Справа № 711/2794/25
Провадження № 2/712/219/26
28 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Шульги П.М.,
представника відповідача - адвоката Кирдана А.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договорів депозиту та стягнення депозитних вкладів, -
1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1.1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, просить розірвати договір депозиту № SAMDNWFD0072682396201 вклад «Стандарт» від 28 лютого 2020 року, укладений із АТ КБ «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) та стягнути з банку суму депозитного вкладу за цим договором у розмірі 46 000,05 євро; розірвати договір депозиту № SAMDNWFD0072930181400 вклад «Стандарт» від 28 грудня 2020 року та стягнути з банку на її користь суму депозитного вкладу в розмірі 48 010,22 Євро; розірвати договір депозиту № SAMDNWFD0072930191200 вклад «Стандарт» від 28 грудня 2020 року та стягнути з банку на її користь суму депозитного вкладу в розмірі 47010,29 євро; розірвати договір депозиту № SAMDNWFD0073216352800 вклад «Стандарт» від 29 грудня 2021 року та стягнути з банку суму депозитного вкладу в розмірі 4 000,63 Євро; стягнути з банку на її користь 25 111,32 Євро.
1.2. Позов обгрунтовано тим, що з 2010 року і до сьогодні ОСОБА_1 є клієнтом ПриватБанку.
1.3. 28 лютого 2020 року між сторонами було укладено договір депозиту № SAMDNWFD0072682396201 вклад «Стандарт» із початковою сумою вкладу 7 000 євро на 6 місяців з процентною ставкою 0,01% річних із можливістю додаткового поповнення та автоматичною пролонгацією якщо суму вкладу не затребувано до повернення. Відповідно до виписки банку, за період із 28 лютого 2020 року до 30 січня 2024 року останнє автоматичне розміщення вкладу за договором для продовження на новий термін відбулось 18 вересня 2023 року на 46000,04 євро.
1.4. 20 вересня 2023 року вказаний депозит було витребувано достроково та переказано суму вкладу в розмірі 46000,05 євро на банківську картку 51**27.
1.5. 28 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір депозиту № SAMDNWFD0072930181400 вклад «Стандарт» із початковою сумою вкладу 18000,49 євро на 12 місяців з процентною ставкою 0,01% річних із можливістю додаткового поповнення та автоматичною пролонгацією, якщо суму вкладу не затребувано до повернення. Відповідно до виписки банку, за період із 28 грудня 2020 року до 30 січня 2024 року останнє автоматичне розміщення вкладу за договором для продовження на новий термін відбулось 03 січня 2023 року на 48006,86 євро.
1.6. 17 листопада 2023 року вказаний депозит було витребувано достроково та переказано суму вкладу в розмірі 48010,22 Євро на банківську картку НОМЕР_1 .
1.7. 28 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір депозиту № SAMDNWFD0072930191200 вклад «Стандарт» із початковою сумою вкладу 18000,49 євро на 12 місяців з процентною ставкою 0,01% річних із можливістю додаткового поповнення та автоматичною пролонгацією, якщо суму вкладу не затребувано до повернення. Відповідно до виписки банку, за період із 28 грудня 2020 року до 30 січня 2024 року останнє автоматичне розміщення вкладу за договором для продовження на новий термін відбулось 03 січня 2023 року на 47006,80 євро.
1.8. 06 грудня 2023 року вказаний депозит було витребувано достроково та переказано суму вкладу в розмірі 47010,29 Євро на банківську картку НОМЕР_1 .
1.9. 29 грудня 2021 року між сторонами було укладено договір депозиту № SAMDNWFD0073216352800 вклад «Стандарт» із початковою сумою вкладу 4000 євро на 12 місяців з процентною ставкою 0,01% річних із можливістю додаткового поповнення та автоматичною пролонгацією, якщо суму вкладу не затребувано до повернення. Відповідно до виписки банку, за період із 29 грудня 2021 року до 30 січня 2024 року останнє автоматичне розміщення вкладу за договором для продовження на новий термін відбулось 01 січня 2023 року на 4000,32 євро.
1.10. 19 грудня 2023 року вказаний депозит було витребувано достроково та переказано суму вкладу в розмірі 4000,63 Євро на банківську картку 51**93.
1.11. Згідно з виписками по картці/рахунку НОМЕР_2 із 26 вересня 2023 року відбулись перекази її коштів на картки ПриватБанку через додаток Приват24 на невідомих осіб, відбувались розрахунки в різних магазинах, знімалися кошти в банкоматах.
1.12. Зокрема, із 07 жовтня 2023 року по 10 жовтня 2023 року кошти знімались у м.Черкаси, а потім до 20 грудня 2023 року - у м.Києві. Усього зроблено витрат на 145 020,55 євро.
1.13. Позивач також зазначає, що мала картковий рахунок № НОМЕР_3 в ПриватБанку і згідно з випискою по цій картці за період із 01 березня 2022 року по 29 січня 2024 року було здійснено переказ її коштів на картки ПриватБанку через додаток Приват24 на невідомих осіб на загальну суму 25 111,32 євро.
1.14. До повномасштабного вторгнення російської федерації позивачка регулярно зверталась із паспортом до банку для поповнення валютної картки та депозиту, але додатком Приват24 не користувалась.
1.15. Із 10 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року позивачка перебувала за кордоном, а коли повернулась до України і 29 січня 2024 року прийшла у відділення банку та хотіла зняти проценти, то їй повідомили, що кошти на рахунках відсутні.
1.16. Вона одразу ж звернулась до служби безпеки банку та встановила, що її кошти через банкомати знімала невідома особа чоловічої статі.
1.17. 01 лютого 2024 року вона звернулась до поліції, де наступного дня було відкрито кримінальне провадження № 12024250310000448, а в березні 2024 року її адвоката було повідомлено, що підслідність кримінального провадження визначена за Головним слідчим управлінням Національної поліції та об'єднано це кримінальне провадження із кримінальним провадженням № 12024000000000336.
