номер провадження справи 17/155/25
25.05.2026 Справа № 908/3846/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3846/25
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА», 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50
про стягнення 1 848 511,63 грн
У засіданні приймали участь:
від позивача: Саламаха С.І., витяг з ЄДР від 20.03.26
від відповідача: Сідельникова О.Л., ордер серія АР № 1177813 від 03.06.24
від третьої особи: не з'явився
23.12.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 16.12.25 № 02/033-20/03587 Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) до приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» (надалі ПП “НПКО “ТАТА») про стягнення заборгованості за договорами оренди землі від 18.08.10 № 041026102052 за період 01.02.21 - 31.12.21, 01.01.24 - 31.07.25, від 15.06.10 № 041026101696 за період 01.08.17 - 30.04.25 та від 28.08.17 № 201705000100419 за період 01.01.24 - 31.07.25 у розмірі 1 848 511,63 грн.
23.12.25 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/3846/25 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 29.12.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3846/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.01.26 о/об 11 год. 00 хв.
19.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, з проханням внести дані РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 908/3846/25, перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді та відкласти підготовче судове засідання, яке призначене на 20.01.26 об 11 год. 00 хв., на іншу дату та час.
Представник відповідача в судове засідання 20.01.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 20.01.26 представник позивача віддала на розсуд суду клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, яке зазначено в прохальній частині вказаної вище заяви.
Ухвалою від 20.01.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 30.03.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/3846/25 на 17.02.26 о 10 год. 30 хв.
23.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 29.12.25.
23.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 17.02.26 судом задоволено усне клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву. Поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято до розгляду відзив (сформований в системі “Електронний суд» 23.01.26) на позовну заяву.
В засіданні 17.02.26 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд» 23.01.26) про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 29.12.25, зобов'язано відповідача виконати вимоги п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 29.12.25 та оголошено перерву до 17.03.26 о 10 год. 00 хв.
27.02.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надішли пояснення (відповідь на відзив).
16.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В засіданні 17.03.26 судом прийнято до розгляду пояснення (відповідь на відзив) представника позивача (сформовані в системі “Електронний суд» 27.02.26).
Ухвалою від 17.03.26 судом задоволено усне клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку для подання заперечень на відповідь на відзив. Поновлено відповідачу пропущений строк для подання заперечень на відповідь на відзив та прийнято до розгляду заперечення відповідача (сформовані в системі “Електронний суд» 16.03.26) на відповідь на відзив.
Крім того, в засіданні 17.03.26 представником позивача було заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі № 908/3846/25 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (проти якого не заперечила та підтримала представник відповідача).
Ухвалою від 17.03.26 судом задоволено усне клопотання представника позивача про залучення до участі у справі № 908/3846/25 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Залучено Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ - 39820689) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відкладено підготовче засідання у справі № 908/3846/25 на 30.03.26 о 12 год. 00 хв. … Зобов'язано позивача невідкладно надіслати (направити) на адресу третьої особи екземпляр (копію) позовної заяви і доданих до неї документів на підтвердження своєї правової позиції. Докази такого надсилання (направлення) невідкладно надати суду. Зобов'язано відповідача невідкладно надіслати (направити) на адресу третьої особи екземпляр (копію) відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив та доданих до них документів на підтвердження своєї правової позиції. Докази такого надсилання (направлення) невідкладно надати суду. Запропоновано третій особі (Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області) подати на адресу суду письмові пояснення щодо обставин справи в яких викласти свою правову позицію щодо заявленої позовної вимоги позивача та заперечень (відзиву) відповідача до 27.03.26 включно з дня отримання даної ухвали; іншим учасникам справи - свої обґрунтування (відповідь) на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
24.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 17.03.26.
25.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 17.03.26.
27.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову або відзиву.
30.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про неможливість прийняття участі у судовому засіданні, призначеному на 30.03.26 о 12 год. 00 хв. у зв'язку із терміновим відрядженням (доказів на підтвердження представником не надано).
Представник відповідача в судове засідання 30.03.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 30.03.26 судом прийнято до розгляду пояснення третьої особи (сформовані в системі “Електронний суд» 27.03.26) щодо позову або відзиву, заяву представника відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 24.03.26) про виконання вимог ухвали суду від 17.03.26, заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд» 25.03.26) про виконання вимог ухвали суду від 17.03.26 та враховано заяву представника відповідача (сформовану в системі “Електронний суд» 30.03.26) про неможливість прийняття участі у судовому засіданні.
Представники позивача та третьої особи в засіданні 30.03.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Крім того, в засіданні 30.03.26 судом з'ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представниками позивача та третьої особи повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 30.03.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3846/25 та визначено розпочати розгляд справи по суті з 31.03.26. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.26 о 12 год. 30 хв.
В засіданні 14.04.26 розпочато розгляд справи по суті.
У вступному слові представники позивача, відповідача та третьої особи в усній формі стисло виклали зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Представники учасників справи в засіданні 14.04.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Представник третьої особи в засіданні 14.04.26 заявив усне клопотання про участь у судовому засіданні 28.04.26 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у цій справі.
