Номер провадження: 22-ц/813/891/26
Справа № 947/19489/23
Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.
Доповідач Назарова М. В.
12.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Громадська організація «Садівниче товариство «Моряк 6»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу Громадської організації «Садівниче товариство «Моряк 6» в особі свого представника адвоката Тащі Михайла Михайловича
на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року, ухвалене Київським районним судом м. Одеси, у складі: судді Петренка В.С. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівниче товариство «Моряк 6» про захист прав споживачів щодо визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, усунення перешкод в користуванні електропостачанням та зобов'язання поновити електропостачання,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому із посиланням як на правове обґрунтування вимог на ст. 3, 8, 68 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 3, 15, 23, 714 ЦК України, Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», продовженого Указами Президента України, постанову Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, Правила роздрібного ринку електричної енергії, просила:
- визнати незаконними дії ГО «Садове товариство «Моряк-6» в особі директора Франченко Марії Петрівни по відключенню 31 травня 2023 року ОСОБА_1 , як споживача послуг з електропостачання дачної ділянки № 55, від електричної мережі за адресою: ГО «Садове товариство «Моряк 6», село Бурдівка Роздільнянського району Одеської області;
- зобов'язати Громадську організацію «Садове товариство «Моряк 6» в особі директора Франченко Марії Петрівни не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні послугами з надання електропостачання на садовій ділянці № 55, за адресою: ГО «Садове товариство «Моряк-6», село Бурдівка Роздільнянського району Одеської області;
- зобов'язати Громадську організацію «Садове товариство «Моряк 6» в особі директора Франченко Марії Петрівни поновити надання послуг електропостачання ОСОБА_1 на садовій ділянці № НОМЕР_1 за адресою: ГО «Садове товариство «Моряк-6», село Бурдівка Роздільнянського району Одеської області, шляхом підключення основного вводу до земельної ділянки на стовпі до основної електромагістралі.
Заявлені вимоги вмотивовані тим, що 31 травня 2023 року, перебуваючи у присутності її малолітнього онука ОСОБА_2 на своїй дачній ділянці, яка знаходиться на території ГО «Садове товариство «Моряк 6» за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, село Бурдівка, зіткнулась з незаконними діями з боку керівника ГО «Садове товариство «Моряк 6» в особі Франченко Марії Петрівни, а саме: приблизно о 17:00 годині вона прибула разом з іншими, як вона стверджує - членами правління, на її дачну ділянку та почали їй погрожувати та вимагати гроші у розмірі 7500 гривень, стверджуючи, нібито в неї є заборгованість за «несплачені членські внески за попередні роки» перед вищевказаним садовим товариством. При цьому, будь-яких документів, підтверджуючих її заборгованість, ними надано не було.
Позивачка зазначає, що ОСОБА_3 та інші присутні почали зісмикувати зі стовпу основний електричний кабель підключення її садового будинку до електромережі та приблизно через 10 хвилин вони його повністю відірвали й скинули зі стовпу.
Позивачка вказує, що незаконні дії з боку керівника садового кооперативу ОСОБА_3 повністю перешкоджають і унеможливлюють користування майном, яке належить їй на праві власності, а тому вона була змушена звернутися до правоохоронних органів із заявою «про кримінальне правопорушення та іншу подію», яка зареєстрована Роздільнянським районним відділом поліції в Одеській області за вхідний №Н-234 від 06.06.2023, ЄО № 2541 від 06.06.2023 (а.с. 1-19).
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівниче товариство «Моряк 6» про захист прав споживачів щодо визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, усунення перешкод в користуванні електропостачанням та зобов'язання поновити електропостачання задоволено.
Визнано незаконними дії Громадської організації «Садове товариство «Моряк 6» по відключенню 31 травня 2023 року ОСОБА_4 , як споживача послуг з електропостачання дачної ділянки № НОМЕР_1 , від електричної мережі за адресою: ГО «Садове товариство «Моряк 6», село Бурдівка, Роздільнянського району, Одеської області.
Зобов'язано Громадську організацію «Садове товариство «Моряк 6» не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні послугами з надання електропостачання на садовій ділянці АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Громадську організацію «Садове товариство «Моряк 6» поновити надання послуг електропостачання ОСОБА_1 на садовій ділянці № НОМЕР_1 за адресою: ГО «Садове товариство «Моряк 6», село Бурдівка, Роздільнянського району, Одеської області, шляхом підключення основного вводу до земельної ділянки на стовпі до основної електромагістралі.