1.18. Через деякий час їй надійшли відповіді з ПриватБанку, з яких стало зрозуміло, що незаконні дії почали відбуватись з використанням даних по гривневій картці НОМЕР_4 , яку було відкрито позивачкою 28 лютого 2020 року; зміна пін-коду картки здійснена 31 травня 2023 року о 15:16:10 год. через смс команду з номеру телефону НОМЕР_5 ; 31 травня 2023 року картка в банкомат не вставлялась.
1.19. Позивач також зазначає, що від банку їй стало відомо, що зміна паролю від Приват24 відбувалась 07 липня 2023 року за допомогою зміненого пін-коду картки НОМЕР_4 та було підтверджено через дзвінок на фінансовий номер телефону НОМЕР_5 .
1.20. Після цього невідомі особи 19 вересня 2023 року о 13:42:44 год. з допомогою додатку Приват24 відкрили віртуальну цифрову картку НОМЕР_6 , яку 05 жовтня 2023 року о 12:17:46 год. з допомогою пристрою TECNO KG5N перевипустили на пластикову картку НОМЕР_2 .
1.21. ОСОБА_1 зазначає, що вищевказаних дій вона не вчиняла, оскільки весь цей час перебувала за кордоном та за відсутністю потреби не користувалась своїм фінансовим номером телефону НОМЕР_5 .
1.22. У відповідь на адвокатський запит оператор мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» повідомило, що в період із 01 лютого 2022 року по 01 січня 2024 року дійсно відбулась заміна сім-карти за номером НОМЕР_5 , а наявна в неї сім-карта, що раніше відносилась до вказаного номера - не обслуговується оператором та не закріплена за цим номером.
1.23. Таким чином невідомі особи, які мали доступ до банківської таємниці ПриватБанку, відновили пін-код її банківської картки, отримали доступ до Приват24, достроково витребували депозити, незаконно перерахували ці депозити в розмірі 145 020,55 Євро на невідомі позивачці карткові рахунки та здійснили зняття коштів, а також здійснили перекази її коштів на картки ПриватБанку через додаток Приват24 на невідомих осіб на загальну суму 25 111,32 Євро.
1.24. Посилаючись на чинні Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, позивач зазначає, що банк змінив 31 травня 2023 року пін-код картки НОМЕР_4 у спосіб, що порушує вказані Умови та правила, не здійснивши при цьому ідентифікацію клієнта. Так само без ідентифікації клієнта банком було відкрито карткові рахунки НОМЕР_6 та НОМЕР_2 і видано останню банківську карту не встановленій особі.
1.25. Отже, на думку позивача, розірвання договорів депозитів відбулось невстановленою особою і без ідентифікації клієнта.
1.26. Крім того, банк допустив перекази коштів із депозитних договорів на значні суми та надав вподальшому дозвіл на розпорядження цими коштами без підтвердження джерела їх походження, як і не зупинив фінансових операцій із переказу коштів у розмірі більшому від 400 000 грн.
1.27. Посилаючись на Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року № 705, позивач просить врахувати, що користувач не несе відповідальність за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного предявлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
1.28. ОСОБА_1 також зазначає, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини з договору банківського вкладу і позивач вважає, що відбулись істотні порушення умови та правил банківського вкладу, оскільки перерахування депозитних коштів здійснено банком без розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, без його ідентифікації.
1.29. За таких обставин 28 лютого 2025 року позивачем подано заяву про розірвання депозитних договорів, але на день звернення до суду з позовом такі заяви залишено без задоволення, депозити не розірвано, а кошти не повернуто.
1.30. 06 жовтня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення АТ КБ «ПриватБанк» у справі, в яких банк заперечує проти задоволення позову.
1.31. Пояснення банку зводяться до того, що позивач дійсно мала декілька депозитних договорів, укладених у 2020 та 2021 роках в ПриватБанку, проте такі договори було розірвано на підставі заяв, сформованих клієнтом у підсистемі Приват24, а саме: 20 вересня 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору № SAMDNWFD0072682396201 і 20 вересня 2023 року їй було повернуто 46000,05 Євро на карту для виплат № НОМЕР_8 ; 14 листопада 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору № SAMDNWFD0072930181400 і 17 листопада 2023 року їй було повернуто 48010,20 Євро на карту для виплат № НОМЕР_2 ; 01 грудня 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору №SAMDNWFD0072930191200 і 06 грудня 2023 року їй було повернуто 47010,24 Євро на карту для виплат № НОМЕР_2 ; 14 грудня 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору № SAMDNWFD0073216352800 і 19 грудня 2023 року їй було повернуто 4000,62 Євро на карту для виплат № НОМЕР_2 .
1.32. Кошти було переказано з розірваних договорів на банківську картку в євро № НОМЕР_6 , перевипущену 05 жовтня 2023 року на карту НОМЕР_2 .
1.33. Також з карти № НОМЕР_3 використовувались грошові кошти в період із 26 вересня 20233 року по 26 січня 2024 року для проплати в торгово-сервісних підприємствах, зняття грошей у банкоматах міста Черкаси та м.Києва та переказів на 49 карт інших клієнтів. По наявним фото з банкоматів картою користується одна й та ж сама невстановлена особа чоловічої статі.
1.34. Щодо розірвання депозитних договорів, то представник банку зауважує, що такі договори вже розірвано на підставі поданих дистанційно заяв через Приват24.
1.35. Крім того, позивач у позовній заяві не зазначає які саме умови договору банком було порушено та за якими критеріями таке порушення можна визнати істотним.
1.36. Всі зазначені позивачем обставини справи щодо здійснення шахрайських операцій здійснені по сприянню самої ОСОБА_1 , яка зволікала з повідомленням банку про блокування її фінансового номеру телефону з невідомих причин.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
2.1. Придніпровським районним судом м. Черкаси на підставі ухвали від 03 квітня 2025 року в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України справу передано до Соснівського районного суду м. Черкас.
