Справа № 202/1066/26
Провадження № 2/202/2729/2026
Іменем України
29 травня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
05 лютого 2026 року представник АТ «Ідея Банк» Пилат Т.І. звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року в розмірі 104319,79 гривень, а також понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.10.2023 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір № 1849303 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Також 28.10.2024 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено Договір № М30.34606.011349479, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним, шляхом використання позичальником ОТП-пароля, який був надісланий на номер телефону останнього.
За умовами кредитного договору, відповідач отримала кредит в сумі 87000,00 гривень, зі сплатою 79,99 % річних, з поверненням у строки та в порядку, визначеними графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, однак відповідач не повернула отриманий кредит в установлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, у зв'язку з чим за ним станом на 07.01.2026 року за нею наявна заборгованість в розмірі 104319,79 гривень, з яких: 81051,05 гривень - прострочений борг; 23268,74 гривень - прострочені проценти.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 31 березня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розглянути справу за її відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлено, що 30.10.2023 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено Договір № 1849303 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку.
ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank2.0» № 534824 від 30.10.2023 року.
Цього ж дня позивач здійснив верифікацію й ідентифікацію клієнта, що підтверджується протоколом перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації, протоколом перевірки підписів клієнта при проведення повної дистанційної ідентифікації, протоколом № 1849303 від 30.10.2023 року реєстрації/фіксації дій Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank2.0» (протокол підписання Договору).
28 жовтня 2024 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № М30.34606.011349479 (далі - Кредитний договір), підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником ОТП-пароля, що був надісланий на номер телефону ОСОБА_1 ..
Умовами Кредитного договору визначено: банк надає клієнту на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - мобільний (п. 1.1.); сума кредиту - 87000,00 гривень (п. 1.2.); процентна ставка фіксована - 79.99 % річних, що складає 0,22 % у день (п. 1.3.); строк кредиту - 36 місяців (п. 1.4.); нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт», починаючи з дати надання кредиту. Графік платежів - додаток 1 до договору, є невід'ємною частиною договору. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення кредиту, а також у інших випадках, передбачених законом (п. 1.6.); банк надає позичальнику кредит для власних потреб, шляхом переказу грошових коштів на рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк» (1.10.); інші умови договору регулюються ДКБОФО, який містить додаткові умови надання та користування кредитом. Чинна редакція ДКБОФО розміщена на сайті Банку за адресою www.ideabаnk.ua (п. 3.).
Також сторонами погоджено Графік щомісячних платежів, який Додатком №1 до Договору № М30.34606.011349479, що містить порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення.
Відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підписуючи Договір № 1849303 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку та Договір кредиту № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року, ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилась на такі умови договору, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Після підписання кредитного договору, у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виник обов'язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, у разі використання наданих коштів, виникло зобов'язання повернути кредитні кошти й сплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.
АТ «Ідея Банк» повністю виконало умови Кредитного договору, й перерахувало ОСОБА_1 на банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк» грошові кошти в сумі у валюті гривня на який перерахувало кредитні кошти в сумі 87000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9092757 від 28.10.2024 року, призначення платежу: видача кредитних коштів згідно кредитного договору № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року.
З наданої суду виписки по рахунку НОМЕР_1 , відкритому ОСОБА_1 , кредит № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року, за період з 07.10.2000 року по 07.01.2026 року, встановлено, що відповідач отримала й використала кредитні кошти, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить при визнання ОСОБА_1 правовідносин між нею й Банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до наданих позивачем виписки по рахунку та Довідки-розрахунку, відповідач належним чином не виконувала кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість, яка станом на 07.01.2026 року складає 104319,79 гривень, з яких: 81051,05 гривень - заборгованість за простроченим боргом; 23268,74 гривень - заборгованість за простроченими процентами.
Позивач, шляхом направлення засобом поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 звертався до останньої із письмовою вимогою від 02.12.2025 року вих. № 12.4.2/М30.34606.011349479 про усунення порушення кредитних зобов'язань та погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, дану вимогу відповідачем залишено без належного реагування.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, в ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України)
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання і згідно матеріалів справи має перед АТ «Ідея Банк» заборгованість за Договором кредиту № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року в загальному розмірі 104319,79 гривень.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором кредиту № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року станом на 07.01.2026 року, в розмірі 104319,79 гривень, з яких: 81051,05 гривень - прострочена сума боргу; 23268,74 гривень - прострочені відсотки.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За звернення до суду з позовною заявою, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 3328,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3328,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, заборгованість Договором кредиту № М30.34606.011349479 від 28.10.2024 року станом на 07.01.2026 року, в розмірі 104319,79 гривень, з яких: 81051,05 гривень - прострочена сума боргу; 23268,74 гривень - прострочені відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Мачуський