Справа № 751/3367/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/519/26
Категорія - ч.5 ст.407 КК України Доповідач ОСОБА_2
29 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 42023272320000029 від 17.04.2023 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року,
Цією ухвалою
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Петрівка Щорського району Чернігівської області, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, в силу положень ст. 89 КК України не судимого, жителя АДРЕСА_1 ,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
Зобов'язано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 після набрання даною ухвалою законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 повідомити Новозаводський районний суд міста Чернігова та Чернігівську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про прийняття ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання ухвалою законної сили, залишено без змін - тримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Закриваючи кримінальне провадження та звільняючи обвинуваченого від кримінальної відповідальності, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України раніше не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу в Збройних Силах України та отримав письмову згоду командира військової частини на продовження служби, що у сукупності відповідає умовам, визначеним ч.5 ст.401 КК України, і є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Місцевим судом встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 235 від 01.09.2022 старшого солдата ОСОБА_8 , солдата резерву запасної роти, призначено на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
Під час проходження військової служби військовослужбовець військової служби за контрактом ОСОБА_8 відповідно до положень військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
В свою чергу, ОСОБА_8 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 02.10.2022 не пізніше 8.30 год., точнішого часу органом досудового розслідування не встановлено, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, визначене в АДРЕСА_2 .
17.01.2025 солдат ОСОБА_8 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 , де наказом командира військової частини НОМЕР_3 був призначений на посаду солдата резерву як військовослужбовця за призовом під час мобілізації, тим самим самостійно припинив свою протиправну діяльність.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 20.01.2025 №20, солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_8 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 17.01.2025 № 36-РС солдатом резерву запасної роти, який прибув для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 20.01.2025 №20-РС на посаду навідника кулеметного взводу НОМЕР_6 стрілецького батальйону, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Під час проходження військової служби військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_8 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
11.07.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 194 солдата ОСОБА_8 навідника кулеметного взводу 1-го стрілецького батальйону вважати таким, що вибув з району виконання завдань після безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у Дніпропетровський військовий госпіталь (військова частина НОМЕР_7 ), що розташована в АДРЕСА_3 для стаціонарного лікування 11.07.2025.
В свою чергу, солдат ОСОБА_8 , повторно грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, безпідставно, без дозволу командирів, не повідомляючи безпосереднє командування, з 13.07.2025 самовільно припинив лікування у ІНФОРМАЦІЯ_3 та в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_4 , що розташовувалася в АДРЕСА_3 , без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
26.02.2026 о 20 год. 21 хв. солдат ОСОБА_8 був затриманий працівниками Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 12 в порядку ст. 208 КПК України.
Так, військовослужбовець військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_8 , внаслідок самовільного залишення місця служби, визначеного в АДРЕСА_2 , обов'язки військової служби у період часу з 02.10.2022 до 16.01.2025, а також будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 внаслідок нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, обов'язки військової служби у період часу з 13.07.2025 до 25.02.2026 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Таким чином, на момент прийняття рішення про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , обвинувався у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, а також у нез'явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Також, просить вирішити питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , з урахуванням ризиків передбачених ст. 177 КПК України, обрати (продовжити) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто вчинив два окремі злочини, пов'язані із ухиленням від військової служби, а тому судом безпідставно задоволено клопотання сторони захисту щодо звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки в даному випадку відсутня обставина - вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 КК України, особою вперше.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого та його захисника, котрі заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 2 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Згідно з п. п. 1-3 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Відповідно до положень ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За приписом ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
07 вересня 2024 року набув чинності Закон України від 20 серпня 2024 року № 3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Вказаним Законом, крім іншого, ст. 401 КК доповнено частиною 5 такого змісту:особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, які розділені певним проміжком часу та є наслідком різних умисних дій обвинуваченого. Зокрема ОСОБА_8 внаслідок самовільного залишення місця служби, не виконував обов'язки військової служби з 02.10.2022 по 17.01.2025 та з 13.07.2025 по 26.02.2026.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив два окремі кримінальні правопорушення, які були розділені певним проміжком часу, друге з яких вчинено повторно (не вперше), що виключає можливість звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення обох злочинів на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
З обставин формулювання обвинувачення вбачається, що ОСОБА_8 вчинив два окремих діяння самовільного залишення військової частини, які не були об'єднані єдиним умислом, а тому не встановлено наявності обов'язкової умови для застосування звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК - вчинення вперше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 цього Кодексу
Тож положення ч. 5 ст. 401 КК не можуть бути застосовані до обвинуваченого.
Аналогічного висновку у релевантній справі дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційого кримінального суду у постанові від 04.02.2026 (у справі № 295/2490/24).
Отже судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги - має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення щодо ОСОБА_8 , місцевий суд не врахував вказаних вище обставин, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Водночас колегія суддів зауважує, що після постановлення остаточного рішення у справі ОСОБА_8 не позбавлений можливості самостійно або з допомогою захисника відповідно до ст. 81-1 КК ініціювати питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом в порядку, передбаченому п. 2-1 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 за відповідним клопотанням прокурора, колегія суддів, ураховуючи, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, дані про особу обвинуваченого, а також ризики передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, дійшла висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 діб, без визначення застави.
Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року щодо звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Продовжити строк застосованого відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, по 27 липня 2026 року включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4