Справа № 188/447/24
Провадження № 2/188/173/2026
28 травня 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої судді Курочкіної О.М.,
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №188/447/24
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 45263,73 грн. В обґрунтування позовних вимог, він посилається на те, що 21.05.2023 року між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем у справі був укладений договір 60200301476 про отримання товарів в системі "Плати Пізніше". Цей Договір укладено в електронній формі, згідно п. 12 ст. 11 закону України «Про електронну комерцію».
Згідно вказаних умов Договору Відповідачу передано в оренду на умовах лізингу "Телефон мобільний Аррlе іРhопе 12 Рго Мах 512GВ Сгарhіtе", встановленою вартістю 49 714,29 грн. Передача товару відповідачу засвідчена його підписом у договорі. Адреса експлуатації товару визначена у договорі: 52740, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, село Дмитрівна, вул. Академіка Сайгака, буд. 168.
Умовами Пакету фінансування визначеними в Договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору.
Умови пакету фінансування:
Платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів): становить 4971,43 грн.
Кількість місячних платежів (крім першого): 9.
Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 4 971,43 грн.
Вид договору: прямий лізинг.
Перехід права власності до клієнта: виплата всіх зобов'язань за договором.
Також, згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі «Плати Пізніш» № 2022081701 від 17.08.2022 р. всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання Договору - 21.05.2023 р. Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.
Станом на 15 лютого 2024 року відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань, щодо належної оплати вартості отриманого товару, сплативши лише його частину, а саме 21.05.2023 року - 5016,74 грн.(платіж при отриманні товару), 20.05.2023 року - 4954,90грн., 26.07.2023 року - 5224,18грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 45 263,73 (сорок п'ять тисяч двісті шістдесят три) гривні 73 копійки, з яких:
- 34 814,83 (тридцять чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) гривень 83 копійки - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару;
-10 448,90 (десять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 90 копійок - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 45 263,73 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відповідно ст.. 128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Суд розглядає справу відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК за відсутністю сторін та постановляє рішення заочно.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Правонаступництво позивача підтверджено належними доказами з огляду на наступне.
Між ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та ФОП ОСОБА_2 від 17.08.2022 р. укладено договір № 2022081701 про участь постачальника в системі Плати Пізнішетм (факторингу).
Згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі «Плати Пізніш» № 2022081701 від 17.08.2022 р. всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання Договору № 60200301476 - 21.05.2023 р. Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.
Згідно із п. 1.1. Договору, ФОП ОСОБА_2 постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процесинг-центру ТОВ «ФК «Фангарант Груп» право вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами. А ТОВ «ФК «Фангарант Груп» здійснює факторингове фінансування відступлених ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Фангарант Груп» прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
21.05.2023 року між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем у справі був укладений договір 60200301476 про отримання товарів в системі "Плати Пізніше".
Цей Договір укладено в електронній формі, згідно п. 12 ст. 11 закону України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст. 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.12 ст.11 Закону № 675-VIII.
Отже договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до істотних умов Договору, відповідачу передано в оренду на умовах передано в оренду на умовах лізингу "мобільний телефон Аррlе іРhопе 12 Рго Мах 512GВ Сгарhіtе", Розрахункова загальна сума платежів 49 714,29 грн. Розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяці, починаючи з наступного за місяцем укладання договору.
Згідно із п. 8.1 договору, клієнт отримує товар від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. У момент підписання цього договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК «Фангарант Груп»).
Відповідно до п. 13.7 договору, клієнт ознайомився з правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізнішеТМ в редакції згідно з Наказом № 05/02-18 від 05.02.2018 року, зміст правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що якщо за умовами пакету фінансування де вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. У разі якщо момент підписання цього
договору не співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг), клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання Клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання Клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта на цьому Договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.
Згідно із п. 12.2-12.5 договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 30 календарних днів, клієнт зобов'язаний за першою вимогою Процесинг-центра протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь Процесинг-центра всі платежі, належні до сплати, згідно пакетом фінансування. У разі прострочення сплати платежів, повністю або частково, на строк більше 30 днів, клієнт зобов'язаний вимогу Процесинг-центра повернути товари за адресою місцезнаходження Процесинг-центра. Повернення товарів не позбавляє клієнта від обов'язку погасити наявну поточну заборгованість за цим договором.
Сторонами при підписанні договору, було погоджено графік сплати місячних платежів, відповідно до якого відповідач повинен сплачувати кожного місяця плановий розмір платежу в розмірі 4 971,43 грн. до повної виплати за товар (телефон мобільний «мобільний телефон Аррlе іРhопе 12 Рго Мах 512GВ Сгарhіtе»).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткове виконання умов договору № 60200301476 про отримання товарів в системі ПлатиПізнішеТМ від 21.05.2023 року, та в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 21.05.2023 року - 5016,74 грн.(платіж при отриманні товару), 20.05.2023 року - 4954,90грн., 26.07.2023 року - 5224,18грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч.1 ст.626ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст.509ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання, як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно зі ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару.
Розмір заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару становить:
загальна сума боргу 49714,29 - 14944,77( сплачена сума) = 34769,52грн.
Отже, 34769,52грн. - розмір заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару, який підтверджений матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору в розмірі 10 448,90 грн. суд зазначає наступне.
Правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманої грошової позики, яку постачальник надає фізичній особі для задоволення особистих потреб (купівля товарів, оплата послуг, лікування, ремонт тощо), тобто споживчий кредит.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс 14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018року № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16 цс18). /
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню
кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
- в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22.
Разом з тим, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче
кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг",
У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за такс прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку стлати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК
України, вбачається, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором, нараховані за період, зазначений в них, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 10448,90 грн. задоволенню не підлягають.
Також Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Киіх Тогра V. 8раіп), заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Нігvіsаагі V.Finland), заява № 49684/99.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 та ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з урахуванням ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази. Позивачем не повідомлено суду про неможливість подання будь-яких доказів або наявність складнощів в поданні таких доказів. Суд вважає, що позивач, скориставшись своїми процесуальними правами та надав усі наявні докази по даній справі на підтвердження своїх вимог.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення договору, отримання відповідачем товару у розстрочку та часткове неповернення коштів за нього, зважаючи на зміну кредитора, суд вважає встановленим наявність підстав для часткового задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 34769,52грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 2422,40 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши їх з відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 510,526,530,610,626, 629 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-81, 133, 141, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість за основним зобов'язанням з оплати вартості товару в розмірі 34769,52 грн. /тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят дев'ять гривень 52 копійки/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», ЄДРПОУ 38922870, 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 21 (корпус В).
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», ЄДРПОУ 38922870, 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 21 (корпус В), сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422.40 грн./дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», ЄДРПОУ 38922870, 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 21 (корпус В).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. М. Курочкіна