Справа № 748/2486/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/404/26
Категорія - ч. 4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 06 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270340001685, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернігова, з професійно-технічною освітою, розлученого, маючого трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 185 , ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України,
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 185 , ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на строк один рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 1 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, перевівши покарання у виді обмеження волі у покарання у виді позбавлення волі за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у сумі 29 070 грн. 28 коп.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду адвокатом ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати вирок суду, а провадження по справі закрити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при постановленні вироку обґрунтував його виключно на доказах сторони обвинувачення, які не узгоджуються з показаннями свідків, а також з іншими матеріалами кримінального провадження. Вказує, що достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували обвинувачення ОСОБА_8 суду не надано, а надані докази не достатні для визнання винуватості, і ряд доказів є недопустимими. Щодо обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України захисник зазначає, що в ніч з 05 на 06 червня 2025 року ОСОБА_8 перебував у своєї сусідки, яка може це підтвердити і можна відслідкувати геолокацію його телефону, який завжди був при ньому. Звертає увагу, що одна людина фізично не може винести на собі все майно, викрадення, якого інкримінується ОСОБА_9 .
Відносно обвинувачення за ч. 1 ст. 129 КК України апелянт стверджує, що два свідки підтвердили, що коли обвинувачений підійшов до автомобіля потерпілої, то в нього в руках не було жодної гранати чи предмета схожого на неї, про відсутність такого свідчить і запис з камери відеоспостереження.
Щодо обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України захисник вказує, що зі слів ОСОБА_8 , дану гранату спочатку було вкладено йому в руки, коли він знаходився в кайданках на землі, а згодом працівники поліції положили її на горище в сумку з особистими речами і він її раніше ніколи не бачив.
В апеляційній скарзі, відносно обвинувачення за ч. 1 ст. 345 КК України, адвокат стверджує, що погроз з боку ОСОБА_8 працівникам поліції не було, у нього був пістолет і в разі наявності наміру нанести тілесні ушкодження працівникам поліції, то обвинувачений би здійснив постріли з горища, а не погрожував муляжем гранати.
Як встановлено судом першої інстанції, у період часу з 21 год. 00 хв. 05 червня 2025 року по 09 год. 00 хв. 06 червня 2025 року обвинувачений ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на даний час, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу зайшов на територію бази відпочинку, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , де з-під навісу таємно викрав електробайк марки «CityCoco Ride Pro», вартістю 25000 гривень, електровелосипед марки «Заря-Силач» 450W 60V - 12Ah, вартістю 17796 гривень, мінімийку марки «Karcher K7 Power Flex», вартістю 7500 грн. 40 коп., а з господарчої будівлі таємно викрав шуруповерт марки «Зенит» ЗША-18Li профі, вартістю 2071 грн. 20 коп., кутову шліфмашинку марки «STURM AG9018PE», вартістю 2121 грн. 70 коп., ударну дриль марки «TEKHMANN» мод. TLD-13/950, вартістю 1336 грн. та каністру, в якій знаходилось 20 л. пального (бензин марки АІ-92), вартістю 1049 грн. 80 коп., а всього таємно викрав майна на загальну суму 56 875 грн. 10 коп., яке належить ОСОБА_10 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 08 червня 2025 року близько 12 год. 48 хв. обвинувачений ОСОБА_8 , рухаючись автомобілем по вул. Прорізній в м. Чернігові, зупинився біля будинку № 16 та вийшов із транспортного засобу, після чого автомобіль почав рух назад. Позаду вказаного транспортного засобу у своєму автомобілі рухалась потерпіла ОСОБА_11 , яка подала звуковий сигнал для привернення уваги, у зв'язку з чим у ОСОБА_8 виник умисел, направлений на погрозу вбивством ОСОБА_11 .
У подальшому обвинувачений ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою демонстрації реальності своїх погроз, маючи на меті викликати у потерпілої реальне побоювання за своє життя та посягаючи на її особисту безпеку, діючи умисно на підтвердження своїх погроз, з метою залякування та маючи умисел викликати у останньої побоювання за своє життя, підійшов до транспортного засобу, у якому знаходилася потерпіла ОСОБА_11 , тримаючи у руці заздалегідь підготовлений ним предмет, зовні схожий на гранату, та повідомив про намір застосувати вказаний предмет у випадку, якщо потерпіла негайно не поїде з місця події. Реалізуючи свій злочинний умисел та небажаючи від нього відмовлятись, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, розуміючи, що вони викличуть побоювання у останньої за власне життя та здоров'я, висловлюючи погрози вбивством ОСОБА_11 , утримуючи предмет зовні схожий на гранату в руці, обвинувачений ОСОБА_8 здійснив хаотичні рухи правою рукою, у якій тримав предмет, зовні схожий на гранату, тим самим демонстративно вказав на реальність вибуху, а потерпіла зазначену погрозу з боку ОСОБА_8 сприйняла як реальну погрозу своєму життю, оскільки у ОСОБА_11 існували реальні підстави побоюватись здійснення ОСОБА_8 цієї погрози.
