г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/6289/25
Номер провадження 2/213/397/26
25 травня 2026 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазуренка В.В., при секретарі Гусаровій О.С., за участі позивача, представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Інгулецької у місті ради м. Кривого Рогу, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту сумісного проживання, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після якої залишилась спадщина. Позивач з ОСОБА_4 проживала з 2017 року, вона потребувала постійного догляду, проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет, права та обов'язки. Просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менше як п'ять років на час відкриття спадщини у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача подав Відзив на позов, відповідно до якого просили відмовити у позові, оскільки позивачем не доведено спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, спільний бюджет, спільне харчування, купівлю майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла та інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені у позові.
Представник відповідача до суду не з'явився, суду надав Відзив в якому просила розглянути справу за її відсутності та відмовити у позові.
Треті особи до суду не з'явились.
05.12.2025р. відкрито провадження.
27.01.2026р. закрито підготовче провадження.
14.04.2026р. залучено третіх осіб.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що з лютого 2017 року позивач проживала разом з ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , вони мали спільний бюджет, спільні права та обов'язки, разом утримували житло; позивач доглядала ОСОБА_4 , оскільки остання за станом здоров'я потребувала постійного догляду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає встановленими такі обставини.
У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
З 01.02.2017р. ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в терапевтичному відділенні (а.с.11)
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с.7,28). Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:253:0006, та будинок по АДРЕСА_1 (а.с.8,9,10,40,41,42,43,44,45).
Позивач займалась організацією та сплатою послуг за поховання ОСОБА_4 (а.с.12,13).
Станом на 23.03.2023р. за адресою АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_4 , інші зареєстровані особи відсутні (а.с.32).
Позивач 06.03.2024р. звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, але 16.03.2024р. постановою нотаріуса позивачу було відмовлено, оскільки не підтверджено факт постійного проживання зі спадкодавицею на день її смерті, та заява про прийняття спадщини подана з пропуском 6-місячного строку (а.с.6,27,46).
З матеріалів спадкової справи, судом встановлено, що інші особи, окрім позивача, за спадщиною після смерті ОСОБА_4 не звертались, заповіти померлою не складались.
Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини..
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1ст.1268 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч.ч.1, 2, 6 ст.29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, постанові Верховного Суду від 26.04.2023р. у справі № 204/1052/20
Отже, для підтвердження того, що позивач є спадкоємцем 4ї черги та фактично прийняла спадщину має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином судом встановлено, що позивач проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 141, 247, 258, 263-265,274, 279, 280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Інгулецької у місті ради м. Кривого Рогу, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту сумісного проживання,- задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менше як п'ять років на час відкриття спадщини у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення направити сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач Виконавчий комітет Інгулецької у місті ради м. Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 04052548, м. Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави, 1.
Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Суддя В.В.Мазуренко