номер провадження справи 9/28/26
29.05.2026 Справа № 908/503/26
м.Запоріжжя
За позовом: Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі
позивача: Запорізької міської ради
до відповідача: Приватного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ»
про стягнення суми 282746,29 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Приватного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» на користь Запорізької міської ради безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, в період з 09.08.2021 по 30.04.2025 в розмірі 282746,29 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.02.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/503/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.
Також 27.02.2026 до суду надійшла заява Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову, яка відповідно до протоколу передачі раніше визначеному у справі складу суду від 27.02.2026 передана на розгляд судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 02.03.2026 задоволено заяву Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, який належить на праві власності Приватному підприємству «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» (код ЄДРПОУ 41877137), а саме на: сторожку літ.Л1-2, загальною площею 28,3 кв.м, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чубанова, буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1731612423101).
Ухвалою суду від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/503/26, присвоєно номер провадження справи 9/28/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування звернення з позовом до суду зазначено, зокрема, про наступне. Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності. Так, 09.08.2021 було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, площею 0,5030 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а, вид цільового призначення земельної ділянки: 07.01 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої було здійснено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, її було розроблено на виконання рішення Запорізької міської ради від 30.05.2018 № 45/88 «Про надання дозволу ПП «Об'єднана інвестиція», ТОВ «Дента Апекс Плюс», ПП «Причал-2017» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Чубанова, 9а для розташування водно-спортивного комплексу». У складі завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватним підприємством «Об'єднана інвестиція» (код ЄДРПОУ 41877137) було надано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.12.2018 №151036655 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - сторожку літ. Л1-2, загальною площею 28,3 кв.м, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1731612423101), копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.04.2020 № 207734637 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю відпочинку літ. Р-2, загальною площею 74,8 кв.м, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2074218423101). Згідно з інформаційними довідками від 26.02.2026 № 465800367 та № 465800083 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПП «Об'єднана інвестиція», код ЄДРПОУ 41877137 (поточне найменування юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 41877137 - Приватне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ») на теперішній час залишається власником вказаних об'єктів нерухомого майна. Разом з цим, відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 01.09.2025 №7201/01/01-07/9236, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 в базі даних договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою, не значиться. Також в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про чинні речові права ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855. З огляду на викладене, вбачається, що протягом періоду часу з 09.08.2021 (дати державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855) по теперішній час ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» використовує земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 без достатньої правової підстави. ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у встановлених законом розмірах за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати за рахунок Запорізької міської ради. Не зважаючи на повідомлення прокурора, суб'єкт владних повноважень - Запорізька міська рада, заходів щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в судовому порядку самостійно не здійснив, що стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду з метою захисту інтересів держави.
Позивачем - Запорізькою міською радою письмово викладеної позиції щодо заявленого прокурором позову, як то було зазначено в ухвалі суду від 05.03.2026 про відкриття провадження у даній справі, не надано. Заяви/клопотання з процесуальних питань від позивача до суду не надходили.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом позивач повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у даній справі до електронного кабінету Запорізької міської ради, яка згідно з повідомленнями про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету позивача 05.03.2026.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом відповідач повідомлений належним чином, з урахуванням наступного.
В частині 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що у юридичної особи - Приватного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ», код ЄДРПОУ 41877137 (відповідач), який відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, зареєстрований електронний кабінет відсутній (відповідь №31944864 від 05.03.2026; арк.с. 131).
Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Приватного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» (код ЄДРПОУ 41877137), є: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова (на сьогодні - вул. Домаха), буд. 9А.
Ухвала суду від 05.03.2026 про відкриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача, була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, зазначена ухвала 30.03.2026 була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) за закінченням терміну зберігання.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Зі змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
На замовлення Приватного підприємства «Об'єднана інвестиція», код ЄДРПОУ 41877137, сертифікованим інженером-розпорядником ФОП Сендецьким Г.І. був розроблений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а, для розташування водно - спортивного комплексу (арк.с. 23-77).
Відповідно до завдання на виконання робіт до вказаного Проекту, підставою для виконання робіт є рішення Запорізької міської ради від 30.05.2018 № 45/88 «Про надання дозволу ПП «Об'єднана інвестиція», ТОВ «Дента Апекс Плюс», ПП «Причал-2017» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Чубанова, 9а, для розташування водно - спортивного комплексу» (арк.с. 32).
Вказаним рішенням Запорізької міської ради зазначеним юридичним особам був наданий дозвіл на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,5000 га по вул. Чубанова, 9а для розташування водно - спортивного комплексу та подальшої передачі їх в оренду.