13 червня 2025 року близько 16 год. 25 хв. поліцейськими Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у складі: начальника відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_12 , начальника сектора відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_13 , Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 , начальника сектору відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_15 , старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_16 , поліцейського офіцера громади сектору поліцейських офіцерів громади відділу взаємодії з громадою Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_17 , виконуючи свої службові обов'язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», в ході виконання доручення 1606д/124/48/5/2025 від 10 червня 2025 року слідчого у кримінальному провадженні № 12025270340001703 від 08 червня 2025 року, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Михайлівська, 177, виявили ОСОБА_8 .
Співробітники поліції представились, назвавши свої посади, звання, прізвища, ім'я, по-батькові, та закликали ОСОБА_8 вийти з господарського приміщення. У свою чергу, поліцейський ОСОБА_17 перебував у службовому поліцейському однострої.
В подальшому обвинувачений ОСОБА_8 приблизно о 16 год. 30 хв., знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками поліції та виконують службові обов'язки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, з метою перешкоджання виконанню працівниками поліції своїх службових обов'язків, з мотивів явної неповаги до авторитету працівників правоохоронного органу, умисно з метою погрози вбивством у зв'язку з виконанням зазначеними працівниками правоохоронного органу службових обов'язків, вийшов з господарського приміщення на відкриту ділянку місцевості, де перебували співробітники поліції, із предметом, схожим на гранату та предметом, схожим на пістолет, висловлюючи погрози вбивством, в результаті чого працівники поліції сприйняли дану погрозу ОСОБА_8 як реальну погрозу своєму життю у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків.
Також, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час але не пізніше 13 червня 2025 року обвинувачений ОСОБА_8 , у невстановленому місці та у невстановлений спосіб, в порушення приписів, передбачених ст. 178 Цивільного Кодексу України, п. 1 Додатку № 1 (Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України), затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992, п.п. 2, 3, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п.п. 2.1, 2.3 Розділу 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, придбав одну ручну осколкову наступальну гранату дистанційного типу РГД-5, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-25/8422-ВТХ, є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, після чого обернув у власне протиправне володіння вказаний боєприпас, чим фактично вчинив незаконне його придбання без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, ОСОБА_8 , у порушення вищезазначених приписів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зберігаючи при собі, переніс одну ручну осколкову наступальну гранату дистанційного типу РГД-5 до будинку за адресою АДРЕСА_3 , де залишив зберігати зазначений боєприпас на горищі одного із господарських приміщень у своїй сумці, чим скоїв носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
13 червня 2025 року у період часу з 21 год. 20 хв. по 22 год. 55 хв. працівниками поліції під час проведення обшуку на території домогосподарства, що за адресою АДРЕСА_3 , у господарському приміщенні на горищі виявлено та вилучено корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та підривник для ручних гранат (РГД-5, Ф-1, РГ-42) типу УЗРГМ - 2, які у конструктивному поєднанні є ручною осколковою наступальною гранатою дистанційного типу РГД-5 і є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 185 , ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК України наведено докладні мотиви.
