“28» травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2026 року.
Визначено ОСОБА_7 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн. У разі внесення застави покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися з селище Казанка, Миколаївської області, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку; утримуватися від спілкування із свідками, спеціалістами та експертами стосовно даного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також апелянт висловив вимогу щодо зменшення підозрюваному ОСОБА_7 розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить врахувати, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Задовольняючи частково клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення у сфері господарської діяльності), інші дані про його особу, який має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утримані двох малолітніх дітей, учасник бойових дій, та ризики зазначені слідчим суддею.
На думку слідчого судді, визначений розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_7 належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, заяву про бажання брати участь у судовому засіданні не подавав.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СУ ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025152410000051 від 06.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
19.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Частина 4 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення. На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею, колегія суддів зазначає, що встановлені ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі дії, направлені в тому числі на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки зможе впливати на них з метою зміни показань на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують її як підозрювану, тим самим матиме можливість уникнути кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не проведено в повному обсязі всіх необхідних і можливих слідчих дій та може здійснювати дії, направлені на знищення відомостей доказового характеру про вчинення нею кримінального правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності, а також вчинити інше, оскільки вчинення кримінального правопорушення фактично припинено органом досудового розслідування (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначених ризиків.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлено у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, оскаржуване рішення належним чином вмотивовано.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним тяжкого злочину, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено. Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, то ці дані не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що просить апелянт.
Щодо застави. Рішення про обрання запобіжного заходу з визначенням розміру застави прийнято відповідно до вимог ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України. Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що розмір застави визначений з урахуванням положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Слідчим суддею достатньо враховано тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а саме підозру у вчиненні тяжкого злочину, а також конкретні обставини кримінального правопорушення. Визначений слідчим суддею розмір зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3