У складі документації Проекту землеустрою, в тому числі, наявна копія спільного листа-звернення ПП «Об'єднана інвестиція», ТОВ «Дента Апекс Плюс», ПП «Причал-2017» до міського голови м. Запоріжжя за вих. № 25 від 21.05.2018 «Про відведення земельної ділянки» (арк.с. 29), в якому зазначено, що вказані юридичні особи є власниками нерухомого майна по вул. Чубанова, 9а.
Зі змісту пояснювальної записки Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а, зокрема, слідує, що згідно зі схемою розподілу території, яку погодили між собою ПП «Об'єднана інвестиція», ТОВ «Дента Апекс Плюс» та ПП «Причал-2017», земельні ділянки запроектовані до відведення таким чином: площею 0,5030 га ПП «Об'єднана інвестиція»; площею 0,4178 га ТОВ «Дента Апекс Плюс»; площею 0,1190 га ПП «Причал-2017», і даним проектом землеустрою передбачено відведення земельної ділянки площею 0,5030 га по вул. Чубанова, 9а для розташування водно-спортивного комплексу ПП «Об'єднана інвестиція» за рахунок земель Запорізької міської ради.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2300428812022 від 17.02.2022 (арк.с. 16-19) 09.08.2021 до Державного земельного кадастру внесено запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, площею 0,5030 га, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а; цільове призначення: 07.01 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення; вид використання земельної ділянки: для розташування водно-спортивного комплексу; форма власності - комунальна власність. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ФОП Сендецьким Г.І.
Згідно з рішенням власників № 2/12 Приватного підприємства «Об'єднана інвестиція» (ідентифікацій код 4187713) від 12.10.2023 (арк.с. 105), вирішено змінити найменування Підприємства на Приватне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ», затвердити та викласти Статут підприємства в новій редакції та провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
17.10.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості, а саме - про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу: зміна найменування юридичної особи (арк.с. 103-104).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (арк.с. 78, 79):
- 21.12.2018 за Приватним підприємством «Об'єднана інвестиція», код ЄДРПОУ 41877137 (на даний час - Приватне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ») зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: сторожка літ. Л1-2, загальною площею 28,3 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова (вул.Домаха), буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1731612423101);
- 28.04.2020 за Приватним підприємством «Об'єднана інвестиція», код ЄДРПОУ 41877137 (на даний час - Приватне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ») зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: будівля відпочинку літ. Р-2, загальною площею 74,8 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова (вул. Домаха), буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2074218423101).
Департаментом управління активами Запорізької міської ради листом від 01.09.2025 № 7201/01/01-07/9236 (арк.с. 86) на лист Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя надано інформацію, зокрема про те, що згідно бази даних Департаменту договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, не значиться.
Листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.06.2025 №5546/5/08-01-04-05 (арк.с. 82), у відповідь на лист Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя щодо надання інформації про нарахування, сплату та наявності заборгованості з плати за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, площею 0,5030 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а, повідомлено, що ПП «НВО «ЗМЗ» не нараховувало та не сплачувало плату за землю (земельний податок/орендну плату) за користування земельними ділянками по територіальній громаді м. Запоріжжя в період з 01.01.2021 по 31.05.2025.
Листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.12.2025 № 11686/5/08-01-04-01-05 (арк.с. 102), на запит прокуратури, також було повідомлено, що відповідно до інформаційних баз даних, плата за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 не декларувалась та не сплачувалась за період 2021 - 2025 роки.
Як зазначено прокурором у позовній заяві, протягом періоду з 09.08.2021 (дати державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855) ПП «Науково виробниче об'єднання «ЗМЗ» використовує земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, без оформлення правовстановлюючих документів, не сплачуючи при цьому обов'язкових платежів у встановлених законом розмірах. Запорізька міська рада, як власник вказаної земельної ділянки, протягом розумного строку (починаючи з 09.08.2021 та до теперішнього часу) жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не вживала.
З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
У статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.
За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
В матеріалах справи містяться копія листа Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 04.08.2025 № 57-101-4708вих-25 (додано до позовної заяви, арк.с. 83) на адресу Запорізької міської ради, в якому повідомлялося про встановлення обставин щодо використання ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» земельної ділянки комунальної власності площею 0,5030 га з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а, без достатніх правових підстав та без внесення плати за користування нею і, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, зазначалось про необхідність надання документів та інформації, зокрема про те, чи зверталась/чи планується звернення Запорізької міської ради або її уповноважених органів до суду з позовом про стягнення з ПП «НВО «ЗМЗ» безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання вказаної земельної ділянки.