За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_8 . Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
Свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідив і проаналізував показання:
- обвинуваченого ОСОБА_8 , який вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, пояснив, що 06 червня 2025 року під час перебування у знайомих в с. Андріївка Чернігівського району, повідомили, що його шукає поліція, а тому запропонували сховатись на сіновалі. Згодом він побачив на подвір'ї людей, хтось ніс драбину, підставляв до горища сарая, він дістав револьвер. Один з цих людей поліз на горище драбиною, побачив у нього револьвер та сказав, щоб він його кинув та злазив. Він викинув револьвер під сарай. Кільце від запальнички він одів собі на палець і воно не знімалось. Його спитали, чи є в нього щось, він відповів, щоб дивились, аби їх не розірвало. Стверджував, що гранатою поліцейським не погрожував, що розліт гранати 200 метрів не говорив. По епізоду з жінкою пояснив, що він підійшов до її автомобіля та попросив об'їхати, але вона не об'їхала. Він їй не погрожував, на той час у нього в руках був ковпачок від дезодоранта. Підтвердив, що перед проведенням слідчого експеримента його допитували, підписи у протоколі він ставив. При вилученні гранати були ОСОБА_18 , адвоката на той час ще не було. Гранату йому у руки підложив хтось із поліцейських і стиснули пальці, потім віднесли її на сарай та поклали йому в сумку. Заперечував, що пропонував ОСОБА_19 викрадені речі;
- потерпілого ОСОБА_14 , згідно пояснень якого він, у складі групи поліцейських, виконував доручення слідчого по встановленню місцезнаходження ОСОБА_8 . Коли обвинувачений почав спускатись з горища, у лівій руці у нього вони побачили продовгуватий предмет чорного кольору, схожий на гранату. Поліцейські ОСОБА_16 , ОСОБА_17 представились, показали посвідчення. Обвинувачений кричав, що якщо кине гранату, то всі злетять над землею. Обвинувачений почав іти ближче до будинку, вони за ним, пістолет він сховав у кобуру, дістав ніж з оранжевою рукояткою та погрожував ними. Після цього він засунув кільце гранати та сховав ніж. Коли вони почали наближатись до нього, він кинув цей предмет, вибуху не було. При затриманні обвинуваченого застосували кайданки. Поліцейські на місці перебували до приїзду слідчо-оперативної групи. Погрози обвинуваченого сприймав як реальні;
- потерпілого ОСОБА_16 , який пояснив, що 13 червня 2025 року згідно отриманої оперативної інформації близько 12 год. виїхали в с. Андріївка Чернігівського району. Поліцейські перебували у цивільному, по оперативних каналах з'ясували місцезнаходження ОСОБА_8 . Почули звуки кроків на сараї, він почав підніматись драбиною на горище. Обвинувачений відчинив двері на горище зсередини та наставив на нього предмет, схожий на пістолет. Він представився, показав посвідчення, просив «не дуркувати», після чого пістолет обвинувачений сховав. Домовились, що обвинувачений спуститься і вони будуть розмовляти, а тому вони спустились вниз. Граната була циліндричної форми з кільцем. Потерпілий зрозумів, що граната іноземного виробництва. Обвинувачений кричав, що розліт гранати 200 метрів, якщо хочуть жити, щоб дали можливість йому втекти. Вважав, що обвинувачений реально міг застосувати гранату. Все тривало хвилин 30-40. Скориставшись необачністю обвинуваченого, поліцейські навалилися на нього та в процесі затримання почали падати. Граната не вибухнула;
- потерпілого ОСОБА_17 , який пояснив, що 13 червня 2025 року він перебував на поліцейській станції в смт. М.Коцюбинське. Зателефонував ОСОБА_16 , попросив допомогти та повідомив, що ОСОБА_8 , який підозрюється у скоєнні крадіжок і перебуває в с. Андрівка. Почали опрацьовувати інформацію, під'їхали на місце, почули тріск, кроки по горищу сарая. Підійшли до сарая, ОСОБА_16 відкрив двері палкою чи можливо обвинувачений сам відкрив двері. Обвинувачений почав спускатись з горища, він сказав, що він дільничний, а ОСОБА_8 просив його відпустити. Граната була чорна, з білим, червоним, обвинувачений перекладав її з рук у руки та погрожував, що граната американська, радіус її дії 200 метрів. Від людей він знав, що обвинувачений неодноразово застосовував фізичну силу, приїжджає до товариша і сусіди страждають від крадіжок. ОСОБА_16 його заспокоював, щоб положив гранату, пропонував усе вирішити. Обвинувачений погрожував, щоб поберегли своїх дітей, відійшли, щоб сильно не посікло від вибуху. Коли обвинувачений заспокоївся, став боком, він його вдарив, відкинув гранату, вона впала, але не вибухнула. Потерпілий зазначив, що сприймав загрозу як реальну, боявся за життя, знав, що обвинувачений неадекватний;
