Справа № 187/983/26
2/0187/665/26
28 травня 2026 року селище Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа: Приватний нотаріус Лимар Єгор Володимирович, -
26.05.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Щербина М.В. до Петриківської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа: Приватний нотаріус Лимар Єгор Володимирович, в якій позивачка та її представник просять суд:
- визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, а саме.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно зі частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Як вбачається із позовної заяви та додатків до неї, позивачка ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, до складу якої входить нерухоме майно, а саме:
1. Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (документи на право власності якого зараз перебувають на стадії відновлення);
2. Транспортний засіб: Toyota Camry 2.5 A/T Comfort (2R), реєстраційний номер АЕ00500НА;
3. Земельна ділянка (кадастровий номер: 1223783100:02:046:0007), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4.1679 га;
4. Земельна ділянка (кадастровий номер: 1223783100:02:046:0006), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4.1683 га;
5. Житлова квартира, розташована за адресою : АДРЕСА_2 .;
6. Житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Отже, у даному випадку позов стосується нерухомого майна, а саме: спадкових прав позивача, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.
Згідно роз'яснень, викладених у п.42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1ст. 30 ЦПК України, повинен пред'являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі № 373/118/20, провадження № 61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.
Відповідно до ст. 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Таким чином, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як вбачається з позовної заяви спадкове майно розташоване на території Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та на території м. Дніпра Дніпропетровської області.
При цьому, відомості про вартість кожного з вказаних об'єктів нерухомості позивачем до позову не долучено.
Таким чином, суд зазначає, що позивачу необхідно обґрунтувати звернення з даним позовом саме до Петриківського районного суду, з урахуванням правил виключної підсудності, виходячи з вартості кожного об'єкту нерухомості, які є предметом позову та додати до позовної заяви наявні докази, що підтверджують такі обставини.
Оскільки, необхідно виправити зазначені недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху для їх усунення.
Виходячи з наведеного та керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа: Приватний нотаріус Лимар Єгор Володимирович, залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали виправити недоліки: зазначити обґрунтування звернення з даним позовом саме до Петриківського районного суду Дніпропетровської області, з урахуванням правил виключної підсудності, виходячи з вартості кожного об'єкту нерухомості та додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують такі обставини.
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Говоруха