вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
29.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2077/26
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпро, Дніпропетровська область
про стягнення 146 925,00 грн.,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" на свою користь штраф у розмірі 146 925,00 грн. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що під час здійснення перевезень ним було виявлено невідповідність маси вантажу даним накладної, що оформлюється відправником. Вказані обставини є підставою для стягнення штрафу в сумі 146 925,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2025 зі станції відправлення Бучач Львівської залізниці по накладній №38211124, у вагоні №59777722 позивачем був відправлений вантаж "Доломіт сирий металургійний" на станцію Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці, на адресу Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг". На шляху прямування вагон №59777722 був відчеплений від поїзда з причини "Зменшення ваги поїзда" та прибув на станцію призначення Кривий Ріг Головний 06.09.2025 за досилочною накладною №38495685. По заявці вантажоодержувача Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 06.09.2025 №6 згідно статті 52 Статуту залізниць України, вантаж було переважено та виявлено, що у вагоні №59777722 фактична маса вантажу менше документа на 2 750 кг На підставі виявленого позивачем нарахований штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
06.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача штраф в розмірі однієї провізної плати по спірному вагону 29 385,00 грн.
Відповідач зазначає, що підставою для направлення спірного вагону з вантажем (доломіт сирий металургійний) на адресу було виконання відправником умов договору купівлі-продажу №205 ГДП від 27.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЕКОХІМ", який і є власником даного вантажу, про що також мається відповідна відмітка в графі 15 накладної. При цьому, жодної претензії щодо розбіжностей в кількості отриманої покупцем продукції та/або виявленої нестачі продукції в адресу продавця (вантажовідправника) не надходило. Більш того, вся кількість продукції, що надійшла у вагонах за накладною № 38211124 та зазначені в ній за фактичною масою вантажу (209450 кг.), в тому числі у спірному вагоні (69850 кг.) була прийнята Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЕКОХІМ" в повному обсязі без жодних зауважень, у зв'язку з чим була оформлена відповідна видаткова накладна
Зазначені обставини, на думку відповідача, підтверджують належність маси вантажу у вагоні №6223326, що надійшов на адресу вантажоодержувача за обумовленою в позові накладними.
Відповідач зазначає, що як вбачається зі змісту комерційного акту від 06.09.2025 №467004/336, вантаж прибув по досильній відправці №38495685 від 01.09.2025 до основної накладної №38211124 у справному вагоні, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси ватажу в накладній №38211124 є неможливим, але, відповідач не виключає, що технічна похибка під час зважування вантажу або людський фактор можуть мати місце.
Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до суми, еквівалентної одній провізній платі спірному вагону, що складає 29 385,00 грн.
На думку відповідач застосування до нього такого великого розміру штрафу 146 925,00 грн не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано в даному конкретному випадку, безрозсудно і несправедливо по відношенню до відповідача. Позивачу не причинена матеріальна шкода в результаті порушення, що мало місце, інші шкідливі для позивача наслідки виконання договору перевезення не наступили. Не співмірність такого штрафу свідчить ще й той факт, що сума штрафу по спірним вагонам становить 146 925,00грн., що перевищує вартість всього завантаженого вантажу. Згідно укладеного договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЕКОХІМ" вартість 1 тони доломіту складає 512,40 грн. з ПДВ, а відтак вартість недовантаження по документах у спірних вагонах складає 1 409,10 грн. з ПДВ ((2,75 тон) Х 512,40 грн.), що майже у 105 разів менше суми штрафу. Відтак, стягнення штрафу у заявленому розмірі не відповідатиме критерію співмірності. Жодних збитків залізниці невірне зазначення маси вантажу не завдало, більш того - наявність у вагоні меншої ваги вантажу зменшує масу поїзда, а відтак і витрати локомотивом пального, що в певній мірі призводить до економії витрат залізниці на переміщення вагону.
15.05.2026 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач зазначає, що у накладній №38211124 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника майстер Бушовський Василь Микитович. Саме на вантажовідправника покладається обов'язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому, Залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Щодо зменшення розміру штрафу позивач зазначає, що штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, якими чітко визначено розмір штрафу. При застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Як наслідок враховуючи вище викладене позивач заперечує проти зменшення розміру штрафу, так як відсутні правові підстави. Позивач та відповідач є господарюючими суб'єктами та несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
У даному випадку, саме відповідачем при заповненні накладної внесені невірні відомості щодо маси вантажу, що стало підставою для складання комерційного акту та нарахування штрафу. Вказане є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникло в силу об'єктивних та незалежних від відповідача обставин.
