ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 травня 2026 року Справа № 924/1126/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Бабіч О.О.
від відповідача - Левіт В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25 (повний текст складено 16 березня 2026 року, суддя Субботіна Л.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія"
про стягнення 1 294 811,79 грн матеріальної шкоди
07 листопада 2025 року до Господарського суду Хмельницької області звернулося Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" про стягнення 1 294 811,79 грн матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25 відмовлено в задоволенні позову Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" про стягнення 1 294 811,79 грн матеріальної шкоди.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки сам по собі акт ревізії Західного офісу Держаудитслужби №06-08/21 від 01 жовтня 2025 року не є безумовним доказом порушення відповідачем договірних зобов'язань та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, тоді як позивачем не надано належних доказів залучення ТОВ "Екніс-Інжиніринг" як субпідрядника до виконання пусконалагоджувальних робіт чи постачальника обладнання, а матеріали справи не підтверджують обставин, які б свідчили про неправомірне незастосування відповідачем коефіцієнта 0,8 при розрахунку вартості робіт, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність протиправної поведінки відповідача, наявності збитків та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і заявленою до стягнення сумою
Не погодившись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність протиправної поведінки відповідача, оскільки безпідставно поклав на позивача обов'язок надати договір субпідряду та акти виконаних робіт між ТОВ "Південна енергетична компанія" і ТОВ "Екніс-Інжиніринг", хоча такі документи перебувають у володінні відповідача, а АТ "Хмельницькобленерго" не є стороною відповідних субпідрядних правовідносин та не має об'єктивної можливості самостійно їх отримати.
Апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано, що позивач заявляв клопотання про витребування доказів, яке було задоволено ухвалою суду від 22 грудня 2025 року, однак у подальшому суд не з'ясував причин ненадання витребуваних документів відповідачем та третіми особами, не надав оцінки доказам звернення Управління Західного офісу Держаудитслужби до ТОВ "Південна енергетична компанія" і ТОВ "Екніс-Інжиніринг", а також не застосував процесуальних наслідків ухилення від подання доказів. На думку скаржника, відповідач мав спростувати встановлені актом ревізії обставини та довести відсутність підстав для застосування коефіцієнта 0,8, однак жодних належних доказів на підтвердження цього не подав.
Також Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" зазначає, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права під час оцінки акта ревізії №06-08/21 від 01 жовтня 2025 року. На думку апелянта, суд формально послався на правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2025 року у справі №915/222/24, однак фактично її не застосував, оскільки оцінив акт ревізії ізольовано, а не у сукупності з договором підряду, актами виконаних робіт форми КБ-2в, довідками КБ-3, вимогою про усунення порушень, довідкою-перерахунком та матеріалами інформаційних систем ДПС.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам з офіційних інформаційних систем державних органів, зокрема даним автоматизованої інформаційної системи реєстрації податкових накладних, відповідно до яких ТОВ "Екніс-Інжиніринг" як субпідрядник виконувало будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи для ТОВ "Південна енергетична компанія" на загальну суму 20079268,33 грн. Крім того, апелянт посилається на видаткові накладні від 30 грудня 2021 року №349 та №350 на загальну суму 16027454,60 грн, які, на його думку, підтверджують поставку ТОВ "Екніс-Інжиніринг" устаткування для виконання договору №ТЕ-117.
На переконання апелянта, сукупність зазначених обставин підтверджує, що ТОВ "Екніс-Інжиніринг" одночасно було постачальником устаткування та субпідрядником з виконання пусконалагоджувальних робіт, а тому при визначенні вартості таких робіт підлягав застосуванню коефіцієнт 0,8, передбачений пунктом 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно звузив предмет доказування лише до питання формального залучення субпідрядника, не дослідивши ключового питання щодо обов'язку відповідача застосувати вказаний коефіцієнт та фактичного його незастосування.
Крім того, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" вважає неправомірним відхилення судом першої інстанції додаткових письмових пояснень від 19 лютого 2026 року та доданих до них документів, зокрема довідки-перерахунку, деталізованого звіту щодо виконання інвестиційної програми на 2021 рік та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Апелянт зазначає, що такі пояснення були подані до ухвалення рішення по суті, у відповідь на питання представника відповідача, поставлені в судовому засіданні 11 лютого 2026 року, а тому їх відхилення без належного дослідження та мотивування позбавило позивача можливості повноцінно реалізувати свої процесуальні права.
Також скаржник зазначає, що місцевий господарський суд неправильно розмежував правову природу заявлених вимог, фактично ототожнивши їх із переглядом ціни договору після його виконання. Апелянт наголошує, що АТ "Хмельницькобленерго" не просить змінити ціну договору підряду №ТЕ-117 і не заперечує факту виконання робіт, а заявляє вимогу про стягнення коштів, які, на його думку, були безпідставно сплачені внаслідок неправильного застосування кошторисних нормативів та незастосування обов'язкового коефіцієнта 0,8. У зв'язку з цим скаржник вважає, що заявлена сума 1 294 811,79 грн є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, а не результатом перегляду договірної ціни.
Окремо апелянт посилається на пункт 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, який, за твердженням скаржника, передбачає можливість уточнення загальної вартості виконаних підрядних робіт у разі виявлення у кошторисах безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва з моменту виявлення таких помилок з урахуванням строків позовної давності. На думку апелянта, це підтверджує, що заявлені вимоги є не переглядом твердої ціни договору, а нормативно передбаченим способом усунення наслідків неправильного визначення вартості робіт.
