номер провадження справи 6/56/26
29.05.2026 Справа № 908/1264/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін
заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №908/1264/26
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «СВЕДА, ЛТД» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 12)
про зобов'язання вчинити певні дії,
27.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.05.2026) ОСОБА_1 до відповідача: Товариства з обмеженою «Науково-виробнича фірма «СВЕДА, ЛТД» про зобов'язати ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД» в особі його виконавчого органу та/або уповноважених посадових осіб надати Позивачу як учаснику Товариства інформацію та належним чином засвідчені копії документів, визначені у розділі 9 цієї позовної заяви, у строк, встановлений судом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.05.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1264/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Одночасно з надходженням позову до суду 27.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів (вх. №11604/08-08/26 від 27.05.2026), шляхом:
- заборони ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД», його посадовим особам, працівникам, представникам або іншим залученим особам знищувати, змінювати, приховувати, переміщувати або іншим чином ускладнювати доступ до документів та електронних даних, визначених у цій заяві;
- зобов'язати ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД» забезпечити збереження первинної, бухгалтерської, податкової, банківської, складської, договірної та електронної документації, що має значення для справи;
- зобов'язати ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД» створити резервні копії електронних бухгалтерських, податкових, складських та інших облікових баз із фіксацією дати створення копії, відповідальної особи, носія інформації та переліку збережених баз / файлів.
Заявник зазначає, що відповідач системно не надає позивачу документи, необхідні для реалізації права учасника на інформацію. Значна частина доказів існує в електронній формі та може бути змінена без видимих зовнішніх ознак. Відтак заявник просить забезпечити збереження таких даних та фіксацію їх поточного стану. Зазначає, що ненадання документів, концентрація активів, документації та виробничої бази за адресою місцезнаходження відповідача, наявність документів щодо фінансової звітності, банківських операції, контракту №15/21, операцій з фізичними особами - підприємцями та податкових обставин створюють ризик істотного ускладнення подальшого отримання доказів.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2026 вказану заяву передано судді Федько О.А.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявникові з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є: допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. (ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктами 3, 4 та 5 ч.1 ст. 111 ГПК України визначено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України).
Заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів не містить повного найменування іншої сторони - відповідача, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відтак, така заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 ст. 111 ГПК України.
У заяві про забезпечення доказів заявник просить суд забезпечити докази шляхом заборони ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД», його посадовим особам, працівникам, представникам або іншим залученим особам знищувати, змінювати, приховувати, переміщувати або іншим чином ускладнювати доступ до документів та електронних даних, визначених у цій заяві; зобов'язати ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД» забезпечити збереження первинної, бухгалтерської, податкової, банківської, складської, договірної та електронної документації, що має значення для справи; зобов'язати ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД» створити резервні копії електронних бухгалтерських, податкових, складських та інших облікових баз із фіксацією дати створення копії, відповідальної особи, носія інформації та переліку збережених баз / файлів.
В обґрунтування необхідності забезпечення доказів зазначає, що відповідач може змінити документи, які існують в електронній формі, без видимих зовнішніх ознак. Також зазначає, що може бути ускладнено подальше отримання відповідних доказів.
Суд звертає увагу, що обґрунтування необхідності забезпечення доказів оцінюються судом через призму обставин, для доказування яких вони необхідні з урахуванням предмету позову.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання ТОВ «НВФ «СВЕДА, ЛТД» в особі його виконавчого органу та/або уповноважених посадових осіб надати Позивачу як учаснику Товариства інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зокрема, фінансову звітність товариства, банківські документи, протоколи загальних зборів, документи щодо господарських операцій тощо.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Отже, докази - це передбачені законом джерела, з яких суд отримує відомості про необхідні для встановлення у справі факти.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення / потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заходи забезпечення доказів вживаються судом саме з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливому або утрудненому поданню учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції, тому такі заходи спрямовані на недопущення знищення чи втрати доказів.
Вжиття заходів забезпечення доказів є обґрунтованим лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Обов'язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів покладається саме на заявника.
Аналіз змісту заяви про забезпечення доказів та позовної заяви свідчить, що позивач, звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, має на меті вжити заходи для збереження відповідних документів, право позивача на ознайомлення з якими є предметом позову у справі. Позивач не зазначає, що має намір подати ці докази до суду для обґрунтованості своєї позиції, а їх подання може стати утрудненим або неможливим. Фактично, заява про забезпечення доказів спрямована на збереження документів, які є предметом спору, з метою виконання рішення суду в майбутньому в разі задоволення позову.
Відтак, документи, про необхідність збереження яких зазначає заявник, не є доказами в розумінні ст. 73 ГПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, для доказування яких вони потрібні, та належним чином не обґрунтував необхідності забезпечення доказів. Отже заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини 1 ст. 111 ГПК України.
На підставі викладеного суд виснує, що заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов'язок такого повернення. Також, невиконання вимог ст. 111 ГПК України щодо змісту заяви про забезпечення доказів має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні доказів.
Аналіз тлумачення норм процесуального законодавства як імперативних міститься, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Наведені обставини є підставами для повернення заяви, оскільки у заяві відсутня інформація, що підлягає оцінці судом при вирішенні питання по суті.
Отже, заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст.111 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що повернення заяви про забезпечення доказів не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Суд звертає увагу заявника, що процесуальним законодавством передбачено такий юридичний інструмент як вжиття заходів забезпечення позову (глава 10 ГПК України) у випадку, якщо позивач вважає, що існує ймовірність істотного ускладнення чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись ст.ст. 110, 111, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів (вх. №11604/08-08/26 від 27.05.2026) - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 29.05.2026.
Суддя О.А. Федько