- потерпілого ОСОБА_12 , згідно показань якого 13 червня 2025 року надішла інформація щодо місця перебування ОСОБА_8 , який перебував на оперативному розшуку, як особа, причетна до зберігання боєприпасів. На місці їм повідомили, де переховується ОСОБА_8 . Близько 15.00 год. вони підійшли до сарая, почули шум, підійшли до драбини, побачили ОСОБА_8 , який наче став уже на першу сходинку, щойно відбувся зоровий контакт, він почав погрожувати їм гранатою. Поліцейські представились, з ними був ОСОБА_17 у поліцейській формі. Обвинувачений спустився з горища вниз, почав ходити по двору, погрожував при цьому, що розліт гранати 200 метрів, перекладав її з руки в руку. Граната була схожа на гранату іноземного виробництва. На той момент вони вважали, що граната бойова. Погрози обвинуваченого сприймали реально. Гранату він відкинув у бік, вона не вибухнула;
- потерпілого ОСОБА_15 , який пояснив, що проводили заходи по встановленню місцезнаходження ОСОБА_8 , який скоїв кримінальні правопорушення на території Чернігівського району. Залучили дільничного Семену, він орієнтуться на місцевості. Прибули до сарая, обвинувачений почав спускатись, у руках у нього був чорний предмет, говорив, що це граната, яку подарував йому знайомий військовий. Погрожував, що підірве, радіус дії гранати дуже великий, ще обвинувачений погрожував ножем та пістолетом, при цьому з гранати виймав чеку. Погрози сприймали як реальні, побоювались за своє життя. Коли обвинувачений кинув гранату підривач був окремо. Він відтягнув обвинуваченого подалі від місця, де стався вибух;
- потерпілого ОСОБА_13 , який пояснив, що після отримання інформації, що ОСОБА_8 перебуває в с. Андріївка прибули на місце події, подвір'я не було огороджене, вони підійшли до будинку. Один з поліцейських - ОСОБА_17 був у поліцейському однострої. ОСОБА_8 уже спускався драбиною з горища, крикнув, щоб усі відійшли, бо розлетяться. У лівій руці він тримав предмет чорного кольору, циліндричної форми. Першим йому відрекомендувався ОСОБА_16 , який просив поспілкуватись, всі поліцейські представились, показали посвідчення. Обвинувачений крикнув, щоб вони відійшли, а то «вилетять у повітря». Коли обвинувачений спустився, поліцейські його окружили, вони усвідомлювали реальну небезпеку. Обвинувачений погрожував їм ножем з оранжевою рукояткою. Вони звужували кільце. Він кинув гранату, вибуху не було, вони навалились на обвинуваченого та затримали, вдягнули спецзасіб та дочекались слідчо- оперативну групу;
- потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що 08 червня 2025 року приїхала до м. Чернігова, близько 13.00 год. їхала вулицею Прорізна, 10. Коли повернула на цю вулицю, побачила ВАЗ темнозеленого кольору, який зупинився посеред дороги. Хотіла об'їхати автомобіль, з нього вийшов водій та пасажир. Обвинувачений підбіг до неї і через передні двері погрожував гранатою, яку тримав у лівій руці. Граната продовгуватої форми, зеленого кольору, схожа на військову. Чоловік дуже агресивно поводився, нецензурно лаявся, розмахував гранатою. Вона зателефонувала чоловіку, а той викликав поліцію. Обвинувачений демонстрував їй гранату та наказував їхати звідси, погрози якого сприймала реально;
- потерпілого ОСОБА_10 , згідно показань якого, він є власником туристичного комплексу «Андріївські озера». 5 чи 6 червня 2025 року зранку він виявив зникнення частини майна, зателефонував у поліцію. Після приїзду слідчо- оперативної групи по камерах відеоспостерення він побачив, що обвинувачений ходив по території комплексу, фотографував. У дзеркалах на скутері відбивалось світло, він бачив обличчя обвинуваченого. Бачив кадри, на яких обвинувачений від'єднував шланги, при цьому закривав дзеркала на електроскутері. Працівниця комплексу ОСОБА_20 повідомила, що бачила підозрюваного напередодні у комплексі. Він упізнав обвинуваченого, фото відправив слідчому, через два- три дні його знайшли. У ході слідчих дій виявили місце, де обвинувачений міг сховати крадене, це - Мажугівські дачі. Він був присутній при обшуку, у хатинці виявили скутер, накритий матрацем. У кущах ближче до річки виявили другий скутер. Свої скутери він впізнав за зовнішніми пошкодженнями: розбита фара, заплатки на баку, які він особисто ставив;
- свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що є керівником СТ « Веселка», яке знаходиться між селами Андріївка та Мажугівка на території Андріївської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Повідомив, що до нього приїжджав слідчий та повідомив, що в одному з будинків зберігали крадений скутер. ОСОБА_8 писав заяву про виділення йому у користування безхазяйної земельної ділянки в садовому товаристві;
- свідка ОСОБА_22 , згідно пояснень якого, точної дати він не пам'ятає, але на якесь свято, вони зустрілись з обвинуваченим та поїхали автомобілем шукати його мотоцикл. На якійсь з вулиць м. Чернігова автомобіль заглох серед дороги, інші автомобілі його об'їжджали. Один автомобіль зупинився та почав сигналити. Почувши сигнал, обвинувачений намагався завести автомобіль. Свідок розмови обвинуваченого з жінкою не чув, бо відійшов до гаража та шукав господаря. Чув, що біля автомобіля відбувався якийсь конфлікт, але не звертав на це уваги, подробиць не знає;
- свідка ОСОБА_23 який пояснив, що виїжджав на місце події вилучати гранату. Обвинувачений сидів біля паркана, біля нього лежав предмет, схожий на гранату, чекали вибухотехніків. Обвинувачений сказав, що це запальничка. На горищі сарая виявили предмет, схожий на корпус гранати з ОРГЗ з запалом. Вибухотехнік перевірив гранату, він прийняв рішення, що її можна спускати на землю. Він обробляв гранату спеціальним порошком, виявив сліди рук, вилучив сліди пальця та вніс до таблиці та до протоколу огляду місця події. Ці дії він проводив при понятих, допустив недолік, що на таблиці поняті не поставили свої підписи;
- свідка ОСОБА_24 , згідно пояснень якого він був понятим при проведенні огляду місця події та проведенні слідчого експеримента за участю обвинуваченого. У обвинуваченого була вилучена запальничка у вигляді гранати. На горищі вилучили барсетку, опечатали, запакували. Запальничку (гранату) вилучали, знімали відбитки пальців. Після проведення слідчих дій ставив свої підписи у документах. Обвинувачений при проведенні слідчого експеримента добровільно сам все показував та розказував, як викрав електровелосипеди, шуруповерт, дрель, автомийку, тиску на нього не чинили, йому ніхто не погрожував;
- свідка ОСОБА_25 , згідно пояснень якого він був понятим про проведенні огляду місця події та проведенні слідчого експеримента за участю обвинуваченого. Запальничка була біля обвинуваченого, барсетку знайшли на даху сарая. Граната була гладенька, з неї спеціаліст знімав відбитки пальців. Обвинувачений говорив, що гранату знайшов біля сарая в с.Андріївка. Все, що вилучали, запаковували у експертні пакети. Обвинувачений добровільно показував та розказував, як він викрав акумулятори, електроскутери, зарядку, бензин, тиску на нього ніхто не чинив, не погрожували. Обвинувачений пояснював, що електроскутери по одному переправив катамараном через озеро на той бік.
На підтвердження встановлених обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, судом першої інстанції також враховано дані, що, зокрема, містяться у наступних доказах:
- протоколі огляду місця події від 06 червня 2025 року, у ході якого оглянута територія турбази «Андріївські озера», що за адресою: с. Андріївка, вул. Озерна, буд.100, Чернігівського району Чернігівської області. Вилучено сліди рук із поверхні вимикача, розташованого під навісом, які перенесено на таблицю до протоколу огляду місця події;
- акті про застосування службового собаки від 06 червня 2025 року, згідно якого групою СОГ виявлено викрадений електроскутер на відстані 8 км від місця злочину;
- протоколі огляду місця події від 06 червня 2025 року, у ході якого на ділянці місцевості з ґрунтовим покриттям, з густою рослинністю та деревами за координатами 51.389416, 31.078652 біля с. Андріївка Чернігівського району оглянуто електроскутер на передньому крилі якого виявлено сліди рук. В ході слідчої дії було вилучено електроскутер, штани синього кольору із червоними смугами та сліди рук, які перенесено на таблицю до ОМП;
- протоколі огляду предмета (речей) від 06 червня 2025 року, в ході якого слідчий, за участю потерпілого ОСОБА_10 , провів огляд електробайка RIDE, який був виявлений та вилучений при проведенні ОМП 06 червня 2025 року. Як пояснив потерпілий, електробайк належить йому, впізнав його за характерними ознаками, зазначивши, що вказаний електробайк був у нього викрадений в ніч з 05 червня 2025 року на 06 червня 2025 року з домогосподарства;
- протоколі огляду місця події від 12 червня 2025 року, в ході якого була оглянута ділянка місцевості, що знаходиться за адресою: с. Андріївка, Садове товариство «Енергія», що за координатами 51.3928473, 31.0766151, де в одноповерховому будинку, на підлозі виявлено електровелосипед. Під час ОМП було вилучено сліди пальців рук, електровелосипед марки «Зоря» моделі «Силач»;
- висновку судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/125-25/8855-Д від 27 червня 2025 року, згідно якої три сліди пальців рук, зафіксовані на таблиці до протоколу огляду місця події від 06 червня 2025 року, проведеного за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, у лісосмузі біля СТ «Енергія», вилучені з поверхні скутера - придатні для ідентифікації за ними осіб, що їх залишила, слід 17х35 мм залишений мізинним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім?я ОСОБА_8 ;
- протоколі огляду речей від 12 червня 2025 року, в ході якого слідчий, за участю потерпілого ОСОБА_10 , провів огляд електровелосипеда марки «Зоря» моделі «Силач» чорного кольору. За поясненнями потерпілого, електровелосипед належить йому, впізнав його за характерними ознаками, він був у нього викрадений в ніч з 05 червня 2025 на 06 червня 2025 року з під навісу;