Судом задоволено усне клопотання представника третьої особи про участь у судовому засіданні 28.04.26 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у цій справі.
Ухвалою від 14.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/3846/25 по суті до 28.04.26 об 11 год. 30 хв. Явку в судове засідання призначене на 28.04.26 об 11 год. 30 хв. уповноваженого компетентного представника відповідача (у даному випадку бухгалтера/головного бухгалтера для надання пояснень суду у цій справі щодо сплати орендної плати за договорами оренди землі в оспорюваний період) визнано обов'язковою. Забезпечено участь представника третьої особи у судовому засіданні, призначеному на 28.04.26 об 11 год. 30 хв.в режимі відеоконференції.
27.04.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату та забезпечити участь ПП “НПКО “ТАТА» - Гамова А.М. у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/3846/25 за допомогою власних технічних засобів.
Представник відповідача в судове засідання 28.04.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 28.04.26 представники позивача та третьої особи надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Судом задоволено усне клопотання представника третьої особи про участь у судовому засіданні 05.05.26 о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції та клопотання представника відповідача (сформоване в системі “Електронний суд» 27.04.26) про участь у судовому засіданні 05.05.26 о 09 год. 30 хв. ПП “НПКО “ТАТА» - Гамова А.М. в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 28.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/3846/25 по суті до 05.05.26 о 09 год. 30 хв. та забезпечено участь представника третьої особи та ПП “НПКО “ТАТА» - Гамова А.М. у судовому засіданні, призначеному на 05.05.26 о 09 год.30 хв. в режимі відеоконференції у цій справі. Крім того, визнано явку в судове засідання призначене на 28.04.26 об 11 год. 30 хв. уповноваженого компетентного представника відповідача (у даному випадку бухгалтера/головного бухгалтера для надання пояснень суду у цій справі щодо сплати орендної плати за договорами оренди землі в оспорюваний період).
04.05.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі за вих. від 04.05.26 № 3, в яких представник відповідача надає пояснення щодо нарахування та суми заборгованості.
Судом в судовому засіданні 05.05.26 прийнято до розгляду додаткові пояснення представника відповідача за вих. від 04.05.26 № 3.
В засіданні 05.05.26 учасники справи надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання щодо оголошення перерви в розгляді справи по суті. Представники відповідача та третьої особи проти вказаного усного клопотання представника позивача не заперечили.
Судом задоволено усне клопотання представника третьої особи про участь у судовому засіданні 12.05.26 о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 05.05.26 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 12.05.26 о 09 год. 30хв.
В засіданні 12.05.26 учасники справи надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В засіданні 12.05.26 суд завершив стадію з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 219 ГПК України, 12.05.26 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 25.05.26 об 11 год. 00 хв.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 16.12.25 № 02/033-20/03587 та в поясненнях за вих. від 27.02.26 щодо заперечень відповідача викладених у відзиві (відповідь на відзив). Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди землі від 18.08.10 № 041026102052 за період 01.02.21 - 31.12.21, 01.01.24 - 31.07.25, від 15.06.10 № 041026101696 за період 01.08.17 - 30.04.25 та від 28.08.17 № 201705000100419 за період 01.01.24 - 31.07.25 у розмірі 1 848 511,63 грн.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечила повністю з підстав викладених у відзиві за вих. від 23.01.26 на позовну заяву, в заяві за вих. від 16.03.26 (що фактично є запереченням на відповідь на відзив) та в додаткових поясненнях за вих. від 04.05.26 № 3. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі з підстав викладених в пояснення третьої особи за вих. від 27.03.26.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд
15.06.10 між Запорізькою міською радою /орендодавець/ та приватним підприємством “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» /орендар/ укладено договір оренди землі, про що у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» вчинено запис у державному реєстрі земель від 24.06.10 за № 041026101696 (договір від 15.06.10).
Згідно із п. 1. вказаного договору, орендодавець, відповідно до рішення 39 сесії 5 скликання Запорізької МР від 24.03.10 № 87/205 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничо-складського комплексу промислових товарів та будівельних матеріалів, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240.
Відповідно до п. 2. договору від 15.06.10, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3.1860 га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря, інші об'єкти інфраструктури: відсутні (п. 3. договору від 15.06.10).
Пунктом 4. договору від 15.06.10 визначено, що земельна ділянка передається в оренду з: будівлями та спорудами орендаря.
У відповідності до п. 5. договору від 15.06.10, нормативна грошова оцінка замельної ділянки становить: 5 766 022,80 грн (в цінах 2010 року).
Згідно із п. 8. договору від 15.06.10, договір укладається на 19 років.
Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі: 72 076,88 грн на протязі строку будівництва обєкта, у розмірі 172 980,68 грн з дня введення об'єкту до експлуатації*, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року (*при невиконанні будівництва в нормативний термін плата вноситься, як за обєкт введений до експлуатації.) (п. 9. договору від 15.06.10).
Відповідно до п. 11. договору від 15.06.10, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району … .