2.2. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду докази; запропоновано відповідачу надати позивачу відповідь у порядку ст. 93 ЦПК України на поставлені нею в позовній заяві питання.
2.3. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 09 липня 2025 року стягнути з керівника ПриватБанку (в дохід державного бюджету штраф - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 гривень за невиконання вимог суду про надання доказів.
2.4. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 09 липня 2025 року в порядку тимчасового вилучення доказів державним виконавцем через їх неподання до суду відповідачем - тимчасово вилучено в ПриватБанку конкретні докази.
2.5. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 17 вересня 2025 року стягнуто з керівника ПриватБанку в дохід державного бюджету штраф - п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 гривень, за невиконання вимог суду про надання доказів.
2.6. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 06 жовтня 2025 року зобов'язано Головне слідче управління Національної поліції України надати суду відомості про результати досудового розслідування кримінальних проваджень № 12024250310000448, № 12024000000000336, № 12022041750000733, а також копії матеріалів цих кримінальних проваджень, які не становлять таємниці досудового розслідування.
2.7. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 10 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
2.8. У судових засіданнях позивач та представник позивача просили позов задовольнити.
2.9. Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позову заперечував.
3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини
3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
3.6. Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
3.7. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
3.8. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).
3.9. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
3.10. Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
3.11. Статтею 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Вкладник має право вимоги до банку про повернення вкладу за договором банківського вкладу з урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору та застосуванням наслідків, передбачених договором та законом, у разі порушення банком своїх зобов'язань за договором. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.
3.12. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
3.13. За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема й розірвання договору.
3.14. За змістом ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» (в редакції, чинній з 01 квітня 2023 року на час виникнення спірних правовідносин) автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг; авторизація діяльності - визначена цим Законом процедура допуску до провадження діяльності з надання платіжних послуг, обмежених платіжних послуг, допоміжних послуг, що здійснюється шляхом видачі ліцензії та/або включення до Реєстру платіжної інфраструктури; держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього; платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг.
3.15. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про платіжні послуги» платіжні установи, оператори поштового зв'язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов'язані забезпечувати належний захист і збереження коштів, отриманих ними від користувачів або які надійшли (утримані) на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів (далі - кошти користувачів), відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
3.16. Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов'язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
3.17. Пунктом 6 частини 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов'язаний: повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу. У разі невиконання емітентом обов'язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов'язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі: інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг.
3.18. Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (частина 12 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги»).
3.19. Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705) (чинне станом на час укладення між сторонами депозитних договорів), емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
3.20. Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
3.21. Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
3.22. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
3.23. Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
3.24. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
3.25. Відповідно до пункту 11 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
3.26. Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 12 розділу VI Положення № 705).
3.27. Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення № 164) (чинне станом на час здійснення спірних банківських операцій у 2023 році), користувач зобов'язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
3.28. Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення № 164 користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
3.29. Пунктом 141 розділу VII Положення № 164 передбачено, що емітент зобов'язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).
3.30. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення № 164).
4. Фактичні обставини, встановлені судом
4.1. Судом установлено, що 28 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ПриватБанком укладено договір депозиту № SAMDNWFD0072682396201 вклад «Стандарт» на 6 міс., початкова сума вкладу 7000 Євро до 28 серпня 2020 року включно, з нарахуванням 0,01 % річних та можливістю автоматичної пролонгації. Проценти за вкладом зараховуються на картку НОМЕР_3 (а.с. 20-21, т.1).
4.2. Того ж дня ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг ПриватБанку (а.с. 56-63, т.1).
4.3. 02 березня 2020 року ОСОБА_1 у ПриватБанку видала довіреність, згідно з якою уповноважила ОСОБА_2 розпоряджатись повністю її вкладами № SAMDNWFD0072682396201 та № SAMDNWFD0072682396200 від 28 лютого 2020 року, в тому числі поповнювати, розривати, отримувати відсотки, отримувати інформацію про стан рахунку, проводити інші операції за вкладом, доступні згідно з умовами договору, переоформити ці вклади довірительки у ПриватБанку, оформляти нові вклади на ім'я довірительки (а.с. 126, т.2).
4.4. Згідно з випискою ПриватБанку до договору депозиту № SAMDNWFD0072682396201, сума вкладу неодноразово поповнювалась, а строк його дії неодноразово продовжувався і 20 вересня 2023 року здійснено переказ суми депозиту 46 000,05 Євро на картку 51**27 (а.с. 22-24, т.1).
4.5. 28 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ПриватБанком укладено договір депозиту № SAMDNWFD0072930181400 вклад «Стандарт» на 12 міс., початкова сума вкладу 18000,49 Євро до 28 грудня 2021 року включно, з нарахуванням 0,01 % річних та можливістю автоматичної пролонгації. Проценти за вкладом зараховуються на картку НОМЕР_12 (а.с. 25-26, т.1)
4.6. Згідно з випискою ПриватБанку до вказаного договору, сума вкладу неодноразово поповнювалась, а строк його дії неодноразово продовжувався і 17 листопада 2023 року здійснено переказ суми депозиту 48 010,22 Євро на картку 51**93 (а.с. 27-29, т.1).
4.7. 28 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ПриватБанком укладено договір депозиту №SAMDNWFD0072930191200 вклад «Стандарт» на 12 міс., початкова сума вкладу 18000,49 Євро до 28 грудня 2021 року включно, з нарахуванням 0,01 % річних та можливістю автоматичної пролонгації. Проценти за вкладом зараховуються на картку НОМЕР_13 (а.с. 30-31, т.1).
4.8. Згідно з випискою ПриватБанку до вказаного договору, сума вкладу неодноразово поповнювалась, а строк його дії неодноразово продовжувався і 06 грудня 2023 року здійснено переказ суми депозиту 47010,29 Євро на картку 51**93 (а.с. 32-34, т.1).