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 червня 2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнав особу, зображену під номером 1 як особу, яка пропонувала придбати речі 08-09 червня 2025 року близько 14 години. Згідно довідки слідчого на фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_8 ;
- протоколі огляду речей від 13 червня 2025 року, в ході якого слідчий провів огляд диску DVD-R 16x «Verbatium» 4,7 GB із відеозаписом із камер зовнішнього відео спостереження;
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 червня 2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_26 впізнав особу, зображену під номером 3 як особу, яка 03 червня 2025 року перебувала на території комплексу «Андріївські озера» за адресою: с. Андріївка, вул. Озерна, 100, знімала на мобільний телефон місцезнаходження електробайків, електровелосипедів та іншого майна комплексу. Згідно довідки ст. слідчого на фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_8 ;
- висновку судової товарознавчої експертизи № 574/25-24 від 23 червня 2025 року, згідно якої ринкова вартість на період часу з 05 червня 2025 на 06 червня 2025 року електровелосипеда «Заря-Силач» 450W 60V-12Ah, складала 17 796 грн, шуруповерта «Зенит» ЗША-18Li профі 2071,20 грн., кутової шліфмашинки STURM AG9018PE, 2121,70 грн.. мінімийки Karcher K7 7500,40 грн., дрилі ударної ТЕКHMANN мод. TLD-13/950 1336 грн., 20 літрів бензину (пального) марки АI-92 станом складала 1049,80 грн.;
- висновку судової товарознавчої експертизи № 599/25-24 від 30 червня 2025 року, згідно якої вартість електробайка City Coco Ride Pr на вторинному ринку України у справному стані станом за період часу з 05 чевня 2025 на 06 червня 2025 року складає 25000 грн.;
- протоколі огляду місця події від 08 червня 2025 року, в ході якого була оглянута ділянка місцевості, що розташована біля домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_4 . та зафіксовано розташування камер відео спостереження;
- протоколі огляду місця події від 08 червня 2025 року, в ході якого був оглянутий транспортний засіб марки «ВАЗ 2170», виявлено сліди рук, які було вилучено за допомогою липкої стрічки. Також, вилучено чохол з керма вищевказаного автомобіля;
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2025 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала особу, зображену під номером 3 як особу, яка 08 червня 2025 року близько 13 год. 45 хв. по вул. Прорізній, вчинила хуліганські дії, погрожуючи при цьому гранатою. Згідно довідки ст. слідчого на фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_8 ;
- даними протоколу слідчого експеримента від 20 червня 2025 року за участю потерпілої ОСОБА_11 , у ході якого остання розповіла та показала перебіг подій в ході яких невідомий чоловік підійшов до автомобіля та почав ображати її та демонстрував гранату і говорив, що якщо вона не поїде зараз звідси, то їй буде погано;
- протоколі огляду від 26 червня 2025 року, в ході якого оглянуто відеозапис з камер спостереження, які встановлені за адресою: АДРЕСА_5 ;
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 червня 2025 року, у ході проведення якого свідок ОСОБА_27 впізнав особу, зображену під номером 3, як ОСОБА_28 , який переховувався у нього на горищі сараю за адресою: АДРЕСА_3 , де його згодом затримали працівники поліції;
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 червня 2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_29 впізнала особу, зображену під номером 3, як чоловіка ОСОБА_28 , який 13 червня 2025 року переховувався у неї на горищі сараю за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколі обшуку від 13 червня 2025 року за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено пістолет, предмет схожий на ніж, предмет схожий на гранату, сумку чорну, в якій знаходились: корпус гранати РГД-5, запали типу УЗРГМ-2, та ін. Також, було вилучено сліди рук з предмета, схожого на гранату, чорного кольору М18 SMOKE 22-708-50 та з предмета, схожого на корпус гранати РГД-5;
- висновку судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/125-25/8856-Д від 30 червня 2025 року, згідно якої сліди рук зафіксовані на таблиці від 13 червня 2025 року, вилучені в ході обшуку, за адресою: АДРЕСА_3 (згідно постанови про уточнення, вважати правильною адресу: вул. Михайлівська, буд. 177), с. Андріївка Чернігівського району Чернігівської області, а саме слід пальця руки розмірами 20?35 мм, залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_8 ;