25 березня 2026 року представником Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" - адвокатом Бабічем О.О. (разом з апеляційною скаргою) подано клопотання про витребування доказів, у якому останній просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" документи щодо субпідрядних правовідносин із ТОВ "Екніс-Інжиніринг", зокрема договори субпідряду, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, документи щодо поставки устаткування, у тому числі договори поставки та видаткові накладні, документи щодо виконання пусконалагоджувальних робіт (журнали виконання робіт, акти комплексного випробування, протоколи, технічну документацію, документи про відрядження працівників), а також документи, що підтверджують вартість використаних матеріальних ресурсів та устаткування.
Клопотання обґрунтоване тим, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з підстав ненадання документів, які, за твердженням скаржника, перебувають виключно у володінні відповідача та не можуть бути отримані позивачем самостійно. При цьому заявник посилається на те, що аналогічне клопотання у суді першої інстанції було задоволено, однак витребувані документи до суду не надійшли, а відповідач ухилився від їх подання. У зв'язку з цим скаржник просить, у разі повторного ненадання витребуваних доказів, застосувати наслідки, передбачені статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, та визнати встановленими обставини залучення ТОВ "Екніс-Інжиніринг" як субпідрядника, постачальника устаткування та факту виконання пусконалагоджувальних робіт під його технічним керівництвом.
25 квітня 2026 року від ТОВ "Південна енергетична компанія" надійшли заперечення на клопотання АТ "Хмельницькобленерго" про долучення додаткових доказів, у яких останнє просить відмовити у його задоволенні.
Заперечення мотивовані тим, що скаржником не доведено наявності виняткових обставин, передбачених частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, які б об'єктивно унеможливлювали подання відповідних доказів до суду першої інстанції. При цьому заявник зазначає, що твердження про невиконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року не відповідають дійсності, оскільки витребувані у Західного офісу Держаудитслужби документи були надані суду. Також ТОВ "Південна енергетична компанія" вказує, що суд першої інстанції правомірно відмовив у прийнятті додаткових доказів після закриття підготовчого провадження.
Розглянувши клопотання АТ "Хмельницькобленерго" про витребування доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Водночас таке процесуальне право не є необмеженим та підлягає реалізації з дотриманням вимог, встановлених частиною 2 зазначеної статті.
Так, у клопотанні повинно бути визначено, який саме доказ витребовується, обставини, які він може підтвердити або спростувати, підстави, з яких випливає, що відповідний доказ перебуває у певної особи, а також заходи, яких заявник вжив для самостійного отримання такого доказу, та докази вчинення відповідних дій.
За змістом статей 74, 81 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування покладається на сторони спору, а витребування доказів судом є процесуальним механізмом сприяння учаснику справи у випадку об'єктивної неможливості самостійно надати конкретний доказ, а не способом формування доказової бази судом замість сторони. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2020 року у справі №910/5300/17 наголосила, що суд не може збирати докази, які стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом.
Разом з тим колегія суддів встановила, що подане Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" клопотання про витребування доказів не повною мірою відповідає вимогам частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, заявником фактично поставлено питання про витребування значного переліку документації, включаючи договори субпідряду, акти виконаних робіт, довідки форми КБ-3, документи щодо поставки обладнання, журнали виконання робіт, акти комплексних випробувань, технічну документацію, документи щодо відрядження працівників, документи щодо вартості матеріальних ресурсів та інші матеріали, частина яких визначена узагальнено та без належної індивідуалізації, а деякі документи вказані альтернативно.
Натомість пунктом 1 частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено необхідність чіткого визначення доказу, який підлягає витребуванню.
Крім того, колегія суддів враховує, що заявником не наведено належного обґрунтування вжиття заходів щодо самостійного отримання кожного із запитуваних документів. Посилання скаржника на направлення відповідних запитів органом державного фінансового контролю не свідчить про вчинення таких дій саме заявником, тоді як пункти 4, 5 частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України вимагають зазначення конкретних заходів, яких вживала особа, що подає клопотання, а також доказів вчинення таких дій.
Окрім наведеного, колегія суддів враховує особливості перегляду справи судом апеляційної інстанції, визначені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках за умови доведення учасником справи неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року у справі №924/1126/25 вже було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Хмельницькій області належним чином засвідчені копії додатків №13 та №14 до акта ревізії №06-08/21 від 01 жовтня 2025 року. Вказана ухвала суду була виконана, а витребувані документи долучено до матеріалів справи.
Водночас предмет заявленого у суді апеляційної інстанції клопотання не є тотожним раніше заявленим вимогам. Якщо у суді першої інстанції позивач просив витребувати конкретно визначені документи у органу державного фінансового контролю як додатки до акта ревізії, то у суді апеляційної інстанції заявлено вимогу про витребування у ТОВ "Південна енергетична компанія" значного обсягу документації щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Екніс-Інжиніринг", а також документів бухгалтерського, технічного та виробничого характеру.
При цьому скаржником не наведено належних доводів щодо існування виняткових обставин у розумінні частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не обґрунтовано причин незаявлення відповідних вимог у суді першої інстанції та не доведено неможливості ініціювання питання щодо витребування такого обсягу документів на попередній стадії розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції не може підміняти процес доказування сторони та перетворювати стадію апеляційного перегляду на механізм формування нової доказової бази, яка не була предметом розгляду суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання у наведеному обсязі не відповідає вимогам статей 81, 269 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає задоволенню.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 березня 2026 року у справі №924/1126/25 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "20" травня 2026 р. об 10:20 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
31 березня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" - Бабіча Олександра Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №924/1126/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2026 року у справі №924/1126/25 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03 квітня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" - Левіт Віктора Семеновича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №924/1126/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2026 року у справі №924/1126/25 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27 квітня 2026 року від ТОВ "Південна енергетична компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить апеляційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25 - без змін. Відповідач зазначає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються переважно на висновках акта ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області №06-08/21 від 01 жовтня 2025 року щодо необхідності застосування коефіцієнта 0,8 при визначенні вартості пусконалагоджувальних робіт у зв'язку із залученням ТОВ "Екніс-Інжиніринг" як субпідрядника, постачальника обладнання та виконавця пусконалагоджувальних робіт. При цьому ТОВ "Південна енергетична компанія" вказує, що АТ "Хмельницькобленерго" як замовник за договором підряду від 03 вересня 2021 року був залучений до виконання договору на всіх його етапах, мав право здійснювати контроль і технічний нагляд за виконанням робіт, перевіряти обсяг, якість та вартість робіт і матеріалів, а також здійснювати контроль щодо залучення субпідрядних організацій. Зазначає, що роботи були прийняті та оплачені замовником у повному обсязі.
Відповідач також зазначає, що у матеріалах справи відсутні договір субпідряду, акти приймання виконаних робіт між підрядником та субпідрядником, а також інші документи, які б підтверджували залучення ТОВ "Екніс-Інжиніринг" до виконання пусконалагоджувальних робіт або здійснення ним поставки обладнання. Крім того, вказує, що наявні у матеріалах справи документи не містять відомостей щодо постачальника або виробника відповідного устаткування.
Також ТОВ "Південна енергетична компанія" заперечує твердження апелянта щодо створення перешкод у наданні доказів, їх приховування або невиконання вимог суду та звертає увагу, що частина документів, на які посилається скаржник, за твердженням останнього, перебувала у його власному розпорядженні. Одночасно відповідач просив стягнути з АТ "Хмельницькобленерго" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22 000,00 грн.
19 травня 2026 року від представника Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" - адвоката Бабіча О.О. надійшли додаткові пояснення у справі №924/1126/25 на відзив на апеляційну скаргу та заперечення на клопотання, у яких заявник просить врахувати наведені доводи під час перегляду справи та скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
У поданих поясненнях представник АТ "Хмельницькобленерго" зазначає, що доводи відповідача щодо нібито повного доступу замовника до всіх етапів виконання договору є безпідставними, оскільки право здійснювати контроль і технічний нагляд не є обов'язком замовника, а також не передбачає автоматичного доступу до внутрішніх документів підрядника та договорів із третіми особами.
Апелянт вказує, що прийняття і оплата робіт здійснювалися на підставі актів КБ-2в та довідок КБ-3, а порушення були встановлені лише за результатами ревізії органом державного фінансового контролю.
Крім того, заявник заперечує твердження відповідача про відсутність доказів надсилання запитів до ТОВ "Екніс-Інжиніринг" та ТОВ "ПЕК", посилаючись на те, що відповідні документи були витребувані ухвалою суду першої інстанції та надані Управлінням Держаудитслужби.
Апелянт звертає увагу на суперечливість позиції відповідача щодо відсутності доказів залучення ТОВ "Екніс-Інжиніринг", зазначаючи, що самим відповідачем були надані видаткові накладні від 30 грудня 2021 року №349 та №350 на суму 16 027 454,60 грн, які підтверджують участь зазначеного товариства як постачальника устаткування. Також посилається на податкові накладні та акт ревізії як докази виконання пусконалагоджувальних робіт і стверджує, що сукупність цих доказів свідчить про необхідність застосування пункту 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 щодо коефіцієнта 0,8.
Крім того, представник АТ "Хмельницькобленерго" заперечує щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22 000 грн, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом фактично виконаної роботи, оскільки подані відповідачем процесуальні документи значною мірою дублюють один одного. У зв'язку з цим заявник просить зменшити розмір можливого відшкодування витрат до 8 000- 10 000 грн.
Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 вересня 2021 року між Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" укладено договір підряду, згідно з пунктом 1.1 якого підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно робочих проєктів "Модернізація системи телемеханіки об'єктів електричних мереж" у Хмельницькій області" (Інвестиційна програма 2021 року - п.III. 1.9., п.III. 1.18., п.III.1.19, п.III.1.20, п.III.1.21, п.III. 1.22, п.III.1.28, п.III.1.29, п.III.1.30, п.III.1.57, п.III. 1.58, п.III.1.62, п.III.1.63, п.III.1.64), згідно проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти будівельні роботи та оплатити відповідно до умов даного договору.
Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що до умов даного договору застосовуються загальні умови укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01 серпня 2005 року в редакції, чинній на дату укладення цього Договору.
За умовами пункту 2.1 договору договірна вартість робіт визначена згідно кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 30 582 000 грн 99 коп., в тому числі ПДВ 20% - 5 142 000 грн 16 коп. Ціна договору є тверда, розрахунок згідно акту виконаних робіт.
Відповідно до пункту 2.2 договору для визначення вартості виконаних робіт, що підлягає оплаті, застосовується порядок, визначений Державними будівельними нормами, державними стандартами України і вартість визначається по усіх складових, розрахованих у договірній ціні.
Пунктом 2.3 договору визначено, що до початку робіт підряднику перераховується аванс в розмірі 30 % від вартості робіт, зазначеної в пункті 2.3 цього договору на придбання матеріалів протягом 20 банківських дні.
Згідно з пунктом 2.3.1 договору остаточний розрахунок здійснюватиметься на підставі довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, протягом 20 банківських днів після приймання та підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в з обов'язковим урахуванням державних стандартів України (ДСТУ) та документального підтвердження підрядником вартості обладнання (устаткування).
Підрядник зобов'язаний виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає зміст та обсяг робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені в проектно - кошторисній документації (пункт 3.1 договору).
За умовами пункту 3.2 договору замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт, або під час їх виконання, за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, погоджуються з підрядником.
Відповідно до пункту 4.2 договору замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що оформляється актом (форма КБ-2в і довідка про вартість виконаних робіт форма КБ-3) протягом 5 днів. Обов'язок по складанню акта покладається на підрядника. В разі відмови замовника від прийняття робіт причини відмови обов'язково зазначаються в акті, при цьому підрядник зобов'язаний усунути обґрунтовані недоліки у погоджений із замовником строк. У випадку не усунення недоліків в зазначений строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків. Акт прийняття виконаних робіт стає невід'ємною частиною цього договору з моменту його підписання.
Згідно з пунктом 4.3 договору, якщо після прийняття роботи виявлені відступи від умов договору, які не могли бути встановлені при обумовленому способі прийняття, замовник повідомляє про це підрядника протягом 5 днів.
Пунктом 5.2 договору визначені права замовника, зокрема: в будь-який час, повідомивши підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості робіт і матеріалів, які підрядник використовує в роботі, умовам договору.
Обов'язки підрядника передбачені у пункті 5.3 договору, зокрема: підрядник забезпечує охорону фронту робіт, можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт замовником (підпункт 5.3.3); для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт на вимогу замовника надавати йому необхідні інформацію та документи. У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт (підпункт 5.3.4).
Відповідно до підпункту 5.4.2 договору підрядник має право за письмовою згодою замовника залучати до виконання договору третіх осіб на умовах укладених з ними договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи.
Даний договір вступає в дію з моменту його підписання (дати укладення, зазначеної в правому верхньому куті першої сторінки цього договору) і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків за виконані роботи - до повного розрахунку (пункт 8.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
На виконання умов договору ТОВ "Південна енергетична компанія" виконало роботи щодо облаштування системи телемеханіки для окремих підстанцій загальною вартістю 30582000,99 грн з ПДВ, які були прийняті АТ "Хмельницькобленерго" без будь-яких зауважень, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року та актами вартості устаткування, що придбавався виконавцем робіт. На зазначених документах міститься також підпис та печатка особи, яка здійснювала технічний нагляд.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій проводилась ревізія з окремих питань фінансово - господарської діяльності АТ "Хмельницькобленерго" за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2025 року, за результатами якої складено акт ревізії №06-08/21 від 01 жовтня 2025 року.
В ході ревізії встановлено, зокрема, що ТОВ "ПЕК" виконувало роботи по темі: "Правила визначення вартості будівництва" - Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно робочих проектів" Модернізація системи телемеханіки об'єктів електричних мереж" у Хмельницькій області", де АТ "Хмельницькобленерго" виступало замовником. Зазначено, що ТОВ "ПЕК" до виконання робіт залучало субпідрядника ТОВ "Екніс-Інжиніринг". У зв'язку з вищевикладеним, керівнику субпідрядника направлено запит №132206-14/1790-2025 від 07 серпня 2025 року щодо надання копій договору та актів субпідряду по вищевказаному об'єкту. Однак відповідь не надано. Також керівнику ТОВ "ПЕК" був направлений запит №132206-14/2009-2025 від 18 вересня 2025 року щодо надання підтверджуючих документів щодо вартості використаних матеріальних ресурсів із сертифікатами відповідності, паспортами; підтверджуючих документів на придбання устаткування, яке змонтовано/встановлено на об'єктах будівництва, замовником яких виступало АТ "Хмельницькобленерго", а також документів, що підтверджують роботу машин/механізмів, понесених інших супутніх витрат, договори, первинні документи щодо залучення субпідрядників. Відповідь на запити не надходила.
У акті вказано, що з метою підтвердження вартості устаткування підрядником ТОВ "Південна енергетична компанія" надано замовнику АТ "Хмельницькобленерго" копії видаткових накладних №349 від 30 грудня 2021 року, №350 від 30 грудня 2021 року, згідно яких ТОВ "Екніс-Інжиніринг" поставило устаткування ТОВ "Південна енергетична компанія" з метою виконання робіт за темою: "Модернізація системи телемеханіки об'єктів електричних мереж у Хмельницькій області" на загальну суму 16027454,60 грн.
Згідно автоматизованої інформаційної системи реєстрації податкових накладних, ТОВ "Екніс-Інжиніринг" у якості субпідрядника виконувало будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно робочих проєктів "Модернізація системи телемеханіки об'єктів електричних мереж у Хмельницькій області" для ТОВ "Південна енергетична компанія" - генпідрядник на загальну суму 20079268,33 грн.
Враховуючи встановлені обставини, в порушення пункту 7.5 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05 липня 2013 року №293, в частині того, що у випадку, якщо пусконалагоджувальні роботи проводяться під технічним керівництвом підприємств-виробників або фірм-постачальників устаткування, до витрат труда, необхідних для виконання пусконалагоджувальних робіт, застосовується коефіцієнт 0,8, завищено вартість виконаних робіт на суму 1294811,79 грн.
Враховуючи той факт, що за виконані роботи проведено оплату в повному обсязі, вищевказане порушення призвело до втрат фінансових ресурсів (збитків), завданих АТ "Хмельницькобленерго" на вказану суму.
Додатками до акту ревізії оформлено: запит №132206-14/1790-2025 від 07 серпня 2025 року, адресований ТОВ "Екніс-Інжиніринг", щодо надання копій договору та актів субпідряду по об'єкту та запит №132206-14/1790-2025 від 07 серпня 2025 року, адресований ТОВ "ПЕК" про надання документів для здійснення державного фінансового контролю (додаток №13), а також довідку-перерахунок завищення витрат труда при пусконалагоджувального персоналу по об'єкту ТОВ "Південна енергетична компанія" за договором №117 від 03 вересня 2021 року, згідно з яким сума завищення вартості виконаних робіт становить 1294811,79 грн (додаток №14).
09 жовтня 2025 року Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області направило АТ "Хмельницькобленерго" лист про усунення порушень законодавства, зазначених у акті ревізії, зокрема в зв'язку з завищенням вартості виконаних робіт, необхідно забезпечити відшкодування матеріальної школи (збитків) на користь АТ "Хмельницькобленерго" в сумі 1294811,79 грн з ТОВ "Південна енергетична компанія" відповідно до норм статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України, в тому числі шляхом проведення позовної роботи.
Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" з претензією-вимогою №1 від 23 жовтня 2025 року, у якій просило відшкодувати матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 1 294 811,79 грн, яку, на думку товариства, було завдано внаслідок завищення вартості виконаних робіт.
У відповідь на зазначену претензію ТОВ "Південна енергетична компанія" листом №ПЕК-11/11 від 07 листопада 2025 року повідомило про належне виконання умов договору, зазначивши, що виконані роботи були прийняті та оплачені замовником без будь-яких зауважень, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перегляд погодженої сторонами ціни договору після виконання договору, що, на думку відповідача, суперечить положенням статті 632 Цивільного кодексу України.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Звертаючись до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" 1 294 811,79 грн матеріальної шкоди (збитків), Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" посилалося на положення статей 22, 611, 623, 1166, 1212 Цивільного кодексу України, а також на порушення відповідачем умов договору підряду №ТЕ-117 від 03 вересня 2021 року щодо дотримання вимог проектно-кошторисної документації, державних стандартів та нормативів при визначенні вартості виконаних робіт, зокрема незастосування передбаченого пунктом 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 коефіцієнта 0,8 при розрахунку вартості пусконалагоджувальних робіт, що, на думку позивача, призвело до завищення вартості робіт та спричинило завдання збитків у заявленому розмірі.
Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 03 вересня 2021 року між Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" (підрядник) укладено договір підряду №ТЕ-117, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно робочих проєктів "Модернізація системи телемеханіки об'єктів електричних мереж у Хмельницькій області" відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язався надати фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах договору.
Відповідно до пункту 2.3.1 договору підряду №ТЕ-117 від 03 вересня 2021 року при здійсненні остаточних розрахунків сторони зобов'язалися враховувати державні стандарти України.
Крім того, згідно з пунктом 3.3.2 договору підрядник зобов'язався виконувати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, державних стандартів, будівельних норм та інших нормативно-технічних документів, що регулюють порядок виконання відповідних робіт.
Згідно з умовами договору підряду договірна ціна робіт становить 30 582 000,99 грн, у тому числі податок на додану вартість, та визначена сторонами відповідно до затвердженої договірної ціни і кошторисної документації.
Умовами договору також передбачено можливість зміни його умов у випадках та порядку, визначених договором і чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 4.2 договору замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що оформляється актом (форма КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3) протягом 5 днів. Обов'язок зі складання акта покладається на підрядника. У разі відмови замовника від прийняття робіт причини відмови обов'язково зазначаються в акті, при цьому підрядник зобов'язаний усунути обґрунтовані недоліки у погоджений із замовником строк. Акт прийняття виконаних робіт стає невід'ємною частиною договору з моменту його підписання.
Відповідно до пункту 2.3.1 договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 протягом 20 банківських днів після прийняття та підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в з обов'язковим урахуванням державних стандартів України (ДСТУ) та документального підтвердження підрядником вартості обладнання (устаткування).
Пунктом 5.2 договору передбачено право замовника у будь-який час, повідомивши підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості робіт і матеріалів, які підрядник використовує в роботі, умовам договору. Водночас підпунктами 5.3.3, 5.3.4 договору передбачено обов'язок підрядника забезпечити доступ замовника до фронту робіт та на вимогу замовника надавати необхідну інформацію і документи для здійснення контролю та технічного нагляду.
Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" роботи за договором підряду №ТЕ-117 від 03 вересня 2021 року були прийняті Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" без будь-яких зауважень, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2021 року, актами вартості устаткування, що придбавалося виконавцем робіт, а також підписами та відтисками печаток сторін і особи, яка здійснювала технічний нагляд, після чого зазначені роботи були оплачені замовником у повному обсязі.
Згідно частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
При підписанні вищевказаних актів будь-яких недоліків у виконаних підрядних роботах позивачем виявлено не було.
З наведеного вбачається, що сторонами при укладенні договору погоджено тверду договірну ціну, порядок визначення вартості робіт, механізм контролю за їх виконанням, а також процедуру приймання результатів робіт. При цьому Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" було наділене правом здійснювати контроль та технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості робіт умовам договору, а також правом заявити про виявлені відступи від умов договору чи інші недоліки. Разом з тим матеріали справи свідчать, що виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем без будь-яких зауважень, відповідні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 підписані сторонами, а роботи оплачені у повному обсязі. За таких обставин заявлені позивачем вимоги фактично пов'язані з необхідністю перевірки правомірності вже погодженого сторонами порядку визначення вартості виконаних та прийнятих робіт після завершення виконання договору, що потребує встановлення належних правових підстав та підтвердження відповідних обставин належними і допустимими доказами.
Як зазначалося вище, звертаючись до суду з даним позовом, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" як на підставу своїх вимог посилалося на положення статей 22, 611, 623, 1166, 1212 Цивільного кодексу України та зазначало, що внаслідок незастосування Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" передбаченого пунктом 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 коефіцієнта 0,8 при визначенні вартості пусконалагоджувальних робіт було безпідставно завищено їх вартість, що спричинило заподіяння позивачу матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 1 294 811,79 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги, позивач наголошує, що заявлена до стягнення сума не є способом перегляду договірної ціни після виконання договору, а становить збитки у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, які виникли внаслідок порушення відповідачем порядку визначення вартості робіт та вимог державних будівельних стандартів.
Підставою позову є фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги та з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
У даному випадку такими обставинами позивач визначає залучення відповідачем ТОВ "Екніс-Інжиніринг" до виконання пусконалагоджувальних робіт та поставки устаткування, що, на думку позивача, зумовлювало обов'язок застосування коефіцієнта 0,8 при визначенні вартості робіт.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
За приписами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків.
Отже, вирішуючи спір у даній справі, колегія суддів насамперед вважає за необхідне надати оцінку доводам позивача щодо наявності протиправної поведінки відповідача, яка, на переконання Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", полягала у незастосуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" передбаченого пунктом 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 коефіцієнта 0,8 при визначенні вартості пусконалагоджувальних робіт.
Як зазначалося вище, позивач стверджує, що ТОВ "Екніс-Інжиніринг" одночасно виступало постачальником устаткування та субпідрядником при виконанні пусконалагоджувальних робіт, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний застосувати коефіцієнт 0,8 при розрахунку вартості робіт.
Відповідно до пункту 7.5 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №293 від 05 липня 2013 року, які були чинними в період дії договору, у випадку, якщо пусконалагоджувальні роботи проводяться під технічним керівництвом підприємств - виробників або фірм - постачальників устаткування, до витрат труда, необхідних для виконання пусконалагоджувальних робіт, застосовується коефіцієнт 0,8.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 коефіцієнт 0,8 застосовується не у будь-якому випадку участі постачальника устаткування у виконанні робіт, а лише у разі, якщо пусконалагоджувальні роботи проводяться саме під технічним керівництвом підприємств-виробників або фірм-постачальників устаткування.
Отже, для висновку про наявність у відповідача обов'язку застосувати відповідний коефіцієнт підлягають встановленню обставини не лише поставки устаткування чи участі певної особи у виконанні робіт, а й здійснення такою особою саме технічного керівництва пусконалагоджувальними роботами.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 1.1 договору підряду №ТЕ-117 від 03 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" зобов'язалося виконати роботи згідно робочих проєктів та проектно-кошторисної документації, а згідно з пунктом 3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені проектно-кошторисною документацією, яка визначає зміст, обсяг робіт та інші вимоги, що ставляться до робіт, а також кошторис, який визначає ціну робіт.
Крім того, пунктом 2.1 договору сторони погодили тверду договірну ціну робіт, визначену згідно кошторису, який є невід'ємною частиною договору, а відповідно до пункту 2.2 договору для визначення вартості виконаних робіт застосовується порядок, визначений державними будівельними нормами та державними стандартами України, при цьому вартість визначається за усіма складовими, розрахованими у договірній ціні.
Також згідно з пунктом 5.2 договору замовник був наділений правом у будь-який час здійснювати контроль та технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості робіт умовам договору, а підпункти 5.3.3, 5.3.4 договору покладали на підрядника обов'язок забезпечити доступ до фронту робіт та надавати необхідні документи для здійснення такого контролю.
Таким чином, замовник був обізнаний зі змістом проектно-кошторисної документації, складовими договірної ціни та порядком її формування, а також не був позбавлений можливості здійснювати контроль за виконанням робіт та заявляти відповідні зауваження під час їх виконання і прийняття.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що під час виконання робіт, їх приймання або здійснення технічного нагляду Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" заявлялися будь-які зауваження щодо порядку формування вартості робіт, застосування кошторисних показників чи необхідності застосування коефіцієнта 0,8. Навпаки, роботи були прийняті замовником без будь-яких зауважень, відповідні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 підписані сторонами та особою, яка здійснювала технічний нагляд, а їх вартість оплачена у повному обсязі.
Крім того, матеріали справи не містять договорів субпідряду, актів приймання виконаних робіт між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" та ТОВ "Екніс-Інжиніринг", програм пусконалагоджувальних робіт, журналів виконання таких робіт, документів щодо здійснення технічного керівництва або інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Екніс-Інжиніринг" здійснювало саме технічне керівництво пусконалагоджувальними роботами у розумінні пункту 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
При цьому наявність видаткових накладних щодо поставки устаткування та відомостей інформаційних систем щодо участі ТОВ "Екніс-Інжиніринг" у виконанні окремих робіт не може автоматично свідчити про наявність передбачених пунктом 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 умов для застосування коефіцієнта 0,8, оскільки сам по собі факт поставки устаткування або участі у виконанні певних робіт не є тотожним здійсненню технічного керівництва пусконалагоджувальними роботами.
Отже, наведені позивачем обставини не підтверджують виникнення у відповідача обов'язку застосовувати коефіцієнт 0,8 та не свідчать про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" умов договору чи вимог пункту 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а тому колегія суддів не вбачає належного підтвердження наявності протиправної поведінки відповідача як одного з необхідних елементів складу цивільного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, визначення заявленої до стягнення суми ґрунтується на висновках акта ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області №06-08/21 від 01 жовтня 2025 року та складеній на його підставі довідці-перерахунку завищення витрат труда пусконалагоджувального персоналу.
При цьому колегія суддів враховує, що сам по собі акт ревізії не має наперед встановленої сили та не є безумовним доказом порушення відповідачем договірних зобов'язань, а підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2025 року у справі №915/222/24.
Разом з тим матеріали справи не містять локальних кошторисів, відомостей ресурсів, розрахунків витрат труда, розрахунків пусконалагоджувальних робіт чи інших документів проектно-кошторисної документації, які б давали можливість перевірити правильність здійсненого органом державного фінансового контролю перерахунку та встановити, до яких саме складових вартості робіт мав застосовуватись коефіцієнт 0,8.
Окрім того, суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення вихідних показників, покладених в основу здійсненого перерахунку, зокрема щодо обсягу витрат труда, складу пусконалагоджувальних робіт та порядку обчислення суми 1 294 811,79 грн, оскільки наведений у довідці-перерахунку розрахунок не підтверджений первинною проектно-кошторисною документацією.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами не лише сам факт завдання збитків, а й правильність визначення їх розміру, що виключає можливість покладення на відповідача відповідальності у вигляді їх відшкодування.
Крім того, за встановлених обставин колегія суддів не вбачає і належного підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" та заявленими до стягнення збитками. Заявлена позивачем сума ґрунтується на припущенні про необхідність застосування коефіцієнта 0,8, тоді як сам факт виникнення передбачених пунктом 7.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 умов для його застосування матеріалами справи не підтверджений.
При цьому суд враховує, що ДСТУ, на які покликається апелянт, втратили чинність 01 листопада 2021 року. Натомість роботи, вартість яких, на переконання позивача, підлягає коригуванню, виконувалися у грудні 2021 року, про що свідчать акт приймання передачі робіт та довідка про вартість робіт /т. 1 а.с. 10-40/. Як зазначається безпосередньо в акті ревізії /т. 1 а.с. 42-45/ кошторисна частина проектної документації, розроблена та затверджена у встановленому порядку до 08.11.2021, у зв'язку з набранням чинності Настановами /Кошторисні норми України в будівництві/ не потребує перегляду та може використовуватися для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. У разі якщо на дату введення в дію Настанов розпочато процедури закупівель/спрощені закупівлі, умовами яких передбачений порядок розрахунку договірної ціни учасника відповідно до національних стандартів з ціноутворення у будівництві (далі - ДСТУ), замовникам може бути прийнято рішення щодо внесення відповідних змін до тендерної документації. У разі якщо зміни не вносяться і за умовами закупівель/спрощених закупівель, розпочатих до 08.11.2021, тендерна пропозиція (договірна ціна) учасника мала бути розрахована відповідно ДСТУ, то вона має бути обчислена відповідно до ДСТУ. Враховуючи, що договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, і що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при укладенні договору про закупівлю після 08.11.2021 договірна ціна переможця має бути розрахована відповідно до умов, встановлених замовником під час проведення закупівлі. Виходячи з наведеного, позивач повинен довести суду невідповідність вартості робіт, визначених у актах, до проектно кошторисної документації, виготовлення якої у відповідності до пункту 1.1 договору підряду покладається на замовника (позивача у справі). Відсутність (незалучення) такої документації в матеріалах справи робить неспроможними аргументи позивача щодо невідповідності вартості виконаних відповідачем робіт.
Отже, за відсутності належного підтвердження факту порушення відповідачем умов договору, недоведеності обов'язковості застосування відповідного коефіцієнта, а також відсутності належних доказів на підтвердження правильності визначення розміру заявлених збитків, суд позбавлений можливості дійти висновку, що заявлена до стягнення сума є об'єктивним наслідком дій відповідача.
Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає можливість застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків. Натомість у даному випадку позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами сукупності необхідних елементів складу цивільного правопорушення.
Колегія суддів також враховує, що звертаючись із позовом, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" серед підстав позову посилалося, зокрема, на положення статті 1212 Цивільного кодексу України щодо безпідставного набуття майна. Разом з тим правовідносини сторін виникли з договору підряду №ТЕ-117 від 03 вересня 2021 року, умови якого визначали порядок формування договірної ціни, приймання та оплати виконаних робіт.
Як встановлено судом, виконані роботи були прийняті позивачем без зауважень, оформлені актами форми КБ-2в, довідками КБ-3 та оплачені у повному обсязі. Отже, сплата коштів здійснювалася на підставі чинного договору, а тому сама по собі незгода позивача із правильністю визначення вартості виконаних робіт після завершення виконання договору не свідчить про виникнення між сторонами кондикційних зобов'язань у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Наявність між сторонами договірних правовідносин виключає застосування положень глави 83 Цивільного кодексу України, якщо спірне майно набуте на підставі чинного правочину.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Щодо витрат ТОВ "Південна енергетична компанія" на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" заявлено вимогу про стягнення з АТ "Хмельницькобленерго" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 22 000,00 грн. На підтвердження понесення відповідних витрат відповідачем долучено докази, пов'язані із наданням правничої допомоги.
До відзиву додано додаткову угоду №1 від 01 квітня 2026 року до Договору №320-1/20-11-2025 про надання правничої (правової) допомоги від 20 листопада 2025 року, виписку за рахунками ТОВ "ПЕК" за 08 квітня 2026 року, рахунок на оплату №55 від 02 квітня 2026 року та ордер серії ВН №1609730 від 14 листопада 2025 року.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, між Адвокатським об'єднанням "Пролігалс" (далі - об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" (далі - клієнт) укладено договір №320-1/20-11-2025 про надання правничої (правової) допомоги від 20 листопада 2025 року, згідно з пунктом 1.1 якого об'єднання бере на себе зобов'язання надати професійну правничу (правову) допомогу клієнту у межах представництва інтересів клієнта як відповідача в суді першої інстанції у справі №924/1126/25 за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" про стягнення 1294811,79 грн матеріальної шкоди (збитків).