Позивач просить врахувати, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу позивача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, позивач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
25.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких просить суд задовольнити клопотання відповідача, застосувавши частину третю статті 551 Цивільного кодексу України та зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу до розумного, пропорційного та економічно обґрунтованого розміру, який відповідатиме фактичним наслідкам порушення, ступеню виконання зобов'язання, відсутності доведених збитків позивача та загальним засадам цивільного законодавства, а саме стягнути з відповідача штраф у сумі 29 385,00 грн., що відповідає розміру однієї провізної плати по спірному вагону.
Відповідач, на відміну від позиції позивача, як і раніше зазначав у відзиві на позов, просить суд застосовувати саме останні висновки Верховного Суду, в тому числі, викладені в постановах Верховного Суду від 25.03.2023 по справі №904/934/22, від 20.04.2023 по справі №904/1754/22, від 11.02.2025 по справі № 902/1131/23, від 29.04.2025 по справі № 922/2249/24, від 24.02.2026 по справі №910/14479/23(910/5873/24).
На думку відповідача стягнення з відповідача штрафу у розміру однієї провізної плати по спірному вагону є розумним та справедливим та є достатньою мірою для покриття можливих репутаційних чи адміністративних витрат позивача. Більш того, відповідач вважає, що позивач перебуває у більш вигідному положенні ніж відповідач, підтвердженням чому є нижченаведене: через запровадження Верховною Радою України спеціального статусу для позивача, заборонено арешт будь-якого майна позивача; не можливе і примусове виконання рішень щодо стягнення боргів з позивача; завдяки додатковому нормативному регулюванню, введеному на період воєнного стану, монополіст-позивач взагалі не несе майнової відповідальності за порушення строків доставки вантажів та пов'язані з цим штрафні санкції. Тобто, вказані вище обставини значно порушують баланс справедливості, адже позивач може стягувати штрафи, а відповідач в свою чергу не може застосовувати заходи відповідальності, при цьому позивач частково звільнений від відповідальності за порушення у відносинах, що виникають у сфері залізничних перевезень, а відповідач - ні.
Відповідач зазначає, що протягом часу повномасштабної війни, Уряд систематично виділяв та продовжує виділяти позивачу значний розмір коштів з державного бюджету (який формується, в тому числі, зі сплачених відповідачем податків та інших обов'язкових платежів) з метою забезпечення безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану; проведення аварійно-відновлювальних робіт на пошкоджених об'єктах залізничної інфраструктури; ремонту рухомого складу (локомотивів) та вагонів; закупівлю пасажирських вагонів; забезпечення виплат заробітних плат працівникам та на інші потреби.
Відповідач зазначав, що є гірничодобувним підприємством, яке здійснює господарську діяльність по всій території нашої держави та є однією з ланок виробничого ланцюга для стратегічно важливих для економіки України підприємств, зокрема металургійних комбінатів України, підприємств цукрової, скляної та будівельної промисловості, підприємств задіяних в ремонті доріг тощо та з 29 травня 2025 року включено до переліку підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
28.05.2026 від Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення у справі в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач використав надане законом права на подання відзиву на позов та доказів, заперечень на відповідь на відзив, позивачем надана відповідь на відзив, додаткові пояснення, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-31261769/2020-0001 від 30.06.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №31261769/2020-001 від 04.04.2020 та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 3700; 2. платника 8216290 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Повідомлення підписано електронним підписом інженера 1-ї категорії відділу комерційної роботи Одеського регіонального відділення "ЦТЛ".
Таким чином, 30.06.2020 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" та від Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 договору).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (пункт 1.10 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.5).
Відповідно до пункту 2.3 договору перевізник зобов'язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (пункт 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (пункт 2.3.5).
Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки (пункт 7.3 договору).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (пункт 12.1 договору).
22.08.2025 року за накладною №38211124, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Бучач Львівської залізниці на станцію Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці відправлено вагон № 59777722 з вантажем - Доломіт сирий металургійний.
Вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЕКОХІМ".
Спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т) Заводський №082с відправником.
Усього сплачено відправником 88 155,00 грн.
Номер вагона 59777722, перевізна плата 29 385,00 грн., маса вантажу: 69 850 кг.
На шляху прямування вагон №59777722 був відчеплений від поїзда та прибув на станцію призначення Кривий Ріг Головний 06.09.2025 за досилочною накладною №38495685.
В матеріалах справи міститься заявка №6 від 06.09.2025 якою просили направити представника залізниці для участі у видачі (переважуванні) вантажу, що прибув поїздом №3605 06.09.2025 о 5:10, найменування вантажу: доломіт, Вагон № 59777722 вага по документу 69,85, вага за результатами зважування по посту 10км. 67,4.
06 вересня 2025 року на станції Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці складено комерційний акт №467004/336, яким у розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" зафіксовано, що:
06.09.2025 по заявці вантажодержувача на перевірку маси, згідно статті 52 Статуту залізниць України відбулося контрольне зважування вагона № 59777722, вантаж доломіт сирий металургійний, прибулого по досильній відправці № 38495685 від 01.09.2025 ст. Тернопіль Льв. зал. до основної накладної № 38211124 ст. Бучач-Кривий Ріг Головний у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь України" Полуяхтової О.В. вагаря Приватного підприємства "Стіл Сервіс" Михайленко О.А. агента комерційного ст. Кривий Ріг-Головний Васковської Л.Я. на справних статистичних 150 тн вагах № 10021 пов 24.03.2025 ДП" Кривбасстандартметрологією". Встановлено у вагоні № 59777722 по документу тара перевірена 23700 кг. нетто 69850 кг, після зважування брутто 90 800 кг, тара перевірена по документу 23700 кг, нетто 67100 кг, що менше документа на 2750 кг,. На момент зважування ознак крадіжки та втрати вантажу не було.
Комерційний акт №467004/336 містить підписи заступника начальника станції Ясінської О.Ю., агентів комерційних Васковська Л.В., Крошка К.В., представника одержувача Полуяхтова О.В.
В матеріалах справи міститься довіреність Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" № 14-134юр від 11.03.2025, відповідно до якої кожен із представників має право, зокрема, підписувати перевізні та інші документи, зокрема комерційні акти. До переліку представників входить ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься Наказ начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 № 70/ДС відповідно до якого встановлено наступний порядок підписання комерційних актів по станції Кривий Ріг-Головний: Встановити наступний порядок підписання комерційних актів по станції Кривий Ріг-Головний:
Право підпису комерційних актів мають:
1. начальник станції залізничної, за його відсутності - головний інженер, заступники начальника станції залізничної.
2.1. при складанні комерційного акта на вантажному районі станції -начальник району (вантажного), за відсутності - особа, яка її заміщає;
2.2. при складанні комерційного акта на під'їзній колії Приватного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" станції Східно-Сортувальна (замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)) агенти комерційні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
3. змінний агент комерційний, який проводив видачу вантажу.
Заступнику начальника станції Ясінській О.Ю. з наказом ознайомити всіх причетних, забезпечити його виконання.
В матеріалах справи міститься посадова інструкція Заступника начальника станції залізничної Реєстраційний № ДРС-2-ПІ-111/1 від 18.06.2025.
Відповідно до листа-ознайомлення з посадовою інструкцією (Додаток Б до посадової інструкції № ДРС-2-ПІ-111/1) із інструкцією ознайомлена Заступник начальника станції залізничної ОСОБА_10 01.07.2025.
В матеріалах справи міститься посадова інструкція агента комерційного № ДРС-2-Пі-545/1 від 21.02.2025.
Відповідно до листа-ознайомлення з посадовою інструкцією (Додаток Б до посадової інструкції № ДРС-2-Пі-545/1 від 21.02.2025) із інструкцією ознайомлені, зокрема агент комерційний ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Телеграмою №152 від 06.09.2025 повідомлено на станцію відправлення Бучач Львівської залізниці.
Згідно акту загальної форми №4736 від 06.09.2025 складеному на станції 467004 Кривий Ріг-Головний Придніпровська залізниця 06.09.2025по заявці вантажоодержувача було проведено зважування вагонів 55777722, по досильній накладній №38495685 ст. Тернопіль 55225544 по досилці 38278347 ст. Чортків до основних відправок 38211124 38195343 ст вантаж доломт ст. Бучач Кривий Ріг-Гол Вага по документу у вагоні 55225544 вага 69900 кг, тара 24000 кг, після зважування, брут 90650 кг, тара з док. 24000 кг, нетто 66650, що менше документа на 3250 кг. Вага по документу у вагоні 59777722 69850 кг, тара 23700 кг, після зважування брутто 90800 кг, тара з документом 23700 кг, нетто 67100 кг, що менше документа на 2750 кг.
В матеріалах справи міститься книга обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах відповідно до якої недоваження за вагоном №59777722 складає 2 750 кг.