Пунктами 14, 15 договору від 15.06.10 визначено, що земельна ділянка передається в оренду для: розташування виробничо-складського комплексу промислових товарів та будівельних матеріалів. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель) - землі промисловості.
Передача земельної (п. 19 договору) ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені в договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невідємним додатком до договору. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється в 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно вносити орендну плату (п. 30 договору від 15.06.10).
Пунктом 39 договору від 15.06.10 визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки, Запорізька МР /орендодавець/ передала земельну ділянку кадастровий № 2310100000:02:033:0023, загальною площею 3.1860 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240, приватне підприємство “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» /орендар/ прийняло вищевказану земельну ділянку в оренду. Земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування виробничо-складського комплексу промислових товарів та будівельних матеріалів. На земельній ділянці знаходяться: будівлі та споруди орендаря.
У відповідності до витягу № НВ-2300047292025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, станом на 13.02.25 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:02:033:0023 становить 19 409 749,20 грн.
18.08.10 між Запорізькою МР /орендодавець/ та приватним підприємством “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» /орендар/ укладено договір оренди землі, про що у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» вчинено запис у державному реєстрі земель від 08.09.10 за № 041026102052 (договір від 18.08.10).
Згідно із п. 1. договору від 18.08.10, орендодавець, відповідно до рішення 40 сесії 5 скликання Запорізької МР від 19.05.10 № 113/179, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування цеху механічної обробки графіту, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 10а.
Відповідно до п. 2 договору від 18.08.10, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.1188 га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: недобудовані бокси, інші об'єкти інфраструктури: відсутні (п. 3 договору від 18.08.10).
Пунктом 4 договору від 18.08.10 визначено, що земельна ділянка передається в оренду з: недобудованими боксами.
У відповідності до п. 5 договору від 18.08.10, нормативна грошова оцінка замельної ділянки становить: 420 076,80 грн (в цінах 2010 року).
Згідно із п. 8 договору від 18.08.10, він (договір) укладається на 19 років.
Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі: 5 250,84 грн на протязі строку будівництва обєкта, у розмірі 12 602,30 грн з дня введення об'єкту до експлуатації*, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року (*при невиконанні будівництва в нормативний термін плата вноситься, як за обєкт введений до експлуатації.) (п. 9. договору від 18.08.10).
Відповідно до п. 11 договору від 18.08.10, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району … .
Пунктами 14, 15 договору від 18.08.10 визначено, що земельна ділянка передається в оренду для: розташування цеху механічної обробки графіту. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель) - землі промисловості.
У відповідності до п. 19 договору від 18.08.10, передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені в договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невідємним додатком до договору. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється в п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно вносити орендну плату (п. 30 договору).
Пунктом 39 договору від 18.08.10 визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки, Запорізька МР /орендодавець/ передала земельну ділянку кадастровий № 2310100000:05:015:0098, загальною площею 0.1188 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 10а, приватне підприємство “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» /орендар/ прийняло вищевказану земельну ділнку в оренду. Земельна ділянка знаходиться у стані придатному для розташування цеху механічної обробки графіту. На земельній ділянці знаходяться: недобудовані бокси.
У відповідності до витягу за вих. від 03.10.19 № 3761/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0098, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 1 437 301,80 грн.
28.08.17 між Запорізькою МР /орендодавець/ та приватним підприємством “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» /орендар/ укладено договір оренди землі № 201705000100419 (договір від 28.08.17).
Згідно із п. 1. договору від 28.08.17, орендодавець, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 21.06.17 № 61/33, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративно-виробничого блоку, гаражів та підсобних приміщень, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 13.
Відповідно до п. 3 договору від 28.08.17, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.7240 га, кадастровий № земельної ділянки: 2310100000:05:015:0021.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі орендаря, та (або) інші обєкти, що відносяться до нерухомого майна: споруди орендаря (п. 4 договору від 28.08.17).
Пунктом 5 договору від 28.08.17 визначено, що земельна ділянка передається в оренду з: будівлями та спорудами орендаря.
У відповідності до п. 6. договору від 28.08.17, нормативна грошова оцінка замельної ділянки становить: 9 166 708,80 грн, в цінах 2017 року.
Згідно із п. 11 договору від 28.08.17, договір укладено до 21.06.36.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 275 001,26 грн, що складає 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2017 року (п. 12 договору від 28.08.17).
Відповідно до п. 14 договору від 28.08.17, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок УК у м. Запоріжжя (Вознесенівський район) … .
Пунктом 18 договору від 28.08.17 визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування адміністративно-виробничого блоку, гаражів та підсобних приміщень (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки (категорія): землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості: 11.02.
У відповідності до п. 22 договору від 28.08.17, передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі. Обєкт за договором оренди землі вважається переданим Орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
Обов'язки орендаря, зокрема:
- своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п. 34.4. договору від 28.08.17);
- самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством (п. 34.6. договору від 28.08.17);
- у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою МР та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов'язаний звернутись до орендодавця із заявою про внесення змін до п. 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання орендарем вищевказаного обов'язку та/або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у данному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі орендодавцем та/або стягнення з орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької МР до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розміру орендної плати у новій редакції (п. 34.17. договору від 28.08.17).