Стягнуто з Громадської організації «Садове товариство «Моряк 6» на користь держави судовий збір у розмірі 3220 грн 80 коп. (а.с. 49-53).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2024 заяву представника відповідача Громадської організації «Садівниче товариство «Моряк 6» - Тащі Михайла Михайловича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2023 року по цивільній справі № 947/19489/23 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівниче товариство «Моряк 6» про захист прав споживачів щодо визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, усунення перешкод в користуванні електропостачанням та зобов'язання поновити електропостачання залишено без задоволення (а.с. 108-110).
В апеляційній скарзі відповідач Громадська організації «Садове товариство «Моряк 6» в особі свого представника Тащі Михайла Михайловича просить заочне рішення Київського районного суду м. Одеси № 947/19489/23 від 19.10.2023 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Садове товариство «Моряк6» про захист прав споживачів щодо визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, усунення перешкод в користуванні електропостачанням та зобов'язання поновити електропостачання відмовити у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги є те, що відповідач був фактично позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог позивача, чим в результаті було порушено його право на справедливий судовий розгляд. Особливою умовою для ухвалення заочного рішення є повторна неявка в судове засідання відповідача. Особливо важливі обставини, які вказують на факт, що відповідач не сповіщався належним чином: в матеріалах справи не містяться зворотні повідомлення про те, що відповідач сповіщений належним чином та не з'явився до суду; на адресу відповідача не надходили будь-які судові повістки з приводу розгляду вказаної справи.
Судова повістка про час та дату засідання не була направлена відповідачеві в строк не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, тобто з порушенням ч. 4 ст. 74 ЦПКУ, що унеможливило фізичне прибуття відповідача на судове засідання.
ГО «Садове товариство «Моряк 6» зазначає про те, що позивач на момент розгляду справи був членом ГО «Садове товариство «Моряк 6» та взяв на себе обов'язок виконувати обов'язки покладені на позивача згідно статуту. Однак позивач систематично порушував свої зобов'язання щодо внесення внесків на утримання Об'єднання та компенсацію витрат на електропостачання та водопостачання.
Посилання суду першої інстанції на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» є помилковим та необґрунтованим. Відповідач не є постачальником житлово-комунальних послуг, а лише сплачує вартість електроенергії спожитої членами громадської організації за рахунок внесків таких членів.
Обмеження щодо відключення від житлово-комунальних послуг стосується, у даному випадку енергопостачальних компаній відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», якою відповідач не є та не може керуватися відповідними нормами матеріального права. Таким чином відповідач не порушував норми матеріального права щодо порядку відключення від електропостачання, а суд, в свою чергу, не вивчивши обставини справи, не має права зобов'язувати відповідача на здійснення відновлення електропостачання позивачу як боржника по внескам до Об'єднання.
Також звертає увагу суду на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», відповідно до яких скасовано мораторій (заборону) на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги населенню, а також на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг за заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, території яких не відносяться до територій можливих бойових дій, бойових дій та окупованих територій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги), а тому на сьогодні постачальники електричної енергії мають право ініціювати припинення електроживлення об'єктів побутовим споживачам, розташованих на відповідних територіях, за заборгованість з оплати спожитої електричної енергії (окрім об'єктів споживачів, які було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги).
Таким чином, станом на сьогоднішній день доводи, викладені у позовній заяві позивача, втратили свою юридичну силу. Станом на момент звернення до суду апеляційної інстанції, позивач є виключеним зі складу членів відповідача та заборгованість не погасив, що унеможливлює користування майном відповідача для отримання електропостачання (а.с. 114-138).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта вказаної норми).
У судовому засіданні 12.05.2026 представники відповідача ГО «Садове товариство «Моряк 6» - Тащі М.М. та Франченко М.П. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, оскільки є користувачем підсистеми (модуля ЄСІТС) «Електронний суд» та судову повістку-повідомлення в електронному кабінеті отримала 24.03.2026 о 22:42:37, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 179) до судового засідання не з'явилася.
Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,11 га для ведення садівництва, яка знаходиться на території СТ «Моряк 6» Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3432 18 серпня 2004 року (а.с. 18-20).
