періодів нарахування: нарахованих, але не виплачених відсотків; 3 % річних; інфляційних нарахувань; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.
Ухвалою від 09.04.2026 суд, зокрема, відклав розгляд справи по суті на 07.05.2026; повторно витребував у позивача уточнення щодо періодів нарахування: нарахованих, але не виплачених відсотків; 3 % річних; інфляційних нарахувань.
Ухвалою від 07.05.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 28.05.2026; повторно витребував у позивача уточнення щодо періодів нарахування: нарахованих, але не виплачених відсотків; 3 % річних; інфляційних нарахувань; зобов'язав позивача в строк до 26.05.2026 надати до суду витребувані докази, у разі неможливості подати до суду витребувані докази, повідомити суд про такі причини; попередив позивача, що у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; попередив позивача про те, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В судові засідання 09.04.2026, 07.05.2026 та 28.05.2026 позивач не з'явився, про час, дату та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.
У частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформульовано висновок про те, що системний аналіз змісту наведених норм Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому така процесуальна дія суду не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статі 226 Господарського процесуального кодексу України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
У наведеній постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, яке повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, також виснувала, що виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).
Положення цих норм не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Отже, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Окрім того, частинами 7, 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд враховує, що докази, які витребовувалися судом у позивача, є необхідними для правильного, справедливого та неупередженого розгляду і вирішення даної справи.
Суд вважає, що без вищезазначених доказів, враховуючи обставини справи, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договорами про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), та як наслідок вирішити спір по суті, задовольнити чи відмовити в задоволенні вимог.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).
Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08.03.2017 у справі "ТОВ "Фріда" проти України").
Як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Як вже було зазначено судом, позивач, якого суд викликав у судові засідання 09.04.2026, 07.05.2026 та 28.05.2026 та якого про дату, час і місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином, у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. Окрім того позивачем не надано до суду витребуваних означеними вище ухвалами суду доказів, про причини неможливості їх подання суд не повідомлено.
Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку із неможливістю ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення без витребуваних доказів, які не надано позивачем без поважних причин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон" про стягнення депозитного внеску у сумі 895 571, 29 гривень, з яких: 465 000, 00 гривень - вклад за договором № 244/04-21 В1 від 06.04.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), 16 465, 00 гривень - нараховані, але не виплачені відсотки за період з 06.02.2022 по 06.05.2022 (89 днів), 50 811, 29 гривень - 3 % річних за період прострочення з 07.05.2022 по 31.03.2025, 124 970, 00 гривень - інфляційні нарахування, 188 325, 00 гривень - сума упущеної вигоди, 50 000, 00 гривень - моральна шкода - без розгляду.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно із частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226, статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон" про стягнення депозитного внеску у сумі 895 571, 29 гривень, з яких: 465 000, 00 гривень - вклад за договором № 244/04-21 В1 від 06.04.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад), 16 465, 00 гривень - нараховані, але не виплачені відсотки за період з 06.02.2022 по 06.05.2022 (89 днів), 50 811, 29 гривень - 3 % річних за період прострочення з 07.05.2022 по 31.03.2025, 124 970, 00 гривень - інфляційні нарахування, 188 325, 00 гривень - сума упущеної вигоди, 50 000, 00 гривень - моральна шкода - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили 28.05.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
3. Повний текст ухвали складено - 29.05.2026.
Суддя В. В. Михайлишин