Справа № 202/4899/26
Провадження № 1-кс/202/3672/2026
27 травня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власників майна, підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника власників майна, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання прокурора Дніпровської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42056041110000270 від 1.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора Дніпровської Спеціалізованої прокуратури у сфері Східного регіону про арешт майна.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026041110000270 від 01.05.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що старший сержант ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовою службовою особою, заступником командира 3-ї штурмової спеціалізованої роти 59 Бригади штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, поєднуючи вимагання неправомірної вигоди із погрозами погіршення умов проходження військової служби, за попередньою змовою із старшиною роти - ОСОБА_7 , якого залучив до спільної злочинної діяльності у якості пособника, у період з невстановленого органом досудового розслідування часу, однак не пізніше 01.05.2026 по 23.05.2026, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 100 000 грн. за неповідомлення командування військової частини НОМЕР_1 та, як наслідок, правоохоронних органів про вчинення підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а також за неініціювання та непроведення службового розслідування за вказаним фактом, що дозволило ОСОБА_8 уникнути адміністративної відповідальності, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
23.05.2026, о 21:30, ОСОБА_4 затриманий на підставі п.1,2 ч. 1 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, 23.05.2026, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (командир роти ВЧ НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Infinix Х6855, імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_4 та «Лайфселл» НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 ;
- грошові кошти у сумі 1 150 000 грн. (у рюкзаку, яким користується ОСОБА_5 );
-ноутбук ASUS, С/Н 1448 та зарядний пристрій до нього, який належить ОСОБА_9 ;
-мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , з сім-карткою НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_5 ;
-банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_5 .
Постановою ст. слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 24.05.2026 вказані речі та грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурором зазначено, що метою накладення арешту на вказане майно, є збереження речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження або зміни, а також для забезпечення належного проведення подальших слідчих (розшукових) дій та судових експертиз у межах кримінального провадження, оскільки мобільні телефони, банківська картка, ноутбук можуть містити відомості щодо комунікації між учасниками кримінального правопорушення; дані про отриманні і рух грошових коштів, електронні документи, банківські операції, відомості про контакти з іншими особами, а також іншу інформацію, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та кола причетних осіб.
Прокурором також зазначено, що санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.У зв'язку з цим, вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 1 150 000 грн. можуть бути конфісковані при призначенні покарання ОСОБА_4 , а також до них може бути застосовано спеціальну конфіскацію на підставі п.1 ч.1 ст. 96-2 КК України.
Під час судового розгляду прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених вище, просив задовольнити.
Власник майна, підозрюваний ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що в нього під час обшуку був вилучений лише мобільний телефон Infinix Х6855; всі інші речі і грошові кошти належать ОСОБА_5 . Вважає, що у органу досудового розслідування було достатньо часу для огляду телефону, від якого він надав паролі. Телефон йому потрібен для використання по військовій службі, просив відмовити у задоволені клопотання.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_6 , підтримав позицію ОСОБА_4 .
Власник майна ОСОБА_5 зазначив, що грошові кошти у сумі 1 150 000 грн., ноутбук ASUS, С/Н 1448 та зарядний пристрій до нього, банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_9 належать особисто йому, про що він повідомив слідчого ще до початку обшуку. Грошові кошти він збирав для покупки автомобіля задля використання його на військовій службі. На підтвердження походження грошових коштів ОСОБА_5 надана виписка з банківського рахунку, податкова декларація його дружини і його податкова декларація. Просив відмовити у задоволені клопотання.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію власника майна ОСОБА_5 .
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню .
Встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026041110000270 від 01.05.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпровською Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
23.05.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
24.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
23.05.2026, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Infinix Х6855, імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_4 та «Лайфселл» НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 ;
- грошові кошти у сумі 1 150 000 грн . (у рюкзаку, яким користується ОСОБА_5 );
- ноутбук ASUS, С/Н 1448 та зарядний пристрій до нього, який належить ОСОБА_9 ;
- мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , з сім-карткою НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_5 ;
- банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_5 .
Постановою ст. слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 24.05.2026 вказані речі та грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 26.05.2026 задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області про надання дозволу на проведення обшуку, проведеного 23.05.2026 на підставі ч.3 ст. 233 КПК України, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено вище вказане майно.
Як на підставу накладення арешту на вказане майно, прокурор посилається на необхідність збереження речових доказів і забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, а також застосування спеціальної конфіскації майна .
За статтею 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи наведене, вирішуючи питання про арешт вищевказаного майна, враховується, що постановою ст. слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 24.05.2026 вказані речі та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
З урахуванням встановленого, приходжу до висновку, що клопотання прокурора в частині накладення арешту на вище перелічене майно підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині накладення арешту на: мобільний телефон Infinix Х6855, імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_4 та «Лайфселл» НОМЕР_5 , котрий належить ОСОБА_4 ; ноутбук ASUS, С/Н 1448 та зарядний пристрій до нього, котрий належить ОСОБА_5 , мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , з сім-карткою НОМЕР_8 , котрий належить ОСОБА_5 , оскільки за допомогою вказаних речей можливо встановити наявність фактів та обставин, які мають значення для кримінального провадження. Зокрема, мобільні телефони і ноутбук можуть містити інформацію, що стосується обставин кримінального правопорушення і підлягає перевірці.
Водночас, слідчий суддя вважає, що клопотанняпрокурора в частині накладення арешту на банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_9 і грошові кошти в сумі 1 150 000 грн., що належать ОСОБА_5 , не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведено, які факти та/ або обставини кримінального правопорушення можуть бути встановлені органом досудового розслідування за допомогою, вказаної банківської картки, та, які сліди кримінального правопорушення вона зберегла на собі. Як встановлено, банківська картка використовується ОСОБА_5 для користування зарплатою, останный на час розгляду данного клопотання не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.
Що стосується підстав застосування спеціальної конфіскації майна, слід зазначити, що автором клопотання не доведено, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 1 150 000 грн., що належать ОСОБА_5 , одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Останнім додано до матеріалів клопотання виписку з банківського рахунку, податкові накладні його і його дружини, з яких можна зробити висновок, що вказані грошові кошти мають законне походження.
За наведених обставин, клопотання слідчого задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт намайно, вилучене 23.05.2026 року під час проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Infinix Х6855, імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_4 та «Лайфселл» НОМЕР_5 , котрий належить ОСОБА_4 ;
- ноутбук ASUS, С/ НОМЕР_10 та зарядний пристрій до нього;
- мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , з сім-карткою НОМЕР_8 , котрим користується ОСОБА_5 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору Дніпровської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1