У відповідь на вказаний лист прокурора, Департаментом управління активами Запорізької міської ради в листі від 01.09.2025 № 7201/01/01-07/9236 (арк.с. 86) було, зокрема, повідомлено, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 в базі даних договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою, не значиться; вказано, що інформація про вжиття міською радою заходів судово-претензійного характеру про стягнення недоотриманого доходу буде розглянута після виконання та узгодження профільними виконавчими органами міської ради розрахунку недоотриманих доходів.
Листом від 29.09.2025 № 8248/01/01-07 Департамент управління активами Запорізької міської ради надав розрахунок недоотриманих доходів, в тому числі, за фактичне користування ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 за період з 09.08.2021 по 30.04.2025. Також повідомлено, що відповідно до інформації Департаменту правового забезпечення міської ради заходи судово-претензійного характеру щодо стягнення з ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 не вживалися, та додано копію відповідного листа Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради від 23.09.2025 № 02-12/3904 (арк.с. 90-92).
Як зазначив прокурор у позові, протягом розумного строку (починаючи з 09.08.2021 та до теперішнього часу) не зважаючи на повідомлення прокурора, суб'єкт владних повноважень не здійснив заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя і наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій міській раді повідомлення Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 26.02.2026 № 57-101-1572вих-26 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою (арк.с. 107).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Запорізької міської ради.
Дослідивши та оцінивши представлені докази, проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами першою - третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до положень ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
За змістом ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.
В частині першій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Приписами ч.ч. 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).
Згідно зі статтею 125 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
За змістом статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Як встановлено судом вище, рішенням Запорізької міської ради від 30.05.2018 №45/88 ПП «Об'єднана інвестиція», ТОВ «Дента Апекс Плюс», ПП «Причал-2017» був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,5000 га по вул. Чубанова, 9а, для розташування водно-спортивного комплексу та подальшої передачі її в оренду.
На замовлення ПП «Об'єднана інвестиція» інженером-землевпорядником ФОП Сендецьким Г.І. був розроблений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою для розташування водно-спортивного комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради, на підставці якого до Державного земельного кадастру внесено запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, площею 0,5030 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 9а. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 09.08.2021.
Земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:03:038:0855, площею 0,5030 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Чубанова, 9 (на даний час - вул. Домаха), є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
В матеріалах справи містяться копії Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №465800083, 465800367 від 26.02.2026 (арк.с. 78, 79), з яких слідує, що відповідачу - Приватному підприємству «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» належить нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова (вул. Домаха), буд. 9а, а саме:
- сторожка літ. Л1-2, загальною площею 28,3 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова (вул. Домаха), буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1731612423101; дата реєстрації права власності - 21.12.2018);
- будівля відпочинку літ. Р-2, загальною площею 74,8 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова (вул. Домаха), буд. 9а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2074218423101, дата реєстрації права власності - 28.04.2020).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20).
Отже нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв'язку з користуванням відповідачем об'єктом нерухомого майна презюмується його користування спірною земельною ділянкою. У такому випадку відсутність у відповідача документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає йому права на безоплатне користування такою спірною земельною ділянкою.
Враховуючи наявність прав власності на нерухоме майно, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чубанова (на даний час - вул. Домаха), 9а, у ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» виник й обов'язок укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки.
В листі Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 01.09.2025 № 7201/01/01-07/9236 (арк.с. 86), на запит Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя, зокрема, повідомлено, що згідно бази даних Департаменту, договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, не значиться.
Згідно з Інформаційною довідкою № 465800848, сформованою 26.02.2026 (арк.с. 22), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 відсутні.
Відповідно до інформації, викладеної в листах Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.06.2025 № 5546/5/08-01-04-05 та від 19.12.2025 № 11686/5/08-01-04-05 (арк.с. 82, 102), повідомлено, що ПП «НВО «ЗМЗ» в період з 01.01.2021 по 31.05.2025 не нараховувало та не сплачувало плату за землю (земельний податок/орендну плату) за користування земельною ділянкою площею 0,5030 га за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чубанова, 9а, з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855.
Вказане свідчить про те, що з 09.08.2021 - дати державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855, як об'єкта цивільних прав, ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» використовує зазначену земельну ділянку комунальної власності за відсутності укладеного договору оренди та не сплачує плату за користування земельною ділянкою.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно зі статтею 265 розділу XII Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).