4.9. 29 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ПриватБанком укладено договір депозиту № SAMDNWFD0073216352800 вклад «Стандарт» на 12 міс., початкова сума вкладу 4000 Євро до 29 грудня 2022 року включно, з нарахуванням 0,01 % річних та можливістю автоматичної пролонгації. Проценти за вкладом зараховуються на картку НОМЕР_14 (а.с. 35-38, т.1).
4.10. Згідно з випискою ПриватБанку до вказаного договору, строк його дії продовжувався і 19 грудня 2023 року здійснено переказ суми депозиту 4000,63 Євро на картку 51**93 (а.с. 39-40, т.1).
4.11. У всіх вказаних депозитних договорах містяться положення, згідно з якими вкладник та банк мають право достроково розірвати депозитний договір, повідомивши про це один одному за два банківські дні до дати розірвання договору.
4.12. Згідно з інформацією від Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року, ОСОБА_1 перебувала за межами України з 10 лютого 2022 року до 25 січня 2024 року (а.с. 83, т.1).
4.13. 19 вересня 2023 року від імені користувача ОСОБА_1 з використанням її електронного ОТП-підпису підписано заяву про відкриття поточного рахунку у валюті «євро» та про приєднання до Умов та Правил надання послуги «Карта для виплат» (а.с. 50-55, т.2).
4.14. Згідно з повідомленням Головного слідчого управління Національної поліції від 14 жовтня 2025 року на запит суду, 01 лютого 2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 4 ст. 185 КК України, згідно з якими до Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що з її банківського рахунку в ПриватБанку, коли вона перебувала за кордоном, за невідомих для неї обставин списано кошти. Вказані відомості розслідуються в об'єднаному кримінальному провадженні №12022041750000733 від 01 вересня 2022 року, в якому про підозру не повідомлено жодній особі, а ОСОБА_1 визнано потерпілою (а.с. 167-224, т.3)
4.15. Із відповіді ПриватБанку від 16 березня 2024 року на звернення ОСОБА_1 вбачається, що картку НОМЕР_3 відкрито 28 лютого 2020 року і зміни пін-коду до цієї картки в період із 15.02.2022 до 26.01.2024 не відбувались; карту НОМЕР_4 відкрито 28 лютого 2020 року і зміну пін-коду здійснена 31 травня 2023 року в 15:16:10 год.; реєстрація в Приват24 відбулась 20 травня 2015 року, а зміна паролю від Приват24 відбувалась 07 липня 2023 року за допомогою пін-коду картки НОМЕР_4 , підтверджено через дзвінок на фінансовий номер телефону НОМЕР_5 ; картою НОМЕР_4 не користувались; віртуальну цифрову карту НОМЕР_6 створено через Приват24 19 вересня 2023 року і 05 жовтня 2023 року її перевипустили через Приват24 на віртуальну цифрову карту НОМЕР_2 (а.с. 89-90, т.1).
4.16. Із відповіді ПриватБанку від 07 травня 2024 року на адресу ОСОБА_1 останню додатково повідомлено, що зміна пін-коду карти НОМЕР_4 здійснена 31 травня 2023 року через смс-команду, відправка була з номеру НОМЕР_5 . Карта НОМЕР_4 була вставлена в банкомат по АДРЕСА_1 тільки 04 липня 2023 року о 16:47:34 год., а 31 травня 2023 року ця картка в банкомат не вставлялась (а.с. 92-93, т.1).
4.17. 06 листопада 2024 року ПриватБанк надав відповідь ОСОБА_1 , в якій, зокрема, повідомив, що якщо клієнт забув пін-код, то потрібно відправити смс зі свого фінансового телефону на номер 3700 з текстом «PIN+ХХХХ», де ХХХХ - 4 останні цифри картки (а.с. 104, т.1).
4.18. Станом на час розгляду справи в суді послугу зміни пін-коду через смс закрито банком (а.с. 36-40, т.4).
4.19. 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ПриватБанку із заявою, в якій, зокрема, просила повернути їй кошти в розмірі 145 021,19 Євро, що розміщувались на депозитних рахунках, а також у розмірі 25 085,98 Євро, що розміщувались на картковому рахунку НОМЕР_3 (а.с. 99, т.1).
4.20. 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Приватбанку із заявою, в якій просила розірвати депозитні договори № SAMDNWFD0072682396201, № SAMDNWFD0072930181400, №SAMDNWFD0072930191200, № SAMDNWFD0073216352800 та повернути вклади в розмірі 46000,05 Євро, 48006,86 Євро, 47006,80 Євро та 4000,63 Євро відповідно, що разом становить 145 014,34 Євро (а.с. 110, т.1).
4.21. Згідно із заявами, сформованими від імені ОСОБА_1 у системі «Приват24»:
- 20 вересня 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору № SAMDNWFD0072682396201 і 20 вересня 2023 року їй було повернуто 46000,05 Євро на карту для виплат № НОМЕР_6 (а.с. 80, т.2);
- 14 листопада 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору № SAMDNWFD0072930181400 і 17 листопада 2023 року їй було повернуто 48010,20 Євро на карту для виплат № НОМЕР_2 (а.с. 87, т.2);
- 01 грудня 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору №SAMDNWFD0072930191200 і 06 грудня 2023 року їй було повернуто 47010,24 Євро на карту для виплат № НОМЕР_2 (а.с. 82, т.2);
- 14 грудня 2023 року від імені ОСОБА_1 подано заяву про закриття вкладного рахунку, відкритого згідно договору № SAMDNWFD0073216352800 і 19 грудня 2023 року їй було повернуто 4000,62 Євро на карту для виплат № НОМЕР_2 (а.с. 85, т.2).
4.22. Згідно з виписками ПриватБанку про рух грошових коштів по картках ОСОБА_1 № НОМЕР_6 та № НОМЕР_2 , починаючи з 20 вересня 2023 року по 20 грудня 2023 року невідомими особами використано 145 020,55 євро (залишок коштів на кінець періоду - 0,64 Євро) (а.с. 43-76, т.1).
4.23. Судом також встановлено, що згідно з випискою ПриватБанку по картці ОСОБА_1 НОМЕР_3 , починаючи з 7 березня 2022 року цей картковий рахунок постійно поповнювався закордонними переказами у Євро від ОСОБА_1 та зарахуванням процентів у цій самій валюті за договором депозиту № SAMDNWFD0072682396201. Станом на 16 вересня 2023 року розмір грошових коштів на картковому рахунку становив 25 111,95 Євро, а починаючи з 25 грудня 2023 року і до 26 січня 2024 року залишок коштів зменшився на 25 085,73 Євро внаслідок перерахування коштів у різних розмірах на картки ПриватБанку інших фізичних осіб через додаток Приват24 і станом на 26 січня 2024 року такий залишок становив 25,97 Євро (а.с. 77-82, т.1).
4.24. За змістом висновку по факту звернення клієнта ОСОБА_1 , затвердженого 27 лютого 2024 року директором макрорегіонального управління ПриватБанку Маслом Р.В., по наявним фото з банкоматів ПриватБанку картою ОСОБА_1 користується одна і та ж особа чоловічої статі; інформація про зміну пін-коду картки виконувалась вже з використанням перевипущеної сім-картки фінансового номеру шляхом використання послуги смс-банкінг надіслання на номер 3700 смс («PI N+ХХХХ», де ХХХХ - 4 останні цифри картки) віддаленим каналом. Карта 4149629387531163 використовувалась 04 липня 2023 року в банкоматі по АДРЕСА_1 (спроба перевірки балансу даної карти з її присутністю та не вірним пін-кодом) (а.с. 88-93, т.2).
4.25. У цьому ж висновку зазначено, що картка НОМЕР_2 , яка використовувалась для виведення коштів з розірваних депозитів, була замовлена подачею заявки 19 вересня 2023 року через Приват24 клієнта ОСОБА_1 , з метою «карта для перевипуску» і з доставкою за адресою точки видачі в поштоматі Нової пошти на АЗС ОККО у м.Черкаси (вул. В. Чорновола, 164/2). Така карта була доставлена 30 вересня 2023 року та отримана клієнтом 03 жовтня 2023 року о 15:28:23 год.
4.26. 29 квітня 2025 року ТОВ «лайфселл» повідомило суд, що зазначений в ухвалі суду номер НОМЕР_5 мав три «життєвих цикли», під час яких обслуговувався в мережі на умовах передоплати та знеособлено, без реєстрації кінцевого користувача у постачальника електронних комунікаційних послуг. Під час третього «життєвого циклу» з 05 квітня 2019 року по 09 січня 2025 року включно заміна сім-картки на нову була проведена 24 квітня 2023 року о 12 год. 31 хв. після успішної ідентифікації особі, що звернулась за заміною сім-картки, в дилерському магазині lifecell у місті Дніпро; інформація про особу, яка здійснила таку заміну сім-картки в оператора мобільного звязку відсутня (а.с. 133, т.1).
4.27. У повідомленні від 21 квітня 2026 року ТОВ «лайфселл» додатково зазначило, що у товаристві відсутні інформація про перебування користувача певного номера за певною поштовою адресою, поблизу певного будинку, на певній вулиці тощо. Водночас 31 травня 2023 року о 15:16:01 год. зафіксовано вихідне смс-повідомлення з номеру НОМЕР_5 на безкоштовний короткий номер 3700. Під час відправлення такого повідомлення номер телефону перебував у зоні дії базової станції у місті Дніпро. Крім того, 07 липня 2023 року в період із 14:32:22 год по 14:32:25 год. системою лайфселл зафіксовано сеанс послуги передачі даних із використанням мережі Інтернет і в цей час абонент перебував у зоні дії базової станції у місті Дніпро (а.с. 78-79, т.4).
4.28. Допитана в якості свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду пояснила, що є клієнтом ПриватБанку приблизно із 2010 року та мала в цьому банку декілька депозитів. Вона постійно виїжджала за кордон на роботу, але кожні три місяці поверталась до України й при цьому заходила до банку та цікавилась станом рахунків. У 2020 році ОСОБА_1 оформила довіреність на свою племінницю ОСОБА_2 щодо одного з депозитів. Про інші депозити племінниці нічого не було відомо. Крім того, племінниця мала ключі від квартири ОСОБА_1 , оскільки як довірена особа дивилась за квартирою в той час, поки власниця була за кордоном. Починаючи з лютого 2022 року ОСОБА_1 протягом двох років безперервно була в Німеччині, а тому хвилювалась за свої депозити. За таких обставин вона просила свою племінницю, яка мала право діяти в банку від її імені як представник за довіреністю, приходити до банківського відділення ПриватБанку по вул. Гагаріна у м.Черкаси та контролювати стан депозитних вкладів. У 2023 році змінила місце роботи менеджер банку, з якою спілкувалась ОСОБА_1 щодо депозитів, тому 04 липня 2023 року позивач попросила свою племінницю перевірити стан рахунків через банкомат ПриватБанку. Для цього ОСОБА_1 скерувала племінницю до своєї квартири, щоб та взяла банківські картки, і повідомила племінниці пін-код. Пін-коди до своїх банківських карток позивач встановлювала давно ще в банківському відділенні і ніколи їх не змінювала. До 04 липня 2023 року племінниця не користувалась банківськими картками ОСОБА_1 , не знала де вони зберігаються і не знала пін-код до них. Коли племінниця того дня підійшла до банкомату ПриватБанку та вставила одну з банківських карток, то пін-код не спрацював. Після цього племінниця в конверті знайшла ще одну банківську картку, як згодом виявилось - валютну, вставила її в банкомат, ввела той самий пін-код і їй вдалось перевірити баланс (на рахунку було 24 тисячі євро) і зняти проценти в розмірі 1000 грн. ОСОБА_1 вважає, що повідомлення її племінниці пін-коду до банківської картки (до депозиту в євро) не є порушенням банківських правил, оскільки племінниця - її довірена особа. Щодо свого фінансового номеру телефону, то такий номер разом із сім-картою та її кнопковим мобільним телефоном був постійно з нею за кордоном, у вимкненому стані. Цього телефону ОСОБА_1 ніколи не втрачала. Востаннє ОСОБА_1 використовувала його в лютому 2022 року, а коли була за кордоном - то користувалась послугами місцевого оператора мобільного зв'язку. Систему Приват24 вона ніколи не встановлювала і нею не користувалась, оскільки мала кнопковий телефон. 24 січня 2024 року вона, ОСОБА_1 , повернулась до України і через декілька днів із племінницею пішли до банківського відділення. У відділенні ОСОБА_1 показала свій паспорт та дістала банківські картки, але працівниця банку їй повідомила, що всі депозити знято, хоча жодних коштів вона не знімала. Того ж дня працівник банку здійснював виклик на її фінансовий номер телефону, йшов гудок але слухавки ніхто не піднімав, хоча в той момент її фінансовий номер телефону і сімкарта до нього були в ОСОБА_1 .