Відповідно до листа Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №125 від 06.02.2026 згідно штатного розпису у 2025 році по 30.06.2025 по станції Кривий Ріг-Головний існувала одиниця посади начальника району (вантажного). Фактично за даною посадою існувала вакансія з 24.09.2024. 3 створенням опорної станції з 01.07.2025 посада начальника району (вантажного) по станції Кривий Ріг-Головний відсутня.
22.12.2025 Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" із претензією № Д Придн-05/754 від 22.12.2025 в якій пропонувало відповідачу сплатити суму штрафу за невірно зазначену у накладній масу вантажу у розмірі 146 925,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" надало відповідь на претензію № 7 від 23.01.2026 якою відмовили у задоволенні претензії від 22.12.2025 за № Д Придн-05/754 про сплату штрафу за невірно зазначену у накладній масу вантажу на суму 146 925,00 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейл-Екохім" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №205 ГДП від 27 грудня 2024 року відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає, а покупець купує на умовах, передбачених даним договором доломіт (продукція), за ціною, у кількості і найменуванні, зазначених у специфікаціях, що оформлюються як додатки до договору і є невід'ємними частинами договору.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейл-Екохім" було підписано Специфікацію №3 (Додаток 3 до договору купівлі-продажу №205 ГДП від 27 грудня 2024 року) відповідно до якого найменування продукції, фракція: Доломіт фр. 5-50 мм, кількість 20 000 тонн (+/-3%), усього 10 248 000,00 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сейл-Екохім" було підписано видаткову накладну №2129 від 22 серпня 2025 відповідно до якої товар: доломіт фр. 5-80 мм, кількість 698,3 т. Разом 298 174,10 грн.
Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 146 925,00 грн (29 385,00 грн - провізна плата за всю відстань перевезення за вагон № 59777722* 5 - кількість провізних плат), проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення штрафу за невірно зазначену в накладній масу вантажу у розмірі 146 925,00 грн.
Предметом доказування у справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу, наявність/відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, статті 22 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (пункт 2 Статуту залізниць України). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (пункт 5 Статуту залізниць України).
Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з пунктом 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до пункту 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542).
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).
Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з пунктом 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах, маса вантажів визначається відправником.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, при перевезенні однорідних вантажів у прямому залізничному сполученні вагонними відправками допускається наносити транспортні написи (крім маси брутто і нетто) не на всіх вантажних місцях, але не менше ніж на чотирьох. У цьому разі замарковані місця розташовують: у вагонах (контейнерах) відкритого типу - у верхньому ярусі по два місця біля кожного повздовжнього борту платформи або напіввагона написами назовні. Якщо навантаження проведене врівень з бортами або нижче бортів, то замарковані місця укладаються написами догори.
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом".
Якщо за однією накладною перевозяться тарно-штучні вантажі різних найменувань і в різній упаковці, то в ній зазначаються маса вантажу кожного найменування окремо, кожного виду упаковки та загальна маса вантажів.
Згідно з частиною 1, 2 пункту 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто. (пункту 52 Статуту).
Відповідно до частини 1 пункту 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до пункту 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (пункт 118 Статуту).
У комерційному акті №467004/336 від 06.09.2025 зазначено, що 06.09.2025 по заявці вантажодержувача на перевірку маси, згідно статті 52 Статуту залізниць України відбулося контрольне зважування вагона № 59777722, вантаж доломіт сирий металургійний, прибувшого по досильній відправці № 38495685 від 01.09.2025 ст. Тернопіль Льв. зал. до основної накладної № 38211124 ст. Бучач-Кривий Ріг Головний у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь України" Полуяхтової О.В. вагаря Приватного підприємства "Стіл Сервіс" Михайленко О.А. агента комерційного ст. Кривий Ріг-Головний Васковської Л.Я. на справних статистичних 150 тн вагах № 10021 пов 24.03.2025 ДП" Кривбасстандартметрологією". Встановлено у вагоні № 59777722 по документу тара перевірена 23700 кг. нетто 69850 кг, після зважування брутто 90 800 кг, тара перевірена по документу 23700 кг, нетто 67100 кг, що менше документа на 2750 кг,. На момент зважування ознаків крадіжки та втрати вантажу не було.
Комерційний акт №467004/336 містить підписи заступника начальника станції Ясінської О.Ю., агентів комерційних Васковська Л.В., Крошка К.В., представника одержувача ОСОБА_1 .
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Підсумовуючи викладене, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, надано: копії накладної 38211124, комерційного акта №467004/336 від 06.09.2025, акта загальної форми № 4736 від 06.09.2025, та посадових інструкцій посадових осіб Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідно до пункту 10 Правил складання актів Затверджених Наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічна позиція викладені у пункті 22 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 916/2450/17 від 23 листопада 2018 року.