Частинами 1 та 2 ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Перелік ситуацій, що міститься в частині 3 ст. 1212 ЦК України, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
За змістом глави 83 ЦК України, для кондиційних зобов'язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Зазначене підтверджується правовим висновком, вкладеним у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2023 у справі № 357/8975/20 про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Вищенаведені висновки також узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.08.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, під час розгляду аналогічних спорів.
Ухилення від оформлення права власності або права користування та у зв'язку із цим фактичне використання особою земельної ділянки, на якій розташоване належне їй нерухоме майно, без відповідної правової підстави, позбавляє іншу сторону (власника) права на її правомірні очікування, на які вона розраховувала, як би договір оренди землі був укладений та, відповідно, має наслідки у вигляді недоотримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
В пункті 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Такі правові позиції ЄСПЛ є джерелом права для суду в силу приписів ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
У спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.
Отже, ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» (набувач), несплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження відповідачем орендної плати за рахунок міської ради.
За змістом частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» та статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).
В частинах 1 та 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель», зокрема, визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Пунктами 24, 34, 35 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується виключно на пленарних засіданнях.
Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя (п. 1 рішення); затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн (п.3 рішення). Згідно з п. 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.
Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
04.12.2024 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 103, згідно з яким внесені зміни в Додаток рішення Запорізької ради від 28.11.2018 № 26, шляхом викладення його в новій редакції. У п. 3 рішення вказано, що воно набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2025.
Копії вищезазначених рішень Запорізької міської ради (з додатками) містяться в матеріалах справи (арк.с. 93-99), їх тексти також знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради.
Вказані рішення Запорізької міської ради прийняті в межах наданих їй повноважень та в силу ч. 1 ст. 144 Конституції України та ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковими для виконання, в тому числі всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами та організаціями.
Враховуючи положення п. 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: К і =І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).
Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.
Згідно з Витягом № НВ-2300353942025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (дата формування витягу 22.05.2025), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 становить 3060201,70 грн (арк.с. 81).
Відповідно до інформації, наведеної в листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 (арк.с. 100) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становить: у 2021 році - 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); у 2022 році - 1,15 (крім сільськогосподарських угідь); у 2023 році - 1,051, у 2024 році - 1,12 (для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
В матеріалах справи міститься копія розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 за період з 09.08.2021 по 30.04.2025 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), який (розрахунок) був доданий до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 29.09.2025 № 8248/01/01/-07 (арк.с. 91).
Відповідно до вказаного розрахунку нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, у 2024 році складала 2732322,95 грн, у 2023 році - 2599736,39 грн, у 2022 році - 2260640,34 грн, у 2021 році - 2055127,58 грн; розмір річної орендної плати за земельну ділянку за кожний вказаний календарний рік визначено у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідний рік.
Так, розмір недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу становить: за 2021 рік (з 09.08.2021 по 31.12.2021) - 24363,30 грн; за 2022 рік - 67819,21 грн, за 2023 рік - 77992,09 грн, за 2024 рік - 81969,69 грн, за 2025 рік (з 01.01.2025 по 30.04.2025) - 30602,00 грн. Загальний розмір недоотриманих доходів за період з 09.08.2021 по 30.04.2025 включно складає 282746,29 грн.
При цьому, з урахуванням інформації наведеної в листах Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.06.2025 № 5546/5/08-01-04-05, від 19.12.2025 №11686/5/08-01-04-05 (арк.с. 82, 102) плата за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 за період 2021 - 2025 роки не декларувалась та не сплачувалась.
Враховуючи встановлений судом факт користування ПП «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ» земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді несплачену ним орендну плату за земельну ділянку за період з 09.08.2021 по 30.04.2025 включно у загальному розмірі 282746,29 грн.
Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які відповідач мав би сплатити за звичайних умов як фактичний і добросовісний землекористувач.
Відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки за вищезазначений період та у відповідному розмірі не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору (за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову) відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ», код ЄДРПОУ 41877137 (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова (на даний час - вул. Домаха), буд.9А) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) безпідставно набуті (збережені) кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:038:0855 протягом періоду часу з 09.08.2021 по 30.04.2025 в розмірі 282 746 (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот сорок шість) грн 29 коп.
Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «ЗМЗ», код ЄДРПОУ 41877137 (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова (на даний час - вул. Домаха), буд.9А) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької обрості (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а, р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 3392 (три тисячі триста дев'яносто дві) грн 96 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та суму 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 29.05.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва