Номер провадження: 22-ц/813/2986/26
Справа № 501/1842/24
Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
28.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
позивача за первісним позовом / відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 ,
відповідача за первісним позовом / позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 ,
від органу опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області - не з'явились,
переглянувши справу №501/1842/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини з батьком, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю органу опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір'ю, стягнення аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Іллічівського районного суду Одеської області 28 квітня 2025 року у складі судді Смирнова В.В., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 01 травня 2024 року до суду з вищеназваним позовом до відповідача ОСОБА_3 , вказав, що з ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 травня 1998 року, шлюб розірвано судовим рішенням від 20 листопада 2015 року. Дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття. Дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2023 року проживає з ним, відповідач ОСОБА_3 як матір дитини проживає окремо. Посилаючись на недосягнення домовленості щодо утримання дочки ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 просив:
стягнути з ОСОБА_3 на його користь на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 8000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до повноліття дитини (т.1 а.с.1-3).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 13 травня 2024 року відкрито провадження у справі №501/1842/24 (т.1 а.с.16).
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 01 травня 2024 року до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , вказав, що дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2023 року проживає з ним та перебуває на його утриманні, відповідач ОСОБА_3 як матір дитини проживає окремо. Позивач ОСОБА_1 просив:
визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 ;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.42-44).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 13 травня 2024 року відкрито провадження в справі №501/1844/24 (т.1 а.с.66).
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з батьком не визнала; звернувшись 03 липня 2024 року до суду з вищеназваним зустрічним позовом до ОСОБА_1 , вказала, що з ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 травня 1998 року, шлюб розірвано судовим рішенням від 20 листопада 2015 року. Після розірвання шлюбу дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживали з нею як матір'ю. Старша дочка ОСОБА_8 досягла повноліття та стала проживати окремо, має свою сім'ю. Молодша дочка ОСОБА_7 проживала з нею, разом перебували до серпня 2023 року за межами України у зв'язку з війною, після повернення в Україну ОСОБА_1 не надав їй можливості проживати у квартирі, де має власність та реєстрацію, забрав до себе доньку ОСОБА_7 та всупереч домовленостей наполягає на проживання дочки ОСОБА_7 з ним як батьком у квартирі, доступу до квартири вона наразі не має. Після розірвання шлюбу діти перебували на її як матері утриманні, батько допомоги на утримання дітей не надавав, за стягненням аліментів на утримання дітей до суду не зверталась. Відповідач ОСОБА_3 у зустрічному позові просила:
визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_3 ;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до повноліття дитини;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-3). (т.1 а.с.79-83).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2024 року в справі №501/1844/24 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (т.1 а.с.109).
Позивач ОСОБА_1 зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав (т.1 а.с.99-102).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08 жовтня 2024 року справу №501/1844/24 та справу №501/1842/24 об'єднано в одне провадження; об'єднаній в одне провадження справі присвоєно №501/1842/24 (т.1 а.с.35).
Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надав Висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджений рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 18 жовтня 2024 року №365, відповідно до якого з огляду на фактичне проживання дитини з батьком та виявленого бажання дитини проживати за місцем свого постійного мешкання з батьком вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_1 (батьки дитини на засіданні комісії були присутні, думку дитини заслухано) (т.1 а.с.118-119).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 липня 2024 року відкрито провадження в справі №501/2855/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , вселення в квартиру, зобов'язання надати ключі від квартири (т.1 а.с.153-155).
За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №501/2855/24 Іллічівським районним судом Одеської області ухвалено рішення від 18 березня 2025 року про задоволення позову; ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження на рішення суду; апеляційний перегляд справи не закінчений.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 квітня 2025 року в справі №501/1842/24
задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини;
стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 8000,00 грн., щомісячно, починаючи з 01 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття;
відмовлено у зустрічному позові ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, стягнення аліментів на утримання дитини;
стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.;
допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (т.1 а.с.177-179).
В справі відсутній процесуальний документ щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком; рішення суду від 28 квітня 2025 року також не містить висновків щодо цих вимог.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 з урахуванням уточнень в дебатах просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 травня 2024 року до повноліття дитини; встановити факт того, що ОСОБА_3 фактично сплатила аліменти на утримання дочки в натуральній формі у період з 01 травня 2024 року по 28 квітня 2025року (т.2 а.с.1-3, уточнення т.2 а.с.53-55).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів прийнято без врахування положень частини 1 статті 182 СК України, непропорційний тягар сплати аліментів створить неможливість фактично оплачувати надмірно встановлену судом суму і призведе до погіршення психічного здоров'я матері дитини. Суд не врахував, що ОСОБА_3 здійснює внески на утримання дитини у вигляді забезпечення її житловою площею у квартирі АДРЕСА_2 ( ОСОБА_3 є співвласником квартири), ціна оренди аналогічної квартири становить 15000-17000 грн., відповідно користування дочкою часткою такої квартири на місяць складає половину від цієї суми, що приблизно рівно 7500-8500 грн. Таку ж суму ОСОБА_3 витрачає щомісяця на утримання дочки для її проживання, така сума має бути відрахована від суми аліментів, які з неї стягнуто за спірний період з 01 травня 2024 року по 28 квітня 2025 року.
Щодо визначеного судом розміру аліментів у 8000,00 грн., то ця сума є надвеликою грошовою сумою, у спірний період з 01 травня 2024 року та надалі ОСОБА_3 не в змозі оплачувати таку суму з огляду на рівень доходів, які отримувала у 2023-2024 роках; відомості з Реєстру фізичних осіб - платників податків підтверджують відсутність достатнього доходу у ОСОБА_3 . Ухвалюючи рішення, суд не врахував, що для стягнення з ОСОБА_3 100% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку необхідно довести наявність доходу у ОСОБА_3 , який зумовлює можливість оплати 100% прожиткового мінімуму на утримання дочки. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. У спірний період такий розмір складає 3196 грн. на дитину 11 років.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_3 підтверджує свою готовність і згоду сплачувати прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. При цьому крім невеликого доходу ОСОБА_3 необхідно також врахувати надання дочці своєї частини квартири для проживання. ОСОБА_3 проводить з дитиною багато часу, дитина потребує спілкування, готує їжу, купує шкільне приладдя і одяг, що також потребує витрат та має бути враховано.
За період з 01 травня 2024 року по 28 квітня 2025 року ОСОБА_3 фактично сплатила аліменти на утримання дочки наданням допомоги у натуральному вигляді (придбавала одяг і канцтовари, готувала їжу, купувала продукти, надавала готівку на поточні потреби в школі, на транспорт та інші витрати), що на місяць складало 4000 грн. та підтверджено опитуванням свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (протокол опитування надано до суду). Дана сума має бути відрахована з розміру аліментів.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що фактично апеляційний перегляд справи зводиться до розміру аліментів, які стягнуті з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_7 . Відтак, при даному апеляційному перегляді справи перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, оскільки апеляційна скарга (мотивувальна частина) не містить доводів щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю, стягнення аліментів з батька на користь матері на утримання дитини, також саме судове рішення не містить висновків щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком (процесуальний документ щодо цих вимог в справі взагалі відсутній).
Відзив на апеляційну скаргу не поданий; в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечили щодо змісту і вимог апеляційної скарги по розміру стягнутих судом аліментів.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
ОСОБА_1 , 1976 року народження, та ОСОБА_3 , 1977 року народження, зареєстрували шлюб 16 травня 1998 року; рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 листопада 2015 року в справі №501/4203/15-ц шлюб розірвано (т.1 а.с.13).
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.юс.10, 13).
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками в рівних частках квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2014 року в справі №501/1429/14-ц (т.1 а.с.157-158).
Щодо усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наразі існує спір (справа №501/2855/24, апеляційний перегляд судового рішення).
Після розірвання шлюбу дочка сторін ОСОБА_7 проживала з матір'ю. Через війну ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_6 у березні 2022 року вибули за межі України, де перебували до кінця серпня 2023 року. Після повернення в Україну з вересня 2023 року дитина ОСОБА_6 проживає з батьком в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому ОСОБА_3 проживає окремо через непорозуміння з ОСОБА_1 .
Фактичне проживання дитини ОСОБА_11 з батьком з вересня 2023 року визнається сторонами. Питання визначення місця проживання дитини розглядалось службою у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, на засіданні комісії були присутні батьки дитини, які спільної згоди про визначення місця проживання дитини не дійшли. Думка дитини щодо місця її проживання була з'ясована, ОСОБА_12 бажала проживати в квартирі з батьком, де в неї наявні всі належні умови, з огляду на що орган опіки та піклування рекомендував при вирішенні спору щодо визначення місця проживання дитини визначити місце проживання дитини ОСОБА_11 , 2013 року народження, з батьком ОСОБА_1 .
Отже, докази у справі підтверджують, що з вересня 2023 року дочка сторін ОСОБА_12 , 2013 року народження, проживає з батьком у квартирі своїх батьків; між батьками дитини існує спір щодо користування квартирою та вселення матері у квартиру; на час вирішення спору про утримання дитини матір дитини проживає окремо.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України). Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Дитина ОСОБА_6 , 2013 року народження, останні роки проживає з батьком, обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття батьками визнається, проте батьки не досягли домовленості між собою щодо способу виконання обов'язку утримувати дитину. Як наслідок, ОСОБА_1 звернувся 01 травня 2024 року до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , де спосіб стягнення аліментів визначив у твердій грошовій сумі, рівній 8000,00 грн.
ОСОБА_3 визнає обов'язок утримувати дитину, зазначає, що приймає участь в утриманні дитини купівлею одягу, речей, продуктів харчування, готуванням їжу для дитини, наданням коштів на поточні потреби в школі, на транспорт, витрачанням коштів на організацію зустрічей з дитиною тощо.
ОСОБА_3 заявляє, що наразі не має доходів, які б дозволяли сплачувати аліменти у розмірі 8000,00 грн. щомісячно, з війною суттєво зменшилась кількість клієнтів, які потребують її професійних послуг.
ОСОБА_1 не визнає зазначену натуральну участь ОСОБА_3 в утриманні дитини достатньою, просить стягнути аліменти у заявленій ним твердій грошовій сумі, при цьому матеріальну спроможність ОСОБА_3 сплачувати аліменти щомісячно в розмірі 8000,00 грн. не підтверджує.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання обов'язку утримувати дитину; відсутність домовленості має наслідком стягнення аліментів за рішенням суду шляхом присудження аліментів у твердій грошовій сумі, визначеній судом з урахуванням обставин, передбачених частиною 1 статтею 182 СК України, та з дотриманням вимог, передбачених частиною 2 даної норми матеріального права, а саме, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надають доказів своїх доходів та витрат, кожен заявив про те, що працює «не офіційно».
Отже, належні та допустимі докази задекларованих доходів та витрат сторін у справі відсутні.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільне нерухоме майно (квартиру, в якій проживають наразі батько та дитини, і в яку через суд вселяється мати); інформація щодо іншого наявного у сторін нерухомого та рухомого майна у справі відсутня.
Прожитковий мінімум для дитини віком від 06 до 18 років станом на 01 січня 2024 року (рік звернення до суду) становив 3196,00 грн. при мінімальній заробітній платі 7100,00 грн.
Прожитковий мінімум для дитини віком від 06 до 18 років станом на 01 січня 2026 року становив 3196,00 грн. при мінімальній заробітній платі 8647,00 грн.
З урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, рівності обов'язку батьків утримувати власну дитину до її повноліття, апеляційний суд вважає, що розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_11 , що підлягає стягненню з матері на користь батька, слід визначити 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з 01 травня 2024 року, тобто від дня пред'явлення позову.
Даний розмір аліментів з урахуванням рівної участі батька в утриманні дитини та надання матір'ю дитини добровільно утримання дитині в натуральній формі, забезпечення дитини житлом тощо за встановлених у справі обставин є таким, що забезпечить розвиток дитини та не поставить платника аліментів у скрутне становище.
Доводи щодо визначення іншого часу, з якого підлягають присудженню аліменти на дитину, не приймаються, так як за положеннями частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від для пред'явлення позову.
Доводи щодо зарахування у виконання обов'язку по утриманню дитини участі в утриманні дитини у натуральній формі не приймаються як підстава відмови ОСОБА_1 в позові про стягнення аліментів на утримання дитини, так як за загальним правилом та положеннями частини 1 статті 191 СК України при пред'явленні до суду позову про стягнення аліментів тим із батьків, з ким проживає дитина, аліменти присуджуються за рішення суду від дня пред'явлення позову.
Щодо звільнення від сплати заборгованості за аліментами за певний період, то дане питання підлягає вирішенню в порядку статті 197 СК України за позовом платника аліментів, а не при вирішенні питання про стягнення аліментів.
Судовий збір в розмірі 1211,20 грн. стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів обґрунтовано у відповідності до положень статей 4, 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України.
В судовому засіданні 07 травня 2026 року апеляційний суд закінчив з'ясування обставин і перевірку їх доказами; надав сторонам та їх представникам можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 28 травня 2026 року.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Іллічівського районного суду Одеської області в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - змінити.
Позовні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 4000 грн. 00 коп., починаючи з 01 травня 2024 року до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 28 вересня 2026 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
Є.С.Сєвєрова