Справа № 202/11215/24
Провадження № 2/202/4581/2026
28 травня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
У вересні 2024 року ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Громова Ю.А., звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна, про встановлення фактів проживання однією сім'єю та прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, визнання заповіту недійсним, відповідно до якої просила суд: встановити факт проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 14/500 часток домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений 18 листопада 2016 року Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 25.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 вересня 2024 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 20 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_1 .
27.05.2026 року документ сформований в системі «Електронний суд» від ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій позивач просить суд поновити строк подання зустрічного позову у справі №202/11215/24; прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 у справі № 202/11215/24; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та за правом представлення після смерті баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 42/500 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .); залучити до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Ознайомившись із зустрічним позовом доходжу наступного висновку.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
В силу ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємозв'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як вбачається із матеріалів справи №202/11215/24, ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 залучено в якості співвідповідача по справі та 18.03.2025 року він був присутній в судовому засіданні та йому було роз'яснено права відповідача, зустрічну ж позовну заяву ним подано лише 27.05.2026 року.
З огляду на викладене відповідачем пропущено визначений судом строк для подачі зустрічного позову.
Щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічного позову, то таке до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
З аналізу наведених вище положень процесуального закону, вбачається, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, який у свою чергу встановлюється судом.
Положеннями ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином встановлений судом процесуальний строк, може бути тільки продовжений за заявою сторони, за умови, що така подана до закінчення відповідного строку та за наявності поважних причин.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову, відповідач посилається на те, після залучення ОСОБА_1 до участі у справі обсяг спірних правовідносин не був очевидним лише з формального змісту первісного позову. Для належного визначення предмета зустрічного позову необхідно було встановити повний склад спадкового майна, реальний перехід часток у домоволодінні, коло спадкоємців після кожного спадкодавця, факт прийняття або неприйняття спадщини іншими особами, зміст спадкових справ, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також документи щодо закріплення житла за ОСОБА_1 як дитиною, позбавленою батьківського піклування. Зустрічний позов не міг бути належно підготовлений без з'ясування того, що ОСОБА_1 був неповнолітнім як на момент смерті матері ОСОБА_8 , так і на момент смерті баби ОСОБА_6 ; що ОСОБА_9 заяв про прийняття спадщини не подавала та зі спадкодавцями не проживала; що ОСОБА_13 і ОСОБА_6 спадщину після ОСОБА_8 не приймали; що ОСОБА_6 набула додаткові 14/500 часток після ОСОБА_14 ; що за ОСОБА_1 у 2018 році органом опіки було закріплено житло у спірному домоволодінні.
Відсутність своєчасної професійної правничої допомоги мала істотне значення для пропуску процесуального строку. ОСОБА_1 не є особою, яка свідомо зволікала із захистом своїх прав або недобросовісно користувалася процесуальними правами. Його процесуальна пасивність була зумовлена об'єктивними обставинами: неповноліттям на момент відкриття спадщини, статусом дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутністю належного правового супроводу, складністю спадкового спору та необхідністю отримання значного обсягу документів
Однак, на переконання суду, такі посилання відповідача не можуть слугувати підставами для поновлення строку для подачі зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Формою такого звернення є подання до суду позовної заяви, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 194 ЦПК України, законодавець визначив, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені положення процесуального законодавства, слід дійти висновку, що зустрічна позовна заява, за своєю суттю є позовною заявою, у якій вже не позивач а, навпаки, відповідач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування до позивача, та така заява може бути подача у межах чітко визначених процесуальних строків, а саме у строк, який був визначений для подання відзиву.
Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, позивач (позивач за зустрічним позовом) повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (зустрічної позовної заяви), та у випадку неможливості подання такого доказу у встановлений законом строк з об'єктивних причин, письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Таким чином, законодавець жодним чином не пов'язує перебіг строку для подання зустрічного позову із збором доказів в межах заявленого первісного позову.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин пропуску відповідачем строку для подання зустрічного позову.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, законодавець визначив, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ч.3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи наведене, оскільки зустрічний позов подано відповідачем з порушенням строку подачі та суд не вбачає підстав для його поновлення, тому доходить висновку, що зустрічний позов слід повернути заявнику без розгляду.
Також звертаю увагу на те, що як вбачається із зустрічної позовної заяви, хоча вона і взаємозв'язана з основним позовом в частині одного домоволодіння, однак різні правові підстави позовів, та є недоцільний їх спільний розгляд.
Вважаю за необхідне звернути увагу відповідача ОСОБА_1 на ту обставину, що повернення цієї зустрічної позовної заяви жодним чином не порушує його право на справедливий суд в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною Законом N475/97-ВР від 17.07.97), оскільки він не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом в загальному порядку з додержанням вимог чинного законодавства.
Керуючись: ст. ст. 2, 4, 10, 49, 193, 194, 260, 353 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом про право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Л.П. Слюсар