КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4032/26
Провадження № 3/552/645/26
28.05.2026
28 травня 2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Любчик В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який працює керівником ПП «ПЛМЗ» (ЄДРПОУ 31495420), що розташоване за адресою: м. Полтава, Ливарна, 1/2,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4616/12/1631-04-06-06 від 11.05.2026, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях переробної промисловості та будівництва управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Міщенко К.Г. за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року платника податків - (ЄДРПОУ 31495420), що розташоване за адресою: м. Полтава, Ливарна, 1/2, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи керівником підприємства, вчинив правопорушення, а саме несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язанання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, а саме при граничному терміні сплати 19.02.2026 платіжні доручення до установи банку подано 20.02.2026, чим порушено п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до п. 38 постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12 сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Нормами ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як убачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення було виявлено працівниками Головного управління ДПС у Полтавській області 24.04.2026 під час проведення камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року.
Разом із тим, така дата не може вважатися фактичною датою вчинення адміністративного правопорушення, суть якого викладена у протоколі, оскільки саме з моменту вчинення правопорушення, а не з дати перевірки, обчислюється строк накладення адміністративного стягнення, визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП.
В акті зафіксовано, що платіжне доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, при граничному терміні 19.02.2026, фактично подана 20.02.2026.
Контролюючим органом встановлено саме несвоєчасне подання платіжної інструкції до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з екологічного податку за ІV квартал 2025 року, яке відбулось 20.02.2026.
Таким чином суд приходить до висновку, що правопорушення було вчинено 20.02.2026.
Частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється з дня вчинення правопорушення, а лише у випадку триваючого правопорушення - з дня його виявлення. Триваючим адміністративним правопорушенням є таке, що пов'язане з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, покладених на особу законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа продовжує перебувати в стані невиконання відповідного обов'язку протягом певного періоду часу. Як правило, такі порушення припиняються з моменту їх виявлення уповноваженим органом під час перевірки.
Натомість несвоєчасне подання платіжного доручення є разовим порушенням, яке відбувається в момент, коли особа не виконала дію в установлений строк. Тому адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 не є триваючим, а має разовий характер, і, відповідно, строк накладення стягнення починається з дня вчинення кожного конкретного порушення, а не з дати його виявлення під час перевірки.
Отже, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, не є триваючим, що також узгоджується із правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження № К/9901/38815/18).
При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року в справі № 308/8763/15-а (провадження № К/9901/12342/18).
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
На момент надходження матеріалів про адміністративне правопорушення до суду - 18.05.2026, до спливу строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, залишилось 2 календарні дні, що унеможливило розгляд справи із належним повідомленням особи, відносно якої складено протокол, про час, дату та місце судового засідання, у зазначений строк.
Враховуючи, що строки накладення адміністративного стягнення передбачені статтею 38 КУпАП закінчились, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, ч. 1 ст. 163-2, п. 7 ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Любчик