4.29. Допитана в якості свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду пояснила, що є племінницею своєї тітки ОСОБА_1 і перебуває з нею у близьких родинних стосунках. Приблизно у 2020 році свідку стало відомо, що її тітка є клієнтом КБ «ПриватБанк» та має у цьому банку депозит. В один із днів 2020 року вона з тіткою прийшли до відділення банку по бул. Шевченка у місті Черкаси, де остання відкрила один депозит та видала довіреність на ім'я свідка. За цією довіреністю свідок приходила до відділення банку і на прохання тітки дізнавалась, чи все в порядку із депозитом. Приблизно після 2022 року ОСОБА_1 просила свідка перевіряти, чи надходили кошти в банку і свідок тричі це робила на прохання тітки у відділенні банку по АДРЕСА_2 . Коли свідок приходила до банку, то вказувала свої дані і прізвище тітки, після чого менеджер банку повідомляла їй необхідну інформацію, як довіреній особі. За вказаний час свідок знімала проценти за депозитом лише раз - 4 липня 2023 року в розмірі 1000 грн. Того дня свідку зателефонувала тітка та попросила перевірити баланс по банківській картці. На прохання тітки свідок приїхала до її квартири у місті Черкаси, з допомогою наявних ключів від квартири тітки взяла у вказаному тіткою місці конверт із банківською карткою та приїхала до банкомату по вул. Луначарського у м.Черкаси. До цього дня свідок ніколи не бачила та не користувалась банківськими картками тітки. Коли свідок ввела пін-код картки, який їй по телефону сказала тітка, то цей пін-код не спрацював. Свідок одразу ж зателефонувала тітці і повідомила, що пін-код неправильний. Після цього свідок подивилась до конверту і побачила в ньому ще одну банківську картку тітки. До яких саме тітчиних депозитних договорів відносились вказані банківські картки свідку не було свідомо. Як згодом стало відомо, другою була валютна банківська картка, на якій зберігалось 24 000 євро чи 25000 євро. Ввівши в банкоматі той самий пін-код до другої картки, він виявився правильним і свідку вдалось зняти проценти в розмірі 1000 грн. із валютної банківської картки. Це заспокоїло тітку і до банку свідок не пішла. Після цього свідок завезла конверт із банківськими картками до квартири тітки та не зберігала їх в себе. Номерів банківських карток тітки свідок ніколи не записувала і нікому не повідомляла. Свідок також пояснила, що за час перебування тітки за кордоном, ключі від квартири тітки були лише в неї. Наскільки свідку відомо, то ОСОБА_1 не мала доступу до Приват24 і свідок також не користувалась цією програмою. Свідок також пояснила, що ніколи не робила будь-яких банківських операцій чи дій щодо депозитів тітки без її дозволу.
4.30. Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , 1963 року народження, суду пояснив, що працює головним фахівцем Центрального макрорегіону АТ КБ «ПриватБанк», що діє в Черкаській, Кровоградській і Полтавській областях. На його думку, схема щодо шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 розпочалась із перевипуску фінансового номеру телефону клієнтки, оскільки про зміну такого номеру банк ніхто не повідомляв. Щодо зміни пароля до банківської картки ОСОБА_1 , то на 2023 рік в банку існувала процедура зміни пін-коду через смс-банкінг. Достатньо було направити на номер банку з фінансового телефону клієнта смс із змістом «PIN+ 4 останні цифри номера банківської картки клієнта» і у відповідь система банку одразу ж висилала на такий фінансовий номер телефону клієнта новий пін-код до такої картки, який одразу ж можна було використовувати. Ця процедура була передбачена Умовами та правилами банку і свідок не вважає її надто простою. Свідок пояснив, що йому не відомо звідки шахраї дізнались номер банківської картки ОСОБА_1 , оскільки тут вже починається відповідальність самого клієнта банку щодо нерозголошення таких даних. На даний час така процедура відновлення пін-коду до банківських карток змінена банком. Коли саме вона змінилась і чому - свідку не відомо. Свідок перевіряв по серверах банку, що в період перебування ОСОБА_1 за кордоном ніхто з працівників банку не здійснював вхід у систему банку, ввівши її ідентифікаційні дані. Це було б одразу ж видно. Служба безпеки банку не відслідковувала, з якого саме міста було відправлено смс для відновлення пін-коду до банківської картки ОСОБА_1 . Фактично це можна було зробити з будь-якого місця. Після відновлення пін-коду до банківської картки шахраї від імені ОСОБА_1 здійснили авторизацію в системі Приват24. Із допомогою спеціальної програми фахівці банку отримали інформацію, що вхід у систему Приват24 було здійснено за адресою: АДРЕСА_3 . Свідку не відомо, чому в діях шахраїв із 31 травня по 07 липня 2023 року мав місце певний розрив у часі. Коли почалось активне використання грошових коштів шахраями з рахунків ОСОБА_1 , то фінансовий моніторинг не побачив нічого дивного в таких фінансовий операціях, оскільки все виглядало так, наче грошовими коштами користується сам клієнт з використанням свого фінансового номера телефону. Банк перевіряв деякі фінансові операції після факту шахрайства та виявив 19 осіб, на рахунки яких перераховувались кошти ОСОБА_1 за придбання криптовалюти. Але ці люди надали пояснення і процедура купівлі-продажу ними криптовалюти була дотримана. На думку свідка, ситуація із заволодіння шахраями коштами ОСОБА_1 виникла з її ж вини, оскільки вона мала слідкувати за фінансовим номером телефону і нікому не повідомляти номери своїх банківських карток.