Згідно з витягом за вих. від 24.03.17 № … (не вбачається можливим зазначити №, через нечитабельність наданої копії у справу) із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:05:015:0021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 05.03.17 становить 9 166 708,80 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.08.24 у справі № 908/1537/24 позовні вимоги Запорізької міської ради задоволено. Вирішено:
- стягнути з приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» на користь Запорізької МР заборгованість за договорами оренди землі а саме: від 15.06.10 № 041026101696, від 18.08.10 № 041026102052 та від 28.08.17 № 201705000100419 за період з 01.01.22 по 31.12.23 в сумі 612 976,59 грн;
- стягнути з приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» на користь виконавчого комітету Запорізької МР 7 355,72 грн 72 коп. судового збору.
При цьому, в тексті описової частини вказаного рішення судом зазначено, що (дослівно):
« … 04.07.24 до суду в системі “Електронний суд» від представника Запорізької МР надійшла заява за вих. від 04.07.24, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи 908/1537/24 заяву про зміну предмету позову за вих. № 02/03.3-20/01/891 від 04.07.24. В зазначеній заяві позивач (його представник) просить суд:
“… 1. Стягнути з ПП “НПКО “ТАТА» на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі від 15.06.2010 № 041026101969, від 18.08.2010 № 041026102052, від 28.08.2017 № 201705000100419 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в розмірі 612 976 грн. 59 коп. на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.
2. Стягнути з ПП “НПКО “ТАТА» на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 9 194 грн. 64 коп. …». …
… В засіданні 29.07.24 судом задоволено заяву представника позивача за вих. № 02/03.3-20/01/891 від 04.07.24 про зміну предмету позову (яку підтримав представник позивача та проти задоволення якої (заяви) заперечив представник відповідача) з огляду на наступне. …
…З огляду на те, що позивач фактично доповнив (збільшив) позовні вимоги довівши, що у відповідача у користуванні на праві оренди (договір від 15.06.10) перебуває земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:05:033:0023, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова 240, яка не входить до предмету спору, відповідачем у податковій декларації визначено, що ним здійснюється оплата за вказану ділянку, а тому, як наслідок розмір позовних вимог становить 612 976, 59 грн. …».
Крім того, судом встановлено в рішенні суду від 12.08.24 у справі № 908/1537/24, що (дослівно):
« … Як вказує в позовній заяві Запорізька МР, оскільки відповідач у 2022-2023 р.р. не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельними ділянками, то, як наслідок, заборгованість, що підлягає стягненню становить:
- за договором оренди землі від 15.06.10 № 041026101696 - 340 598,96 грн за період з 01.01.22 по 31.12.22 та 391 688,81 грн за період з 01.01.23 по 31.12.23;
- за договором оренди землі від 18.08.10 № 041026102052 - 24 813,93 грн за період з 01.01.22 по 31.12.22 та 28 536,02 грн за період з 01.01.23 по 31.12.23;
- за договором оренди землі від 28.08.17 № 201705000100419 - 302 501,40 грн за період з 01.01.22 по 31.12.22 та 347 876,60 грн за період з 01.01.23 по 31.12.23.
Сума заборгованості за період з 01.01.22 по 31.12.23 за договорами оренди землі становить 1 436 015,72 грн.
Згідно повідомлень департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради за вих. від 12.04.24 № 06.1-14/626 та від 21.06.24 № 06.1-14/1351, приватним підприємством “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» в період з 01.01.22 по 31.12.23 сплачено за оренду вказаних земельних ділянок 823 039,13 грн.
Заборгованість відповідача по орендній платі за користування земельними ділянками у період 2022-2023 роках становить: 612 976,59 грн. …».
В мотивувальній частині рішення від 12.08.24 у справі № 908/1537/24 судом також зазначено, що (дослівно):
«…Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Запорізької міської ради.
Відтак, позовна вимога про стягнення з приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» заборгованості у сумі 612 976,59 грн за 3 (трьома) договорами, а саме: від 15.06.10 № 041026101696, від 18.08.10 № 041026102052 та від 28.08.17 № 201705000100419 за період з 01.01.22 по 31.12.23 підлягає задоволенню. …».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.24 у справі № 908/1537/24, апеляційну скаргу приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.08.24 у справі № 908/1537/24 задоволено частково. Вирішено:
- рішення Господарського суду Запорізької області від 12.08.24 у справі № 908/1537/24 - скасувати;
- ухвалити у справі нове рішення, яким позовну заяву Запорізької міської ради (б/н від 22.05.24) до відповідача ПП “НПКО “ТАТА» про стягнення 536 503,77 грн задовольнити;
- стягнути з ПП “НПКО “ТАТА» на користь Запорізької МР заборгованість за договорами оренди землі від 10.08.2010 № 041026102052, від 28.08.2017 № 201705000100419 за період з 01.01.22 по 31.12.23 в розмірі 536 503,77 грн;
- стягнути з ПП “НПКО “ТАТА» на користь Запорізької МР судовий збір сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 6 438,04 грн;
- стягнути з Запорізької МР на користь ПП “НПКО “ТАТА» 1 377,99 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
В мотивувальній частині вказаної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.24 у справі № 908/1537/24 зазначено, що (дослівно):
«… Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову тягне за собою одночасно зміну підстав позову, так як обґрунтування позову доповнюється по суті новим договором оренди (Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:033:0023, м. Запоріжжя, вул. Скворцова 240), заборгованість за яким до стягнення в первісному позові не заявлялась і, відповідно, предмет позову доповнюється новою вимогою про стягнення заборгованості саме за цим договором, які можуть бути предметом окремого судового розгляду.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції допустив неправильне застосування ст. 46 ГПК України.
Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню і прийняттям нового у справі. …».
Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.18 у справі № 910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в т.ч. в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
З огляду на наведене вище в тексті цього рішення, приймаючи до уваги те, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.24 у справі № 908/1537/24 набрала законної сили 03.12.24, судове рішення у справі № 908/1537/24 має преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.
Відповідно до листа за вих. від 15.09.25 № 8635/5/08-01-04-08, ГУ ДПС у Запорізькій області надає інформацію Запорізькій МР щодо нарахування та сплати земельного податку/орендної плати з юридичних осіб по підприємству ПП “НПКО “ТАТА» (код ЄДРПОУ 19264196) за земельні ділянки: з кадастровим № 2310100000:02:033:0023 зареєстрованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240; з кадастровим № 2310100000:05:015:0021 зареєстрованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13; з кадастровим № 2310100000:05:015:0098 зареєстрованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 10, а саме:
- за 2017 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 571 263,48 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 560 234,91 грн;
- за 2018 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 627 090,42 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 632 832,83 грн;
- за 2019 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 627 090,42 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 628 653,90 грн;
- за 2020 рік (з урахуванням пільги за березень) нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 574 832,89 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 574 833,60 грн;
- за 2021 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 627 090,42 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 627 091,20 грн;
- за 2022 рік (з урахуванням закону № 3050-ІХ від 11.04.23, нарахування за період з 01.01.22 по 28.02.22) нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 114 966,58 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 167 224,18 грн;
- за 2023 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 689 799,46 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 0,00 грн;
- за 2024 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 0,00 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 659 047,46 грн;
- за 2025 рік нараховано орендної плати за вказані 3 (три) земельні ділянки 0,00 грн та сплачено відповідачем за вказані земельні ділянки 111 829,94 грн.
28.10.25 департамент правового забезпечення Запорізької МР направив на адресу ПП “НПКО “ТАТА» претензію за вих. від 28.10.25 № 01/02-11/1934 про сплату заборгованості, в якій вимагає в останнього сплатити суму заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі від 18.08.10 № 041026102052 у розмірі 144 157,74 грн та від 28.08.17 № 201705000100419 у розмірі 649 864,19 грн.
Листом за вих. від 13.01.26 № 04.01-05/0105 департамент архітектури та містобудування Запорізької МР повідомило адвоката Олену Сідельникову про те, що (дослівно):
«… По першому питанню.
Згідно з Планом зонування території міста Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75, запитувані земельні ділянки знаходиться у зонах:
2310100000:05:015:0098, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автоклубна, буд. 10-А (стара назва - вулиця Виборзька) - В-4 - зона підприємств IV класу шкідливості;
2310100000:05:015:0021, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 13 - В-4-зона підприємств IV класу шкідливості;
2310100000:02:033:0023, розташована за вчадресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240 - В-4 - зона підприємств IV класу шкідливості та частково у зоні ТР-3 - зона вулиць в червоних лініях.
План зонування території м. Запоріжжя, який складається із текстових та графічних матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні вперше було затверджено на 28 сесії міської ради 28.02.2018.
На сьогодні зміни до Плану зонування території міста Запоріжжя не вносились.
По другому питанню.
Витяги з генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 № 4, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 27.09.2017 № 31 (схема планування обмежень) на означені вище земельні ділянки, додаються.».
Листом за вих. від 16.01.26 № 29-8-0.37.1-224/2-26 головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомив адвоката Олену Сідельникову про те, що (дослівно):
«… Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Запоріжжя виконується на підставі даних Технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розробленої Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто», яка затверджена рішенням Запорізької міської ради за № 7 від 30.06.2015 та є чиною на теперішній час.
Відомості про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя не вносились до Державного земельного кадастру та станом на момент видання вищевказаних витягів були відсутні в ньому, так само ці відомості відсутні в названому кадастрі і станом на зараз
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку на момент формування такого витягу з урахуванням значення індексації, коефіцієнт якої застосовується до розрахованого значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Нормативна грошова оцінка 1 m2 земельної ділянки певного функціонального використання (цільового призначення) - Цн визначається за формулою:
Цн = Цнз (грошова оцінка 1 m2 у межах економіко-планувальної зони) х КмЗ (сукупний локальний коефіцієнт) х Кцп (коефіцієнт цільового призначення), де Цнз =Цнм (середня (базова) вартість 1 m2 земель населеного пункту) х Км2 (зональний коефіцієнт).