У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 03 червня 2023 року, адресована Начальнику Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про кримінальне правопорушення та іншу подію, за змістом якої ОСОБА_1 повідомила, що вона 30 травня 2023 року, перебуваючи у присутності свого онука ОСОБА_2 на своїй дачній ділянці, яка знаходиться на території ГО «Садове товариство «Моряк 6» за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, село Бурдівка, зіткнулася з незаконними діями з боку групи осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які приблизно о 17:00 прибули на її дачну ділянку, почали погрожувати та вимагати гроші у розмірі 7500 грн, стверджуючи, що нібито у ОСОБА_1 є заборгованість перед садовим товариством. При цьому, будь-яких документів, що підтверджують заборгованість, ними надано не було, лише погрози і залякування у грубій формі.
У даній заяві також повідомлено, що отримавши негативну відповідь ОСОБА_1 (з приводу вимагань), група осіб почала погрожувати відключенням дому від постачання електроенергії. В подальшому, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 почали зісмикувати зі стовпу основний електричний кабель підключення садового будинку до електромережі. Приблизно через 10 хвилин вони його повністю відірвали й скинули зі стовпу. Таким чином, зазначає заявниця, в результаті варварських діянь вказані особи пошкодили кабель підключення до основної електромережі її садової ділянки, яка є приватною власністю заявниці (а.с. 17-18).
Спірні правовідносини виникли між позивачкою як власницею дачного будинку, розташованого на належній їй земельній ділянці за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Бурдівка, яка знаходиться на території ГО «Садове товариство «Моряк 6», та відповідачем, на території якого знаходиться вказана земельна ділянка, з приводу відключення керівництвом ГО будинку позивачки від електромережі без законних на те підстав, оскільки позивачка заперечує наявність у неї заборгованості по членським внескам.
Приймаючи оскаржуване заочне рішення, суд першої інстанції виходив з наявності визначених цивільним процесуальним законом підстав для ухвалення заочного рішення і зазначив, що доказів про те, що відповідачем приймалося рішення про відключення ділянки позивача від електропостачання: (протокол загальних зборів про прийняття рішення про відключення ділянки позивача від електропостачання, із зазначенням причини відключення; акт про відключення ділянки позивача від електропостачання), матеріали справи не містять. Будь-яких відомостей про наявність у позивача заборгованості за поставлену електричну енергію, як і про підстави відключення ділянки позивача від електропостачання, відповідачем суду надано не було. Крім цього, відповідачем до суду не надано жодних відомостей щодо належного повідомлення позивача про причини відключення електроенергії та попередження про припинення постачання електричної енергії.
Таким чином, відключення від електромережі земельної ділянки позивача відбулось без дотримання визначеного Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку та без наявності підстав, чим було порушено право позивача в користуванні електричною енергією.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважав позовні вимоги щодо визнання незаконними дій відповідача з відключення від електромережі земельної ділянки належної позивачу обґрунтованими та дійшов висновку про зобов'язання садівничого товариства «Моряк-6» поновити електропостачання до земельної ділянки на садовій ділянці № НОМЕР_1 за адресою: ГО «Садове товариство «Моряк-6», село Бурдівка, Роздільнянського району, Одеської області.
Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо доводу апеляційної скарги про неналежне сповіщення відповідача про розгляд справи як обов'язкової процесуальної підстави для скасування оскаржуваного рішення, колегія судді зазначає наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Лише за наявності усіх чотирьох умов суд може ухвалити заочне рішення у справі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.06.2023 ухвалою Київського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 07 вересня 2023 року об 11 годині 45 хвилин. Також, зокрема направлено копію ухвали про відкриття разом із копією позову та додатками відповідачу і визначено останньому 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 21-23).
Згідно з супровідним листом копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви направлені відповідачу ГО «СТ «Моряк 6» за адресою: 67443, Одеська область, Роздільнянський район, с. Бурдівка (а.с. 24), тотожний тому, що зазначений в реквізитах позовної заяви ОСОБА_1 (а.с. 1), а також тому, що повідомлений скаржником при поданні апеляційної скарги (а.с. 114) і зазначений у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що долучений до апеляційної скарги (а.с. 131).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали від 20.06.2023 та позовної заяви повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 42-43зв.).
Згідно з протоколом судового засідання від 07.09.2023 сторони у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили. У зв'язку з цим, суд на місці ухвали відкласти судове засідання на 19 жовтня 2023 року об 11 годині 30 хвилин (а.с. 38).
Судова повістка на 19.10.2023, що надсилалася відповідачу за адресою: 67443, Одеська область, Роздільнянський район, с. Бурдівка, повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» з датою Укрпошти на штемпелі - 30.09.2023 (а.с. 40-41зв.).
