Рішення від 27.05.2026 по справі 196/386/26

УКРАЇНА

Справа № 196/386/26

№ провадження 2/196/496/2026

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 12 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір про надання фінансового кредиту №15689-10/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що визначені Договором. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, однак відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору.

29 березня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір факторингу №29032024, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" права вимоги за договором про надання фінансового кредиту №15689-10/2023 від 12.10.2023р. Заборгованість відповідача станом на дату подання позову становить 15 750,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12 750,00 грн. заборгованість за процентами.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті. За клопотанням представника позивача витребувано від АТ КБ "Приватбанк" інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 3 000,00 грн. в період з 12.10.2023 року по 17.10.2023 (а.с.48-49).

З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.55, 57, 58-59).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримують та не заперечують проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с.52-54).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді (а.с.55, 57, 58-59), причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

27 травня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 12.10.2023р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 15689-10/2023 (а.с.15-17).

Згідно вказаного договору, товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 360 днів, дата надання кредиту 12.10.2023р., дата погашення 05.10.2024р.; за користування кредитом нараховуються проценти; процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору; кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_6 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту; пунктом 5.2 договору за прострочення терміну сплати чергового платежу передбачено неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту підписання його електронними підписами сторін.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "W8516".

Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом (а.с.17).

Згідно із довідкою ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» про ідентифікацію, підписаної директором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Кожухар А., ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», як позичальник за укладеним кредитним договором, оскільки акцептував його (підписавши 12.10.2023 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора "W8516" направленого на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 18).

Заява-клієнта на отримання фінансового кредиту від 12 жовтня 2023 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачу у ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (а.с. 13).

На підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів позивачем надана довідка iPay.ua Сервіс онлайн платежів від 30.06.2025 р. №3466_250630130012, згідно якої відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022 р. було успішно перераховано 12.10.2023 р. 10:55:00 суму в розмірі 3 000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції 295625726 , призначення платежу: зарахування 3 000,00 грн. на карту НОМЕР_1 (а.с. 19).

Згідно з ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи викладене, можна прийти до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19; від 16.12.2020 року у справі №561/77/19 та від 22.11.2021 року у справі№ 234/7719/20.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом частин 3, 4, 6, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29 березня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір факторингу №29032024, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" передало ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.22-26).

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №29032024 від 29.03.2024 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 17).

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 р., позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №15689-10/2023 від 12.10.2023р. в сумі 15 750,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.17).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦКУкраїни визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п.11 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч.1 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в договорі про надання фінансового кредиту №15689-10/2023 від 12.10.2023р. і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с.28) підтверджує, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Таким чином, права вимоги за договором №15689-10/2023 від 12.10.2023р. перейшло до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Всупереч умовам договору №15689-10/2023 від 12.10.2023р., відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійсниів жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по укладеному договору №15689-10/2023 від 12.10.2023р. становить 15 750,00 грн., яка складається з: 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12 750,00 грн. заборгованість за процентами (а.с. 19-21).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитним договором зобов'язань відповідач не надав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити у повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025р.; ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1381377 від 02.07.2025р.; Акт №1257 наданих послуг від 09.03.2026р.; Детальний опис наданих послуг до Акту №1257 від 09.03.2026р. за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025р. (а.с.31-33).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 8 000,00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Позивачем надана платіжна інструкція № 15580 від 10.03.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №15689-10/2023 від 12.10.2023р. в розмірі 15 750 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., яка складається з: 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12 750,50 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 27.05.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков

Попередній документ
136939749
Наступний документ
136939751
Інформація про рішення:
№ рішення: 136939750
№ справи: 196/386/26
Дата рішення: 27.05.2026
Дата публікації: 03.06.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Царичанський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.05.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 18.03.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.04.2026 09:30 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
27.05.2026 10:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області