5. Оцінка Суду
5.1. Звернувшись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 зазначала, що після укладення з ПриватБанком декількох депозитних договорів від 28 лютого 2020 року, 29 грудня 2020 року та 29 грудня 2021 року, нею особисто чи її представником ніколи не ініціювалось питання дострокового зняття вказаних депозитів, а фактичне зняття належних їй грошових коштів здійснювалось невідомими особами в час її перебування за кордоном та стало можливим після заміни 24 квітня 2023 року невідомою особою у місті Дніпро сім-картки її фінансового номеру телефону та отримання такою особою нового пін-коду однієї з її банківських карток шляхом направлення з фінансового номеру телефону на короткий номер 3700 смс з текстом «PIN+ХХХХ», де ХХХХ - 4 останні цифри банківської картки.
5.2. Судом було встановлено, що дійсно 24 квітня 2023 року о 12 год. 31 хв. невідома особа звернулась за заміною сім-картки до фінансового номера телефону ОСОБА_1 НОМЕР_5 в дилерський магазин lifecell у місті Дніпро і після успішної ідентифікації особи співробітником магазину - здійснила заміну сім-картки на нову, внаслідок чого отримала змогу використовувати фінансовий номер телефону ОСОБА_1 .
5.3. 31 травня 2023 року о 15:16:01 год. оператором мобільного зв'язку «лайфселл» було зафіксовано вихідне смс-повідомлення з номеру НОМЕР_5 на безкоштовний короткий номер 3700. Під час відправлення такого повідомлення номер телефону перебував у зоні дії базової станції оператора мобільного зв'язку у місті Дніпро.
5.4. Як було встановлено уповноваженими особами ПриватБанку, 31 травня 2023 року о 15:16:01 год. з фінансового номера телефону ОСОБА_1 НОМЕР_5 на короткий номер 3700 було направлено смс із текстом «PIN+ХХХХ», де ХХХХ - 4 останні цифри банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , після чого системою ПриватБанку на фінансовий номер НОМЕР_5 відправлено новий пін-код до цієї банківської картки.
5.5. Вподальшому невстановлена особа, перебуваючи 07 липня 2023 року у місті Дніпро, використовуючи відновлений фінансовий номер телефону ОСОБА_1 і використовуючи отриманий раніше пін-код до картки НОМЕР_4 належної ОСОБА_1 , від імені останньої авторизувалась в системі Приват24, після чого 19 вересня 2023 року з використанням Приват24 оформила віртуальну цифрову карту НОМЕР_6 та замовила пластикову банківську карту для виплат НОМЕР_2 , яку 03 жовтня 2023 року отримала в поштоматі Нової пошти на АЗС «ОККО» у м.Черкаси (вул. В. Чорновола, 164/2) та яку активувала 05 жовтня 2023 року.
5.6. Досліджені судом банківські документи свідчать про те, що 20 вересня 2023 на віртуальну цифрову банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_6 за заявками, сформованими в Приват24, було повернуто 46000,05 Євро одного з депозитів; а на банківську карту для виплат № НОМЕР_2 також було повернуто три інші депозитні вклади, а саме: 17 листопада 2023 року - 48 010,20 Євро; 01 грудня 2023 року - 47 010,24 Євро; 19 грудня 2023 року - 4000,62 Євро.
5.7. Виписка про рух грошових коштів по картках ОСОБА_1 № НОМЕР_6 та № НОМЕР_2 свідчать про те, що з 20 вересня 2023 року по 20 грудня 2023 року невідомими особами використано 145 020,55 євро (залишок коштів на кінець періоду - 0,64 Євро), тобто всі кошти, що були переведені на ці банківські картки з депозитних договорів (а.с. 43-76, т.1).
5.8. Крім того, згідно з іншою випискою ПриватБанку по банківській картці ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , починаючи з 25 грудня 2023 року і до 26 січня 2024 року залишок коштів на ній зменшився на 25 111,32 Євро внаслідок перерахування коштів у різних розмірах на картки ПриватБанку інших фізичних осіб через додаток Приват24.
5.9. Оскільки всі вищевказані дії з відновлення фінансового номера телефону ОСОБА_1 , зміни пін-коду до її банківської картки № НОМЕР_4 , авторизація в системі Приват24, оформлення віртуальної цифрової карти № НОМЕР_6 , замовлення пластикової банківської карти для виплат № НОМЕР_2 , подальше оформлення через систему Приват24 заявок на розірвання депозитних договорів, отримання та використання грошових коштів із банківських карток НОМЕР_6, НОМЕР_2 та ще однієї банківської картки № НОМЕР_3 було вчинено невстановленими особами в той час, коли ОСОБА_1 перебувала за кордоном, то подання електронних заявок через Приват24 про закриття вкладних рахунків 20 вересня 2023 року, 14 листопада 2023 року, 01 грудня 2023 року і 14 грудня 2023 року від імені ОСОБА_1 , як і всі транзакції щодо використання грошових коштів ОСОБА_1 в період із 20 вересня 2023 року і по 26 січня 2024 року (крім транзакції зняття ОСОБА_2 04 липня 2023 року з дозволу ОСОБА_1 процентів за валютним депозитом у розмірі 1 000 грн із банківської картки № НОМЕР_3 ) - не відповідало її внутрішній волі.
