Справа № 203/576/26
Провадження № 2/0203/1289/2026
14.05.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Шовкопляс М.О.,
за участю в режимі відеоконференції представника позивача - адвоката Струць Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання представника позивача адвоката Струць Тетяни Ігорівни про прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення рішення в підготовчому провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, -
встановив:
22 січня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника Струць Т.І., звернулась до Центрального районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , Харківський відділ ДРАЦС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей з актового запису про народження дитини.
Ухвалою судді від 04 лютого 2026 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання у справі.
01 квітня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява про визнання позовних вимог.
12 травня 2026 року представником позивача адвокатом Струць Т.І. через систему «Електронний суд» подано до суду клопотання про прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення рішення в підготовчому провадженні по даній справі.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримала подане до суду клопотання та просила його задовольнити.
Інші сторони по справі в підготовче судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, враховуючи таке.
Згідно вимог ст.200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Частиною третьою ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Згідно із ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Результат наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що визнання обставин, які не підлягають доказуванню можливе, зокрема, за умов: визнання їх всіма учасниками справи та відсутності у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».
Відповідно до ч.2 ст.136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
На думку суду лише заява відповідача, в якій він визнає позов не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки така заява не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку надання інших доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч.2 ст.136 СК України, а також не відповідає інтересам дитини.
Отже суд вважає, що не досліджуючи докази у цій справі, неможливо визначити чи відбудеться порушення вимог закону або прав та інтересів як відповідача, який визнав позов, так і дитини, відносно якої вирішується питання про оспорювання батьківства, внаслідок прийняття судом визнання позову відповідачем.
На підставі викладеного, суд приходить висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .
Згідно ч.5 ст.259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.200, 206, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей з актового запису про народження дитини.
Продовжити розгляд справи.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст.261 ЦПК України.
Суддя С.В. Єдаменко