Крім того, судом здійснено запит у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно з відповіддю № 280063 від 19.10.2023 місцезнаходження ГО «СТ «Моряк 6» визначене за адресою: 67443, Одеська область, Роздільнянський район, с. Бурдівка (а.с. 44).
Таким чином, сповіщення відповідача про розгляд справи судом здійснено належним чином та у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (щодо вручення судової повістки) та п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України (щодо вручення судового рішення), за наявності підстав для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України),а доводи апеляційної скарги про те, що відповідач був фактично позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог позивача, чим в результаті було порушено його право на справедливий судовий розгляд, спростовуються матеріалами справи.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судова повістка про час та дату засідання не була направлена відповідачеві в строк не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, тобто з порушенням ч. 4 ст. 74 ЦПКУ, що унеможливило фізичне прибуття відповідача на судове засідання, оскільки питання щодо завчасного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи врегульовано ч. 5 ст. 128 ЦПК України, яка встановлює, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно, і така згідно з рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення повернулася до суду із відміткою Укрпошти на судове засідання 07.09.2023 - 05.07.2023 (а.с. 43зв.) та на судове засідання 19.10.2023 - 30.09.2023 (а.с. 41зв.).
Отже, оскільки відповідач належним чином сповіщений про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи відзиву на позов та відсутність заперечень з боку сторони позивача проти такого вирішення справи, судом першої інстанції дотримано вимоги ст. 280 ЦПК України, а тому оскаржуване заочне рішення не може бути скасоване з процесуальних підстав, зазначених у пункті 3 ч. 4 ст. 376 ЦПК України.
Щодо суті ухваленого рішення.
Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (частина п'ята статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 646/857/18 зазначено, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Верховний Суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що вказана законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні.
Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними:
1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування;
2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду;
3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи;
4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо).
5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.
Зазначене підтверджується численною, сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21), від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19 (провадження № 12-12гс21); постанови Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 521/574/22 (провадження № 61-9422св22), від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22).
Оскільки спірні відносини виникли з приводу відключення позивачки як споживача електричної енергії через начебто несплату нею членських внесків, а нею до суду не надано жодного доказу підстав користування нею електричною енергію за адресою належної їй земельної ділянки, що розташована на території відповідача, і вказане залишилося поза увагою суду першої інстанції, то колегія суддів враховує, що до заяви про перегляд заочного рішення і до апеляційної скарги відповідачем долучено копії Статуту ГО «Садівниче товариство «Моряк 6», затвердженого Позачерговими Загальними зборами Громадської організації «Моряк 6» від 14.02.2017 (а.с. 86-95), акту про припинення подачі електроенергії (а.с. 123), протоколу загальних зборів членів ГО «СТ «Моряк 6» (а.с. 124-125), списку членів ГО «СТ «Моряк 6» на виключення із членів товариства (а.с. 128), виписок з протоколів за 12.09.2024 та 30.11.2022 (а.с. 129-130).
З огляду на те, що за результатами вирішення спору по суті судом першої інстанції було ухвалено заочне рішення, колегія суддів задля забезпечення повною мірою принципу змагальності сторін приймає до розгляду докази, надані відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення та до апеляційної скарги, а саме: копію Статуту ГО «Садівниче товариство «Моряк 6», затвердженого Позачерговими Загальними зборами Громадської організації «Моряк 6» від 14.02.2017 (а.с. 86-95), копії акту про припинення подачі електроенергії (а.с. 123), протоколу загальних зборів членів ГО «СТ «Моряк 6» (а.с. 124-125), списку членів ГО «СТ «Моряк 6» на виключення із членів товариства (а.с. 128), виписки з протоколу за 30.11.2022 (а.с. 129-130), як такі, що існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу не надав їх до суду, проте вони мають виключне значення для правильного вирішення справи та з'ясування дійсних відносин сторін.
Виписку з протоколу за 12.09.2024, оскільки така не існувала на момент виникнення спірних правовідносин та фактично на час розгляду справи судом першої інстанції, колегія суддів до уваги не бере.
Відповідаючи на довід апеляційної скарги заявника про те, що позивач на момент розгляду справи був членом ГО «Садове товариство «Моряк 6» та взяла на себе обов'язок виконувати обов'язки, покладені на неї згідно статуту, однак систематично їх порушувала, зокрема і щодо внесення внесків на утримання Об'єднання та компенсацію витрат на електропостачання та водопостачання, у зв'язку із чим виключена зі складу членів відповідача та заборгованість не погасила, що унеможливлює користування майном відповідача для отримання електропостачання, колегія зазначає таке.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц та від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11, Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20].