5.10. Суд також враховує, що у постанові КЦС ВС 05.12.2018 року у справі № 754/15020/15-ц зроблено висновок, що «користувач банківських послуг не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
5.11. Крім того, в постанові КЦС ВС від 18 лютого 2026 року у справі № 161/18653/23 зазначено, що аналіз положень статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 6 ч. 19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», пунктів 2, 3, 5-10 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 і пунктів 136, 140, 141, 146 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов'язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
5.12. Суд звертає увагу на те, що в такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
5.13. Судом не встановлено, а банком не доведено, що дії чи бездіяльність клієнта ОСОБА_1 призвели до відновлення сторонньою особою пін-коду до її банківської картки № НОМЕР_4 та подальшого отримання можливості здійснення банківських операцій з випуску банківських карток, ініціювання розірвання депозитних договорів і несанкціонованого самою ОСОБА_1 використання коштів на її банківських рахунках у ПриватБанку.
5.14. Доводи банку про те, що ОСОБА_1 повідомила номер пін-коду своїй племінниці ОСОБА_2 , яка з використанням цього пін-коду 04 липня 2023 року безуспішно намагалась перевірити баланс по банківській картці № НОМЕР_4 (до якої пін-код вже був змінений раніше сторонніми особами) та успішно перевірила баланс по картці № НОМЕР_3 і зняла в банкоматі у м.Черкаси 1000 грн процентів з валютного рахунку позивачки - не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки банком не доведено, що таке повідомлення пін-коду перебуває в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із подальшим проведенням сторонніми особами несанкціонованих платіжних банківських операцій в системі ПриватБанку від імені ОСОБА_1 .
5.15. Крім того суд враховує, що про довірливий характер відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідчить видача останньою 02 березня 2020 року довіреності своїй племінниці на представництво у ПриватБанку в тому числі й щодо договору № SAMDNWFD0072682396201, проценти з якого зараховувались на банківську картку № НОМЕР_3 , якою скористалась ОСОБА_2 04 липня 2023 року в банкоматі ПриватБанку на прохання ОСОБА_1 .
5.16. Суд зауважує, що саме відновлення сторонньою особою фінансового номеру телефону ОСОБА_1 та надана системою банку можливість відновлення пін-коду до банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_4 із застосуванням нескладної процедури направлення смс-повідомлення на номер 3700 із текстом «PIN+4 останні цифри банківської картки», яку використали сторонні особи і яку банк на даний час заблокував через випадки шахрайства, - і стало основною причиною отримання доступу таких осіб до банківських рахунків ОСОБА_1 та отримання ними можливості вільно розпоряджатись наявними на таких рахунках грошовими коштами.
5.17. Водночас банком не доведено, що дії чи бездіяльність ОСОБА_1 призвели до втрати її фінансового номеру телефону, повідомлення стороннім особам пін-коду від банківських карток чи іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції від її імені, а тому доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 своїми діями сприяла отриманню сторонніми особами доступу до її банківських рахунків - нічим не доведені та мають характер припущення.
5.18. Суд також відхиляє доводи банку про те, що ОСОБА_1 зволікала з повідомленням банку про блокування її фінансового номеру телефону з невідомих причин, оскільки після повернення до України 25 січня 2024 року (четвер) вже 29 січня 2024 року (в понеділок) - прийшла до відділення банку, тоді як остання операція з переказу невстановленими особами коштів з її карткового рахунку мала місце 15 січня 2024 року (а.с. 78, т.1), тобто до повернення ОСОБА_1 до України.
5.19. Вирішуючи позовні вимоги в частині розірвання депозитних договорів суд зауважує, що 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 особисто звернулась до ПриватБанку із заявою, в якій просила розірвати депозитні договори № SAMDNWFD0072682396201, № SAMDNWFD0072930181400, №SAMDNWFD0072930191200, № SAMDNWFD0073216352800 та повернути вклади, тому такі договори, з огляду на їх умови, вважаються достроково розірваними через два банківських дні, а саме з 05 березня 2025 року.
5.20. За таких обставин у задоволенні позову в частині розірвання депозитних договорів необхідно відмовити, оскільки такі договори розірвано достроково 05 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 .
5.21. З огляду на викладене, оскільки депозитні кошти та перераховані з банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_20 ) грошові кошти не повернуті банком позивачці на її вимоги, то порушене право позивачки підлягає захисту шляхом стягнення з ПриватБанку на її користь суми депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0072682396201 вклад «Стандарт» від 28 лютого 2020 року у розмірі 46 000,05 євро, суми депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0072930181400 вклад «Стандарт» від 28 грудня 2020 року у розмірі 48 010,22 Євро, суми депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0072930191200 вклад «Стандарт» від 28 грудня 2020 року у розмірі 47 010,29 Євро, суми депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0073216352800 вклад «Стандарт» від 29 грудня 2021 року у розмірі 4 000,63 Євро, а також грошових коштів по картці № НОМЕР_3 ( НОМЕР_20 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFС00058542320 від 28 лютого 2020 року у розмірі 25 085,73 Євро.
6. Розподіл судових витрат між сторонами
6.1. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, розмір стягнутих з банку коштів та звільнення позивачки від сплати судового збору як споживача банківських послуг, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у максимальному розмірі 15 140 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0072682396201 вклад «Стандарт» від 28 лютого 2020 року у розмірі 46 000,05 євро, суму депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0072930181400 вклад «Стандарт» від 28 грудня 2020 року у розмірі 48 010,22 Євро, суму депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0072930191200 вклад «Стандарт» від 28 грудня 2020 року у розмірі 47 010,29 Євро, суму депозитного вкладу за договором депозиту № SAMDNWFD0073216352800 вклад «Стандарт» від 29 грудня 2021 року у розмірі 4 000,63 Євро, а також грошові кошти по картці НОМЕР_3 ( НОМЕР_20 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFС00058542320 від 28 лютого 2020 року у розмірі 25 085,73 Євро, а всього стягнути 170 106 (сто сімдесят тисяч сто шість) євро 92 євроцентів.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір у розмірі 15 140 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_21 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д.
Повний текст рішення суду складено 28 травня 2026 року.
Суддя: Я.В. Пересунько