Щодо розрахунку нормативної грошової оиінки земельної ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:015:0098.
За наявною в Головному управлінні інформацією за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2024 по 31.07.2025 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:015:0098 витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не формувались.
Разом з тим повідомляємо, що за результатами розгляду заяви Запорізької міської ради було сформовано повідомлення про відмову в наданні відомостей з Державного земельного кадастру, підставою якої є «геометрія угідь не валідна (має само перетини)».
Щодо розрахунку нормативної грошової оиінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0021.
За наявною в Головному управлінні інформацією за період з 01.01.2024 по 31.07.2025 на земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:05:015:0021 формувались наступні витяги:
- № НВ-2300562382025 від 25.09.2025 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- № НВ-2300521772025 від 22.09.2025 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У 2024 році Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не формувались.
При формуванні витягів нормативна грошова оцінка визначена у розмірі 22750758,80 грн. із застосовуванням таких значень:
Базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.;
Зональний коефіцієнт Км2 - 2,58 (Зони 28,27);
Сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 0.72:
- місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні (ділянка прилягає до віки, відводу залізниці, має під'їзду залізничну колію) (Км3=1.05) Пер. (0.1%) 1.00;
- не забезпечена централізованим газопостачанням 0.95;
- не забезпечена централізованим теплопостачанням 0.95;
- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0.80.
Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) становить - 2.50. Цільове призначення земельної ділянки - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Кі - 2,262.
Площа - 7240 м2.
Щодо розрахунку нормативної грошової оиінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023.
За наявною в Головному управлінні інформацією за період з 01.08.2017 по 30.04.2025 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023 формувався витяг № НВ-2300330852025 від 15.04.2025 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
При формуванні витягу нормативна грошова оцінка визначена у розмірі 19409749,20 грн. із застосовуванням таких значень:
- Базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.;
- Зональний коефіцієнт Км2 - 1,23 (ЗонаЗ 19);
- Сукупний локальний коефіцієнт КмЗ - 0.61:
- у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово- паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам 'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів (Км3=1.05) 1.05;
- місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні (ділянка прилягає до віки, відводу залізниці, має під'їдну залізничну колію) (Км3=1.05) Пер. (0.1%)
- не забезпечена централізованим газопостачанням 0.95;
- не забезпечена централізованим теплопостачанням 0.95;
- не забезпечена централізованим водопостачанням 0.95;
- не забезпечена централізованим водовідведенням 0.95;
- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0.80;
- на грунтах з несучою спроможністю менше 1.0 кг/кв.см. при потужності понад два метри.
Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) становить - 1.20. Цільове призначення земельної ділянки - 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.
Кі-2,262;
Площа 31860 м2.
Щодо надання витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:05:015:0098, 2310100000:05:015:0021, 2310100000:02:033:0023. …».
Відповідно до доповідної записки начальника відділу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Сергія Зачепило за вих. від 27.03.26 № 132/3-26-0.37.1 (дослівно):
«… Щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0098.
За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,1188 га з кадастровим номером 2310100000:05:015:0098 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 10в. Цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
При формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.10.2019 № 3761/207-19 нормативна грошова оцінка визначена у розмірі 1437301,80 грн.
Щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0021.
За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,7240 га з кадастровим номером 2310100000:05:015:0021 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 13. Цільове призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
При формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.03.2017 № 353/207-17 нормативна грошова оцінка визначена у розмірі 9166708,80 грн.
Щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023.
За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 3,1860 га з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 240. Цільове призначення - 11.03. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.
При формуванні Витягу № НВ-2300330852025 від 14.04.2025 року із технічної документації про нормативної грошової оцінки земельної ділянки нормативна грошова оцінка визначена у розмірі 19409749,20 грн.».
Як вказує в позовній заяві Запорізька МР, оскільки відповідач у 2017-2025 р.р. не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування земельними ділянками, то, як наслідок, заборгованість, що підлягає стягненню становить 1 848 511,63 грн, а саме: за договором від 18.08.10 № 041026102052 за період 01.02.21-31.12.21 та 01.01.24-31.07.25, за договором від 15.06.10 № 041026101696 за період 01.08.17-30.04.25 та за договором від 28.08.17 № 201705000100419 за період 01.01.24-31.07.25.
В обґрунтування нарахувань позивач вказує наступне.
Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік.
Не виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за землю (по 3 (трьох) договорах оренди землі) у сумі 1 848 511,63 грн стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.
Судом прийнято до уваги, що вказані договори в установленому законом порядку не оспорювались, не визнавались недійсними та їх дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Крім того, судом враховано, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Жодна із сторін у цій справі станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору не повідомляли про неможливість подання до суду першої інстанції тих чи інших доказів (та яких саме) з причин, що об'єктивно не залежали від кожної із сторін.