Відповідно до пункту 1.2 договору, об'єднання відповідно до узгоджених сторонами доручень надає клієнту професійну правничу (правову) допомогу у питаннях захисту інтересів останнього як відповідача в суді першої інстанції по справі за вищевказаним позовом.
Об'єднання представляє клієнта з усіма правами, які надано законом відповідачу в межах розгляду справи судом першої інстанції, а саме:
- подавати зустрічний позов;
- подавати відзив на позов;
- ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, одержувати виконавчі листи;
- подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
- підписувати та подавати заяви та клопотання, надавати письмові та усні пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
- ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу
їх неправильності чи неповноти;
- підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше;
- вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання;
- отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочні рішення тощо, а також їх копії.
Згідно з пунктом 1.3 договору обов'язки об'єднання за даним договором вважаються виконаними у повному обсязі з моменту ухвалення рішення по справі судом першої інстанції. При виконанні зобов'язань, передбачених даним договором, об'єднання керується національним законодавством України і умовами даного договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту ухвалення рішення по справі судом першої інстанції (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору за надання професійної правничої (правової) допомоги, вказаної в пунктах 1.1, 1.2 даного договору, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню винагороду у розмірі 100 000,00 грн. 00 копійок. Додаткові витрати об'єднання по даній справі (за їх наявності) оплачуються окремо.
Згідно з пунктом 3.2 договору оплата за цим договором здійснюється клієнтом у національній валюті України - гривні, у безготівковій формі, на підставі рахунку (рахунків) адвокатського об'єднання.
У пункті 3.3 договору визначено, що рахунки адвокатського об'єднання підлягають оплаті клієнтом протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня їх виставлення. Днем виставлення рахунку вважається день відправлення рахунку на адресу електронної пошти клієнта.
За умовами пункту 3.4 договору клієнт зобов'язаний оплатити винагороду об'єднанню у повному обсязі не пізніше дати ухвалення рішення по справі судом першої інстанції. За умови дотримання строку оплати та розміру оплати винагороди об'єднанню, клієнт на власний розсуд може оплачувати винагороду об'єднанню декількома платежами поступово або одразу одним платежем всю суму.
Договір підписаний та скріплений відтисками печаток його сторін.
01 квітня 2026 року між Адвокатським об'єднанням "ПРОЛІГАЛС" та ТОВ "Південна енергетична компанія" укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №320-1/20-11-2025 від 20 листопада 2025 року, якою сторони доповнили договір пунктом 1.1.1, відповідно до якого Адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання здійснювати представництво інтересів ТОВ "Південна енергетична компанія" як відповідача у суді апеляційної інстанції у справі №924/1126/25 за апеляційною скаргою АТ "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року.
Також сторони доповнили договір пунктом 3.1.1, яким погодили розмір винагороди за надання професійної правничої допомоги у сумі 22 000,00 грн. В.С. на представництво інтересів ТОВ "Південна енергетична компанія" у Північно-західному апеляційному господарському суді.
Також до матеріалів справи долучено ордер серії ВН №1609730, виданий адвокату Левіту В.С. на представництво інтересів ТОВ "Південна енергетична компанія" у Північно-західному апеляційному господарському суді, рахунок на оплату №55 від 02 квітня 2026 року на суму 22000,00 грн за надання правничої допомоги, а також виписку за рахунком від 08 квітня 2026 року, відповідно до якої ТОВ "Південна енергетична компанія" здійснило оплату на користь АО "ПРОЛІГАЛС" у сумі 22 000,00 грн.
Дослідивши вищевказані документи, суд апеляційної інстанції зазначає, що подані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75 - 78 ГПК України.
Представником позивача були подані заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі №906/513/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21та інші).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, колегією суддів встановлено, що заявником не наведено переконливих доводів стосовно співмірності заявлених до стягнення витрат у розмірі 22000,00 грн із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на надання відповідачу професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція ТОВ "Південна енергетична компанія" була сформована ще під час розгляду справи у суді першої інстанції та фактично є продубльованою у суді апеляційної інстанції, зокрема у відзиві на апеляційну скаргу.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року у справі №924/1126/25 частково задоволено заяву ТОВ "Південна енергетична компанія" про стягнення судових витрат у справі №924/1126/25 та присуджено до стягнення з АТ "Хмельницькобленерго" на користь відповідача 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Тобто, послуги з правничої допомоги поглинаються та вже є частково відшкодованими.
З огляду на встановлені обставини у системному взаємозв'язку з правовими приписами частини 5 статті 129 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані представником відповідача докази у підтвердження понесених витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлена представником відповідача сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язана з розглядом справи №924/1126/25 у суді апеляційної інстанції в сумі 22000,00 грн є завищеною щодо іншої сторони, що не відповідає принципам господарського судочинства, зокрема забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.
Отже, зважаючи на зазначені вище критерії оцінки доказів понесення судових витрат та керуючись статтями 2, 123, частиною 4 статті 126, 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на користь ТОВ "Південна енергетична компанія" з АТ "Хмельницькобленерго" слід стягнути 12000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
В задоволені решти заяви представника відповідача в розмірі 10000 грн слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі №924/1126/25 залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Храновського, будинок 11-А, код ЄДРПОУ 22767506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" (65009, Одеська область, м.Одеса, вул.Педагогічна, будинок 2, офіс 1, код ЄДРПОУ 13877727) 12000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/1126/25 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "28" травня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.