Справа № 539/2496/26
Провадження № 2/539/1959/2026
29.05.2026
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в особі судді Овчаренко О.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника «Лубнигаз» Кондратенка І.І. про притягнення до кримінальної відповідальності, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника «Лубнигаз» Кондратенка І.І. про притягнення до кримінальної відповідальності. Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження у цій справі, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить притягнути начальника «Лубнигаз» Кондратенка І.І. та інших осіб до кримінальної відповідальності, зокрема за вимагання. Між тим, у відповідності до ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до визначення, закріпленого в п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК України порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК України спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист. Таким чином, притягнення особи до кримінальної відповідальності здійснюється виключно у порядку передбаченому КПК України, для чого першим етапом ініціювання кримінального провадження є звернення в порядку ст. 214 КПК України із відповідною заявою, повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Враховуючи, що позивач у позовній заяві просить притягнути певних осіб до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав шляхом звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо позивач вважає, що є підстави для притягнення ОСОБА_2 та інших осіб до кримінальної відповідальності, то він має право звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника «Лубнигаз» Кондратенка І.І. про притягнення до кримінальної відповідальності належить відмовити, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника «Лубнигаз» Кондратенка І.І. про притягнення до кримінальної відповідальності. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.Л. Овчаренко