Відповідно до листа Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №125 від 06.02.2026 згідно штатного розпису у 2025 році по 30.06.2025 по станції Кривий Ріг-Головний існувала одиниця посади начальника району (вантажного). Фактично за даною посадою існувала вакансія з 24.09.2024. 3 створенням опорної станції з 01.07.2025 посада начальника району (вантажного) по станції Кривий Ріг-Головний відсутня.
На виконання пункту 10 Правил, комерційний акт №467004/336 був підписаний заступником начальника станції Ясінською О.Ю., агентами комерційними ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , представником одержувача ОСОБА_1 .
Відтак, комерційний акт складено у відповідності з Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17 щодо випадку відсутності в штаті структурного підрозділу залізниці посади начальника вантажного району та можливості уповноваження інших осіб на підписання комерційних актів в силу розпорядчого акту.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Такої ж думки дотримується Верховний суд у складі Касаційного господарського суду від 05.04.2018 у справі №906/533/17, від 25.05.2018 у справі №926/3327/16, від 22.03.2018 у справі №917/964/17.
22.08.2025 року за накладною №38211124, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Бучач Львівської залізниці на станцію Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці відправлено вагон № 59777722 з вантажем - Доломіт сирий металургійний.
Вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЕКОХІМ".
Спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т) Заводський №082с відправником.
Усього сплачено відправником 88 155,00 грн.
Номер вагона 59777722, перевізна плата 29 385,00 грн., маса вантажу: 69 850 кг.
За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 146 925,00грн (29 385,00 грн*5).
В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.
Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до суми, еквівалентної одній провізній платі спірному вагону, що складає 29 385,00 грн.
На думку відповідач застосування до нього такого великого розміру штрафу 146 925,00 грн не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано в даному конкретному випадку, безрозсудно і несправедливо по відношенню до відповідача. Позивачу не причинена матеріальна шкода в результаті порушення, що мало місце, інші шкідливі для позивача наслідки виконання договору перевезення не наступили. Не співмірність такого штрафу свідчить ще й той факт, що сума штрафу по спірним вагонам становить 146 925,00грн., що перевищує вартість всього завантаженого вантажу. Згідно укладеного договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛ-ЕКОХІМ" вартість 1 тони доломіту складає 512,40 грн. з ПДВ, а відтак вартість недовантаження по документах у спірних вагонах складає 1 409,10 грн. з ПДВ ((2,75 тон) Х 512,40 грн.), що майже у 105 разів менше суми штрафу. Відтак, стягнення штрафу у заявленому розмірі не відповідатиме критерію співмірності. Жодних збитків залізниці невірне зазначення маси вантажу не завдало, більш того - наявність у вагоні меншої ваги вантажу зменшує масу поїзда, а відтак і витрати локомотивом пального, що в певній мірі призводить до економії витрат залізниці на переміщення вагону.
Щодо зменшення розміру штрафу позивач зазначає, що штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, якими чітко визначено розмір штрафу. При застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Як наслідок враховуючи вище викладене позивач заперечує проти зменшення розміру штрафу, так як відсутні правові підстави. Позивач та відповідач є господарюючими суб'єктами та несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
У даному випадку, саме відповідачем при заповненні накладної внесені невірні відомості щодо маси вантажу, що стало підставою для складання комерційного акту та нарахування штрафу. Вказане є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникло в силу об'єктивних та незалежних від відповідача обставин.
Позивач просить врахувати, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу позивача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, позивач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
Відповідач зазначав, що є гірничодобувним підприємством, яке здійснює господарську діяльність по всій території нашої держави та є однією з ланок виробничого ланцюга для стратегічно важливих для економіки України підприємств, зокрема металургійних комбінатів України, підприємств цукрової, скляної та будівельної промисловості, підприємств задіяних в ремонті доріг тощо та з 29 травня 2025 року включено до переліку підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Стосовно зменшення розміру штрафу, передбаченого статтями 118, 122 Статуту залізниць України.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
У даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, якими чітко визначено розмір штрафу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 12.02.2018 у справі № 906/434/17.
За таких обставин господарський суд погоджується із доводами позивача про відсутність підстав для зменшення штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 146 925,00 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" про стягнення 146 925,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Рятувальників, 8, ідентифікаційний код 31261769) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 146 925,00 грн. штрафу за невірно зазначену в накладній масу вантажу, 2 662,40 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.05.2026
Суддя Ю.А. Бажанова