- висновку судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/125-25/8422-ВТХ від 19 червня 2025, згідно якої наданий на дослідження предмет, зовні схожий на корпус гранати є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5. Наданий на дослідження предмет, зовні схожий на запал є підривником до ручних гранат (РГД-5, Ф-1, РГ-42) типу УЗРГМ-2. У конструктивному поєднанні надані на дослідження корпус гранати РГД-5 та підривник до ручних гранат УЗРГМ-2 являються ручною осколковою наступальною гранатою дистанційного типу РГД-5. Наданий на дослідження корпус гранати РГД-5 до категорії боєприпасів або вибухових пристроїв не відноситься, але містить заряд вибухової речовини - тротил масою 110-115г. Наданий на дослідження підривник до ручних гранат УЗРГМ-2 є вибуховим пристроєм промислового виготовлення. У конструктивному поєднанні надані на дослідження корпус гранати РГД-5 та підривник до ручних гранат являються ручною осколковою наступальною гранатою дистанційного типу РГД-5, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів. Надані на дослідження корпус гранати РГД-5 та підривник до ручних гранат типу УЗРГМ-2 у конструктивному поєднанні придатні до вибуху;
- витягах з наказів Головного управління національної поліції в Чернігівської області по особовому складу з яких вбачається, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , є співробітниками поліції;
- протоколі слідчого експерименту від 13 червня 2025 року, у ході якого ОСОБА_8 добровільно розповів, як 13 червня 2025 року він приїхав до с. Андріївка Чернігівського району, щоб забрати гранату, яку він нещодавно знайшов в покинутому будинку. Коли дізнався від місцевих, що в селі працівники поліції, то попросив свого знайомого, щоб сховав його на горищі сараю за адресою: АДРЕСА_3 , бо він був у розшуку. Хтось з поліцейських заліз на горище, питали чи є у нього зброя та наказали, щоб викинув. Він кинув пістолет, йому наказали злазить. Тоді він одягнув на руку запальничку, яка за зовнішніми ознаками нагадує гранату, з кільцем чорного кольору та сказав працівникам поліції, щоб вони не підходили до нього, так як у нього в руках граната та вона може вибухнути і він підірве всіх присутніх. У подальшому працівники поліції забрали у нього предмет, який він тримав в руках, ніж та пістолет. Вони були в цивільному одязі, один з них у форменному одязі, він розумів, що це поліція. Його шукали за те, що на ОСОБА_30 озерах скоїв крадіжку. Окрім того, ОСОБА_8 показав місце на горищі, де він переховувався та як погрожував працівникам поліції. Також, ОСОБА_8 розповів та показав на місці, як днів десять тому він проник на територію бази відпочинку «Андріївські озера», звідки здійснив крадіжку. Зазначив, що за вуглом встановлено камеру, він помахав рукою на камеру. Електровелосипеди він по одному переправив катамараном на той бік озера. У подальшому ОСОБА_8 показав місце, де знаходилось викрадене ним майно.
Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторін в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях і доводи, викладені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об'єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
Суд першої інстанції, з'ясувавши передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 185 , ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України.
Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_8 отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні.
Вищенаведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази та дав їм у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що досліджені, судом першої інстанції докази, з точки зору належності, допустимості та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення доведено, як подію кримінальних правопорушень саме в тому об'ємі, які інкримінуються обвинуваченому, так і те, що зазначені злочини вчинено саме обвинуваченим.
Доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України в зв'язку тим, що одна особа не можу винести на собі все майно, викрадення якого йому інкримінується, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки в ході проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого останній добровільно повідомляв, що неодноразово повертався на місце скоєння злочину, а електровелосипеди він по одному переправляв катамараном на інший берег озера.
Крім того, на відеозаписах з камер відеонагляду турбази «Андріївські озера» зафіксовано чоловіка, який оглядає, що знаходиться в гаражах, при цьому фіксує територію на мобільний телефон, якого в подальшому упізнав потерпілий ОСОБА_10 , а також зазначив, що при перегляді відеозапису бачив обличчя обвинуваченого, яке відбивалось у дзеркалі одного з електроскутерів.
Під час огляду місця події на території турбази «Андріївські озера» вилучено сліди рук та у лісосмузі біля СТ «Енергія» з поверхні викраденого електроскутера вилучені сліди, які за висновками судових експертиз залишені ОСОБА_8 , а викрадені речі виявлено за допомогою службового собаки.
Також, свідок ОСОБА_26 при пред'явленні особи для впізнання за фотознімками вказав на обвинуваченого, як на особу, яка 03 червня 2025 року перебувала на території комплексу «Андріївські озера» та знімала на мобільний телефон місцезнаходження майна, яке було в подальшому викрадено, а свідок ОСОБА_19 вказав на обвинуваченого, як на особу, який пропонував йому придбати майно, викрадення якого інкримінується ОСОБА_8 .
