Справа № 703/1094/26
2/703/1338/26
28 травня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Волосовського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» через систему «Електронний суд» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 106592 грн. 42 коп. з підстав невиконання їх умов.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматизованою системою документообігу суду дану цивільну справу було розподілено та передано на розгляд судді Волосовському В.В.
Ухвалою судді від 24 березня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.
Учасники справи в судове засідання 28 травня 2026 року не з'явились.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, водночас 28 травня 2026 року до суду надійшла письмова заява від ОСОБА_2 , в якій остання вказала, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого надала копію свідоцтва про смерть останньої серії НОМЕР_1 , виданого 21 лютого 2025 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Так, в ході розгляду вказаної справи судом було встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть останньої серії НОМЕР_1 , виданого 21 лютого 2025 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв'язку із наступним.
Судом встановлено, що АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» через систему «Електронний суд» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 26 лютого 2026 року, матеріали позовної заяви були сформовані в системі «Електронний суд» 25 лютого 2026 року о 20:23:02 год.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення до суду вже помер.
Суд вважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У своїй Постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту і за період після смерті позичальника.
Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю на підставі ст. 255 ЦПК України.
Обираючи підстави для закриття провадження по справі суд вважає за необхідне застосувати норми пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Разом з тим спірні правовідносини щодо кредитних зобов'язань допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.
Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України
Однак, як вже зазначалося вище залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред'явленні до осіб, що померли на момент пред'явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду з цим позовом сплати судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.1).
Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За вказаних обставин сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за клопотанням останнього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 55, 255, 258-261, 263, 353, 352-355 ЦПК України, -
постановив:
Провадження у справі № 703/1094/26 за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо в Черкаський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: В.В. Волосовський