А тому, вказане позбавляє права апеляційний суд приймати такі докази (у випадку спроби сторін їх подати) на стадії апеляційного оскарження.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників учасників суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 9 вказаної норми).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ст. 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України (далі ПК України), для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Нормами статей 287, 288 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Істотною умовою договору оренди землі (за ст. 15 Закону України «Про оренду землі») є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Згідно із п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання вищезазначених договорів оренди землі (від 15.06.10 № 041026101696, від 18.08.10 № 041026102052 та від 28.08.17 № 201705000100419), у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні вказаних договорів, або визнання їх недійсними внаслідок недодержання сторонами в момент їх вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі суду не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договорів (або будь-якого з них) в силу певних об'єктивних обставин.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю згідно вищевказаних договорів (3 договора).
Відповідач доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати у повному обсязі, або доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати суду не надав.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Запорізької міської ради.
Відтак, позовна вимога про стягнення з приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» заборгованості у сумі 1 848 511,63 грн за трьома договорами, а саме: від 18.08.10 № 041026102052 за період 01.02.21-31.12.21, 01.01.24-31.07.25, від 15.06.10 № 041026101696 за період 01.08.17-30.04.25 та від 28.08.17 № 201705000100419 за період 01.01.24-31.07.25 підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи, що оскільки підставою для нарахування заявлених до стягнення сум по трьох земельних ділянках у цій справі є відповідний кадастровий номер, площа земельної ділянки, її місцезнаходження, що жодним із учасників справи не оспорювалась і не ставилась під сумнів вказана обставина, суд виходив з того, що:
- відомості вказані в листі за вих. від 15.09.25 № 8635/5/08-01-04-08, згідно з якими ГУ ДПС у Запорізькій області надає інформацію Запорізькій МР стосовно нарахування та сплати земельного податку/орендної плати з юридичних осіб по підприємству ПП “НПКО “ТАТА» (код ЄДРПОУ 19264196) за земельні ділянки ... у т.ч. з кадастровим № 2310100000:05:015:0098 зареєстрованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 10,
- відомості в доповідній записці начальника відділу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Сергія Зачепило за вих. від 27.03.26 № 132/3-26-0.37.1 (дослівно): … щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:05:015:0098. За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,1188 га з кадастровим номером 2310100000:05:015:0098 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 10в …
- стосуються земельної ділянки наданої в оренду відповідно до умов договору від 18.08.10, за яким орендодавець, відповідно до рішення 40 сесії 5 скликання Запорізької МР від 19.05.10 № 113/179, надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 10а.
Судом, через необґрунтованість, відхиляються доводи відповідача стосовно того, що позивачем не враховано оплату (проплату) відповідача в сумі 26 300,08 грн за період 2024 року та 111 829,94 грн за період 2025 року з огляду на наступне.
Частинима 3 та 4 ст. 80 ГПК України унормовано, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Судом прийнято до уваги положення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Так, зокрема, згідно з вимогами ст. 8 вказаного Закону, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1). Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 2). Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3). Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб'єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах. … Керівник підприємства (ч. 6) зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Головний бухгалтер (ч. 7) або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
Згідно із ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1). Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. … Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. …. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Як свідчать матеріали цієї справи, під час розгляду справи № 908/3846/25 відповідачем не надано до суду у справу первісних бухгалтерських документів (зокрема, але не виключно … платіжних доручень, платіжних інструкцій, виписки з банківських установ, тощо) стосовно сплати (проплати) заборгованості у розмірі 26 300,08 грн за період 2024 року та 111 829,94 грн за період 2025 року.
Суд наголошує, що при розгляді справи він (суд) оцінює всі докази в сукупності, а не обмежується лише текстом будь-якого документу.
При цьому, надані представником відповідача докази оплати (проплати) заборгованості у розмірі 26 300,08 грн за період 2024 року, які додані до відзиву за вих. від 23.01.26 на позовну заяву, а саме: «Картка рахунку 6415 за 2024 р.» ПП «НПКО «ТАТА» із зазначенням (дослівно): «Період - 08.02.2024, Документ - Платежное поручение исходящее 00000000107 от 08.02.2024 23:00:00 Прочее списание денежных средств, Аналітика - Земельный Выборгс, Рахунок - 6415, Дебет - 26 300,08», судом не приймається до уваги, оскільки вказаний документ не підписаний жодною посадовою особою, не має жодної юридичної сили та не може розцінюватись судом як доказ.
Крім того, в розумінні вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України, при зверненні з позовом у цій справі до Господарського суду Запорізької області позивачем не було повідомлено вказаний суд про те, який доказ не може бути наданий суду у цій справі у строк визначений чинним ГПК України, а також не було зазначено суд про який саме той чи інший доказ, який не може бути наданий суду, причини, з яких такий доказ не може бути наданий суду у визначений ст. 80 ГПК України строк, а також докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії на отримання такого доказу.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 13 ГПК України, у т.ч. частини 2, 3, 4 вказаної статті.