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (частини перша та друга статті 11 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим [див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)].
У приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, рішення загальних зборів учасників товариства (акт органу юридичної особи).
Рішення загальних зборів учасників товариства (акт органу юридичної особи) по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсності рішення загальних зборів учасників товариства положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Тлумачення статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів (зокрема, електричної енергії) споживачу, є видом договору купівлі-продажу (подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17)). Електрична енергія по своїй суті є специфічною споживною річчю, визначеною родовими ознаками.
Рішення загальних зборів садівничого товариства може бути регулятором цивільних відносин пов'язаних, зокрема, зі сплатою членських внесків та визначення правових наслідків несплати таких внесків. Чинне законодавство, на момент ухвалення рішення загальних зборів садівничого товариства, не передбачало такої правової конструкції як нікчемність рішення загальних зборів садівничого товариства. Тому у разі наявності у члена садівничого товариства заборгованості по сплаті членських внесків у садівничого товариства є підстави для припинення постачання електричної енергії від мереж товариства. При цьому в рішенні загальних зборів садівничого товариства має бути вказано якого саме члена або членів садівничого товариства воно стосується. Тобто, рішення загальних зборів садівничого товариства має бути «персоніфікованим».
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,11 га для ведення садівництва, яка знаходиться на території СТ «Моряк 6» Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.
Відповідач повідомляє, що не є енергопостачальною організацією та не здійснює надання послуг з постачання електроенергії, а здійснює компенсацію витрат енергопостачання постачальнику електроенергії відповідачем за рахунок внесків, сплачених з боку членів відповідача.
При цьому, у позові позивач зазначила про наявність між сторонами договору про надання електропостачання, яким вона ж і обґрунтовувала незаконність її відключення від енергопостачання, проте такий договір суду не наданий.
Натомість, з наданого відповідачем Статуту ГО «Садівниче товариство «Моряк 6», затвердженого Позачерговими Загальними зборами Громадської організації «Моряк 6» від 14.02.2017, передбачено, що:
ГО «СТ «Моряк 6» є добровільною, незалежною, неприбутковою громадською організацією, яка об'єднує громадян України та створена задля задоволення та захисту законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів, для реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом.
ГО «СТ «Моряк 6» здійснює свою діяльність на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу його членів, прозорості відкритості та публічності (пункт 1.4);
до основної мети діяльності цього громадського об'єднання відноситься раціональне використання її членами землі, виділеної для вирощування овочів, фруктів і інших сільськогосподарських культур, а також створення умов для оздоровлення і відпочинку членів товариства та інших осіб (пункт 2.1);
член товариства зобов'язаний виконувати вимоги статуту і рішення керівних органів, пов'язані з виконанням статутних завдань організацій, своєчасно сплачувати членські внески (п. 4.3.);
власник земельної ділянки, оформленої в приватну власність, який не є членом організації, повинен укласти угоду із правлінням Організації на право користування водою, електроенергією, загальними дорогами, колективним майном організації та інше (пункт 4.2);
загальні збори товариства є вищим органом управління товариства, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі, до виключної компетенції загальних зборів віднесено визначення основних напрямків діяльності товариства (пункт 5.2, розділ 5 в цілому);
до компетенції правління товариства як постійно діючого керівного органу між загальними зборами (п. 5.3.1) віднесено організацію виконання рішень загальних зборів, вирішення поточних питань, забезпечення фінансово-господарської діяльності, право припинити членство чи виключити з Організації будь-якого члена, крім Голови правління (п. 5.3.7);
рішення правління є правомочним, якщо за нього проголосувало не менш ніж половини від загальної кількості присутніх на засіданні членів Правління (п.5.3.8.)
Відповідно до пункту 5.4.1 статуту голова правління, в свою чергу, здійснює керівництво поточною діяльністю Організації відповідно до законодавства, Статуту, рішень керівних органів управління.
Джерела надходження та порядок використання коштів та іншого майна організації внормовано розділом 8 Статуту, відповідно до якого загальною власністю організації є електростанції, лінії електропередач, тощо, грошовий фонд організації складається із вступних, членських і цільових внесків членів ГО.
