про залишення апеляційної скарги без руху
29 травня 2026 року м. Харків Справа №917/2025/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Хачатрян В.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - фізичної особи-підприємця Сененка Олександра Анатолійовича (вх.№260П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2026 року у справі №917/2025/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ,
до фізичної особи-підприємця Сененка Олександра Анатолійовича, с. Наталівка, Хорольський район, Полтавська область,
про стягнення 69900,00 грн заборгованості,-
До Господарського суду Полтавської області через систему Електронний суд 31.10.2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до фізичної особи-підприємця Сененка Олександра Анатолійовича про стягнення заборгованості у розмірі 69900,00 грн за договором №513633-КС-001 про надання кредиту від 22.10.2024 року, з яких: 30000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 33900,00 грн - сума прострочених платежів по процентам, 6000,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і комісії по договору №513633-КС-001 про надання кредиту від 22.10.2024 року.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.01.2026 року у справі №917/2025/25 (повний текст складено 23.01.2026 року, суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Сененка Олександра Анатолійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором №513633-КС-001 про надання кредиту від 22.10.2024 року в сумі 69900,00 грн, в тому числі прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 30000,00 грн; прострочених платежів по процентах в сумі 33900,00 грн; прострочених платежів за комісією в сумі 6000,00 грн, а також 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2025 року у справі №917/2025/25 скасувати;
- прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 43500,00 грн, з яких 30000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 7500,00 грн - сума прострочених платежів по процентам, 6000,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру розмір судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Спір по даній справі є за своїм змістом майновим, а отже і розмір судового збору необхідно розраховувати як за ставкою подання позовної заяви за майновим спором, виходячи з розміру оспорюваних сум.
Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання наразі апеляційної скарги на рішення суду становить 4542,00 грн.
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, без доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Слід відзначити, що Відділом документального забезпечення та контролю Східного апеляційного господарського суду складено акт №13-35/ 917/2025/25 від 26.05.2026 року, в якому зазначено, що при розкриванні поштового відправлення - апеляційної скарги б/н від 22.05.2026 року фізичної особи-підприємця Сененка Олександра Анатолійовича по справі №917/2025/25, встановлено факт відсутності вказаного додатку, а саме: п.1. квитанції про сплату судового збору.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частина 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначає, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним і допустимим доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. При цьому такий обов'язок - надсилання копії скарги і доданих документів, покладається саме на апелянта.
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, адже апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі, а саме позивачу.
Таким чином, не направлення копії апеляційної скарги і не надання відповідних доказів направлення є порушенням п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга відповідача на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2026 року у справі №917/2025/25 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.
Щодо строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2026 року у даній справі.
Згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Як вказує апелянт - Сененко О.А. є діючим військовослужбовцем та учасником бойових дій, у зв'язку з чим об'єктивно позбавлений можливості належним чином відслідковувати рух справи та своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.
Матеріали справи свідчать, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Оскаржуване рішення прийнято та складено повний текст 23.01.2026 року. Повний текст направлено відповідачу 23.01.2026 року і доставлено йому о 13:37 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, відповідачу повний текст оскаржуваного рішення вручено 23.01.2026 року, а визначений ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк спливає 12.02.2026 року.
При цьому відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є безкоштовним, загальним та необмеженим підтверджується, що повний текст оскаржуваного рішення у даній справі оприлюднено і з 26.01.2026 року забезпечено загальний доступ.
Перевіркою системи встановлено, що у лютому 2026 року, відповідач в межах належних процесуальних строків звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення суду першої інстанції від 23.01.2026 року, яку згідно ухвали суду від 11.02.2026 року залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі, а також не надані належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу у справі. У подальшому, оскільки недоліки, що зумовили залишення апеляційної скарги без руху не усунуто, судом прийнято ухвалу від 10.03.2026 року про повернення апеляційної скарги заявнику.
Вказана ухвала була направлена апелянту засобами електронного зв'язку через підсистему Електронний суд і доставлена йому 10.03.2026 року о 21:21 год. (вважається врученою 11.03.2026 року).
Суд також звертає увагу, що в матеріалах справи наявний ордер про надання правничої допомоги апелянту у Східному апеляційному господарському суді адвокатом Зачепіло З.Я.
Так, апеляційна скарга, що була надана до суду і лютому 2026 року була підписана представником відповідача - адвокатом Зачепіло З.Я.
Ухвала суду про повернення апеляційної скарги також була направлена представнику апелянта засобами електронного зв'язку через підсистему Електронний суд і доставлена йому 10.03.2026 року о 21:20 год. (вважається врученою 11.03.2026 року).
Відповідно до ч.7 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Суд відзначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник є особою, яка ініціювала судове провадження.
Суд критично ставиться до доводів, що відповідач (апелянт у справі) є діючим військовослужбовцем та учасником бойових дій, у зв'язку з чим об'єктивно позбавлений можливості належним чином відслідковувати рух справи та своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, оскільки в нього є повноважний представник - адвокат, а доказів і пояснень, що перешкоджало йому вчинити дії по поданню скарги - не надано.
Необхідно врахувати, що надана наразі апеляційна скарга, майже через два з половиною місяці після повернення первісної скарги є ідентичною за змістом до неї, містить тотожні недоліки - не надано доказів сплати судового збору і доказів направлення скарги іншій стороні у справі.
Таким чином, наразі апелянтом пропущений встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк, а наведені скаржником причини не є поважними.
Відповідно до ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, в силу приписів ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України вищевказані обставини також є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2026 року у справі №917/2025/25 без руху.
Суд роз'яснює, якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, ст.256, пп. 2, пп. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи-підприємця Сененка Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2026 року у справі №917/2025/25 залишити без руху.
2. Фізичній особі-підприємця Сененка О.А. усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки (докази сплати судового збору, докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі; мотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити апелянту про можливість надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами через особистий кабінет в системі Електронний суд.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Хачатрян