Так, зокрема, те, що вказаними частинами статті унормовано, що: учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень … (ч. 3 ст. 13); кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
А за відсутності того, що відповідач у цій справі не повідомив суд першої інстанції про те, який саме доказ не міг бути наданий суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (у даному випадку від відповідача, зокрема, але не виключно в порядку ст. 80 ГПК України, а також докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії на отримання такого доказу), можливе прийняття такого доказу судом апеляційної інстанції є (може бути) не припустимим та не правомірним.
Крім того, представник відповідача не заявляла на відповідній стадії розгляду справи № 908/3846/25 жодних клопотань щодо витребування тих, чи інших доказів, які б підтверджували сплату заборгованості у розмірі 26 300,08 грн за період 2024 року.
Щодо посилання представника відповідача на оплату (проплату) заборгованості у розмірі 111 829,94 грн за період 2025 року, судом досліджено та встановлено, що вказана сума, а саме: 111 829,94 грн, була сплачена відповідачем 07.03.25 з призначенням платежу (дослівно): «*;101;19264196;;Оренда землі за 2023 рік. Оренда землі за 2023 рік».
Тобто, у відповідності до норм Закону України «Про платіжні послуги», відповідно до базових принципів банківського переказу, право визначати призначення платежу належить виключно платнику. Платник несе повну відповідальність за достовірність даних, зазначених у цьому реквізиті.
Верховний Суд у своїй постанові від 05.09.23 у справі № 917/1283/21 зазначив, що платник і отримувач можуть за взаємною згодою (шляхом листування, підписання актів звірки тощо) уточнити або роз'яснити помилкове призначення. Таке уточнення постфактум допустиме.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.10.23 у справі № 916/2357/22 зазначив, що платник не може без згоди отримувача в односторонньому порядку (наприклад, листом через кілька місяців) змінити цільове призначення вже зарахованих коштів, щоб уникнути зобов'язань.
Таким чином, суд у справі № 908/3846/25 приходить до висновку, що відповідачем було здійснено оплату заборгованості у розмірі 111 829,94 грн в березні 2025 року, яка була віднесена позивачем в рахунок 2023 року, як про те зазначено в призначенні платежу.
При цьому, судом враховано, що договори оренди землі (від 15.06.10 № 041026101696, від 18.08.10 № 041026102052 та від 28.08.17 № 201705000100419) не містять будь-яких посилань, щодо того, що Орендодавець (Запорізька міська рада) вправі самостійно змінювати призначення платежу щодо періоду сплати за оренду землі.
Щодо посилання представника відповідача у відзиві за вих. від 23.01.26 на позовну заяву на строк позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).
Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено ст.ст. 263, 264 ЦК України.
Так, під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.20 на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.20 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.20.
Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.20 Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.23 у справі № 910/18489/20.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 год. 00 хв. 30.06.23 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.23 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.20 до 30.06.23.
Поряд із цим Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.22 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.22.
Надалі Законом України від 08.11.23 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.24.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.24, а після 30.01.24 перебіг такого строку зупинився і такий стан тривав до 04.09.25, коли набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було виключено.
З огляду на викладене, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.25 у справі № 903/602/24, якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.20, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.23 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.24 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.24 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Зважаючи на викладене, трирічний строк позовної давності за вимогами позивача у справі № 908/3846/25 на дату звернення з позовом до суду (23.12.25) не сплинув.
За таких обставин посилання представника відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованим та безпідставним.
Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), через надуманість та безпідставність, судом відхиляється твердження представника відповідача, які викладені у відзиві за вих. від 23.01.26 на позовну заяву та у додаткових поясненнях за вих. від 04.05.26 № 3.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини справи № 908/3846/25 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Наведене вище в тексті цього рішення спростовує інші твердження відповідача щодо правових підстав для повної відмови у задоволенні позову у цій справі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
При цьому, судом враховано що з огляду на ціну позову (1 848 511,63 грн) та з урахуванням п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 22 182,14 грн.
Запорізькою міською радою при поданні позовної заяви у справі № 908/3846/25 сплачено судовий збір у розмірі 22 182,15 грн.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи викладене, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 0,01 грн підлягає поверненню та може бути повернута позивачу у випадку звернення останнім (його представником) до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 50, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13, код ЄДРПОУ 19264196) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) заборгованість за договорами оренди землі, а саме: від 18.08.10 № 041026102052 за період 01.02.21-31.12.21, 01.01.24-31.07.25, від 15.06.10 № 041026101696 за період 01.08.17-30.04.25 та від 28.08.17 № 201705000100419 за період 01.01.24-31.07.25 в розмірі 1 848 511 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч п'ятсот одинадцять) грн 63 коп.
Стягнути з приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА», 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13, код ЄДРПОУ 19264196) на користь виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892) 22 182 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят дві) грн 14 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію рф проти України, термін дії якого (воєнного стану) неодноразово продовжувався і триває, враховуючи безпекову ситуацію у м. Запоріжжі, триваючими повітряними тривогами … повний текст рішення складено 28.05.2026.
Суддя В.Л. Корсун