Справа № 539/6296/25
Провадження № 1-кп/539/136/2026
28.05.2026
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-
На розгляді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться зазначене кримінальне провадження. Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , при постановленні ухвали про застосуванні такого запобіжного заходу визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. В обґрунтування клопотання послався на те, що обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики обгрунтовано не дають підстав застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні не заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому просив зменшити розмір застави до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. Зазначив, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор у клопотанні, не підтверджені жодними доказами. Обвинувачений вже дев'ять місяців перебуває під вартою, не має наміру переховуватись від суду, впливати на свідків. ОСОБА_4 має соціальні зв'язки, з народження постійно проживає в м.Лубни, де також проживає його бабуся. Свідки у кримінальному провадженні є залегендованими особами та вже допитані в ході досудового розслідування.
Обвинувачений підтримав зазначене його захисником.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку захисника, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2026 було продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів; залишено раніше визначену разом з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, які є тяжкими злочинами.
Судом при продовжені ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що на час розгляду цього клопотання встановлені раніше судом ризики: переховуватися від суду (з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків (неодружений, не має неповнолітніх дітей, інших осіб, які перебувають на його утриманні, офіційно непрацевлашований)); незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які не допитані в ході судового розгляду; вчинення іншого кримінального правопорушення ( ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох умисних тяжких кримінальних правопорушень) не зменшилися і наразі продовжують існувати.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, у м.Лубни проживає його бабуся, не свідчить про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків.
Суд зазначає, що доводи захисника не спростовують існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час. Враховуючи встановлені обставини суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів. Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд також вважає за необхідне залишити раніше визначену у відповідності до ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України (з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, особи ОСОБА_4 та ризиків, передбачених ст.177 КПК України) разом з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою заставу, не вбачаючи підстав для її скасування чи зміни розміру.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183,194, 197, 331, 369-372 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 28.05.2026 по 26.07.2026 включно. Залишити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена у національній грошовій одиниці як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це прокурора та/або суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: -прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; -не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора, суду; -повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; -утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні. Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі невиконання вищеперелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, обвинуваченим - з моменту вручення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, а також направити до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23». Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 29.05.2026 о 08 годині 45 хвилин.
Суддя ОСОБА_1