Відносно обвинувачення за ч. 1 ст. 129 КК України, колегія суддів враховує, що потерпіла ОСОБА_11 вказала на обвинуваченого, як на особу, яка 08 червня 2025 року погрожувала їй вбивством гранатою, погрози обвинуваченого вона сприймала як реальні, оскільки на той момент гранату за зовнішніми ознаками вона сприймала як справжню.
На підтвердження показань потерпілої слід врахувати відеозапис з місця події з якого вбачається, що з переднього водійського сидіння виходить ОСОБА_8 , розвертається та іде за автомобіль, коли він повертається у лівій руці тримає предмет, візуально схожий на гранату, що узгоджується з показами потерпілої.
На підтвердження вищевикладених висновків колегія суддів враховує, що при затриманні ОСОБА_8 у нього було виявлено та вилучено предмети, в тому числі і гранату.
В частині обвинувачення за ч. 1 ст. 345 КК України, колегія суддів враховує показання потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , які є поліцейськими, у своїх показаннях підтвердили обставини, за яких обвинувачений погрожував їм вбивством, при цьому вони зазначали обвинуваченому, що вони є поліцейськими та перебувають при виконанні службових обов'язків. Обвинувачений погрожував їм гранатою, пістолетом, ножем. Гранату на той момент вони сприймали як справжню, за зовнішніми ознаками вона була схожа на бойову гранату іноземного виробництва, обвинувачений погрожував, що всіх підірве. Погрози обвинуваченого вони сприймали як реальні. У подальшому, в ході обшуку на горищі в речах обвинуваченого виявлено та вилучено ручну осколкову наступальну гранату дистанційного типу РГД-5 та підривник для ручних гранат типу УЗРГМ - 2, які за висновком експертизи у конструктивному поєднанні є ручною осколковою наступальною гранатою дистанційного типу РГД-5 є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів.
Крім того, свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які були понятими при проведенні огляду місця події та проведенні слідчого експеримента за участю обвинуваченого, підтвердили, що у обвинуваченого виявили запальничку зовні схожу на гранату, з якої зняли відбитки пальців, на горищі знайшли гранату, обвинувачений при них пояснював, що цей предмет знайшов біля сараїв в с.Андріївка.
На гранаті за висновками експертизи виявлено відбитки пальців обвинуваченого.
Відносно доводів апеляційної скарги, що ОСОБА_8 після затримання було вкладено гранату в руки, а потім переміщено на горище і він її раніше ніколи не бачив, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки після затримання та в ході проведення слідчих дій за участі обвинуваченого останній не заперечував належність йому виявленої гранати, зокрема, в ході слідчого експерименту, за його участі, не заперечував належність йому гранати та пояснював, що її знайшов недавно.
Доводи захисника щодо недопустимості як доказу протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 у зв'язку з його проведенням одразу за двома епізодами злочинної діяльності, колегія суддів не може визнати такими, що заслуговують на увагу, враховуючи, що слідчий експеримент проведений у рамках кримінальних проваджень, які у подальшому постановою об'єднані в одне кримінальне провадження.
Колегія суддів також враховує, що обвинувачений добровільно погодився на проведення слідчого експерименту, він був проведений за участі захисника, ОСОБА_8 самостійно та послідовно розказував про обставини скоєння кримінальних правопорушень. Добровільність дій обвинуваченого підтвердили свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які також зазначили, що тиску на обвинуваченого ніхто не чинив. Слід відзначити, що в ході слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_8 , орієнтувався на місцевості та проявляв обізнаність з розташуванням камер спостереження на території.
Наведені обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що саме ОСОБА_8 вчинив інкриміновані кримінальні правопорушення за обставин встановлених судом першої інстанції.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18).
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються при визначенні кримінальної відповідальності.
Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом» (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
Враховуючи встановлені під час судового провадження обставини, дослідивши вищенаведені докази у їх сукупності, і провівши їх детальний аналіз, перевіривши доводи сторони захисту, показань обвинуваченого, свідків, надавши сторонам кримінального провадження усі процесуальні можливості надання доказів, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність у повному обсязі поза розумним сумнівом вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а його дії, судом першої інстанції, кваліфіковані вірно.
Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то колегія суддів враховує наступне.
Згідно норм ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу винного, який є несудимим, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має трьох неповнолітніх дітей, стан його здоров'я. Прийняв до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначити ОСОБА_8 покарання в межах встановленої санкціями інкримінованих статей.
Із цим висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_8 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а визначений обвинуваченим розмір покарання є достатнім і необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особам обвинувачених та ступеню тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню не підлягає.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального закону, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв'язку із чим, вирок суду слід залишити без змін, як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4