Вступні внески використовуються - на вирішення організаційних питань по оформленню документів, проведення заходів, щодо облаштованості земельної (загальної) ділянки;
членські - на оплату праці та видатків, ремонт лінії електропередач, водоводів, насосних, свердловин, доріг, придбання необхідних матеріалів для ремонту та експлуатації;
цільові - на спорудження та експлуатацію об'єктів життєзабезпечення.
Порядок набуття і припинення членства в організації внормовано розділом 3 Статуту, зокрема, прийом в члени здійснюється як за письмовою згодою члена, поданою організації простою більшістю голосів за письмовою заявою кандидата (п. 3.2), припинення членства в Організації відбувається на підставі як письмової заяви члена, поданої до Правління організації, так і за рішенням Правління або уповноваженого нею органу. Правління або уповноважений ним орган приймає рішення про виключення члена Організації в випадку, зокрема: п.п. 7 - несплати встановлених загальними зборами (зборами уповноважених) вступних, членських і інших обов'язкових платежів за користування електроенергією, водою на протязі двох років (п. 3.5.).
При цьому, рішення про виключення із членів організації здійснюється правлінням з наступним затвердженням рішення на загальних зборах з попереднім письмовим повідомленням члена організації про час, місце, дату засідання правління, загальних зборів. У випадку неявки члена організації без поважних причин питання про виключення розглядається без його присутності. На ділянки виключених членів організації припиняється подача води та електроенергії (п. 3.5.9).
Договорів про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та Громадською організацією «Садівниче товариство «Моряк 6» суду не надано.
Як не надано суду і Договору про постачання електричної енергії, укладеного між ОСОБА_1 як членом ГО або особою, земельна ділянка якої розташована на території ГО, та відповідачем.
Натомість, з наданого відповідачем протоколу загальних зборів ГО СТ «Моряк 6» від 30 жовтня 2022 року вбачається порядок денний: розгляд пропозицій та рішень правління по заборгованості садоводів по сплаті за електроенергію та членським щорічним внескам (п. 6). Вирішено питання щодо підготовки рішення і доручення електрику ОСОБА_9 про відключення від електромережі боржників-садоводів за неоплату використаної електроенергії протягом 2 місяців, надати списки правлінню, строк виконання - 10 днів, підключення до мережі після погашення боргу та платно (а.с. 125).
Також суду надано Список членів ГО «СТ «Моряк 6» від 30.10.2022 на виключення з членів товариства згідно зі ст. 3.5.4-3.5.7 Статуту, в якому під номером 20 зазначено «Ділянка 55 Найбова Т.В. 7652.91» (а.с. 128).
В акті про припинення подачі електроенергії від 06.12.2022, складеному головним енергетиком Ради СБМ ЧМТ ОСОБА_9 в присутності голови правління ГО «СТ «Моряк 6» М.П. Франченко, зазначено, що припинено подачу електроенергії шляхом відключення ЛЕП-0,4 кВт від опори, показання приладу обліку № 009644квт, на ділянці 55, ОСОБА_1 , таке здійснено на підставі рішення загальних зборів (протокол від 30.10.2022) і наказу № 3 від 05.12.2022 (а.с. 123).
У постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 511/1915/20 зазначено, що у разі наявності заборгованості по сплаті членських внесків у члена садівничого товариства є підстави у садівничого товариства для припинення постачання електричної енергії від мереж товариства. При цьому в рішенні загальних зборів садівничого товариства має бути вказано якого саме члена або членів садівничого товариства воно стосується. Тобто, рішення загальних зборів садівничого товариства має бути «персоніфікованим».
Разом з тим, рішення загальних зборів товариства, зафіксоване у протоколі, не містить переліку осіб, для яких вирішено припинити електропостачання. Таке рішення не персоніфіковане, а його зміст прямо не вказує на те, що воно стосується безпосередньо ОСОБА_1 як члена садівничого товариства.
І саме це є підставою для задоволення позовних вимог, а помилкові доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку.
За тотожних обставин Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 511/1915/20 зробила висновок про визнання незаконними дій відповідача - СТ «Мрія-3» - щодо відключення від електропостачання та зобов'язала СТ «Мрія-3» поновити подання електроенергії.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 376 ЦПК України).
Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог хоча і є правильним, однак суд першої інстанції виходив із помилкових мотивів, оскільки припустився неправильного застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Оскільки заочне рішення суду підлягає зміні лише шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, тому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Громадської організації «Садівниче товариство «Моряк 6» в особі свого представника адвоката Тащі Михайла Михайловича задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький