Справа № 131/557/26
Провадження №11-сс/801/561/2026
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
29 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_6
захисника підозрюваного - адвоката
в режимі відеоконференції ОСОБА_7
підозрюваного в режимі відеоконференції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Неменка, Іллінецького району Вінницької області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 382, частиною п'ятою статті 407 КК України, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Згідно матеріалів кримінального провадження № 12026020250000057 внесеного до ЄРДР 17.03.2026, ОСОБА_8 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 382, частиною п'ятою статті 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року задоволено клопотання ст. слідчого СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 днів, з моменту затримання з 21.05.2026 до 19.07.2026 включно.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що в судовому засіданні прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та при цьому на переконання слідчого судді застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних рішень. Окрім того з урахуванням вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважав за недоцільне визначити заставу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року.
Просить винести рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або визначити підозрюваному заставу у виді 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді є незаконна, винесена з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, прокурором під час судового розгляду не доведені обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, також слідчий суддя не взяв до уваги особу підозрюваного, який свою вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, співпрацює зі слідством, в силу статті 89 КК України є несудимою особою, отримав травму під час виконання обов'язків військової служби, на даний час хворіє, йому необхідна постійна медична допомога та реабілітація, має постійне місце проживання, виявляє бажання повернутися до військової служби.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону дотримано та висновки щодо необхідності застосування виключного запобіжного заходу, викладені в ухвалі, належним чином умотивовані.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Висновки щодо обґрунтованості підозри.
Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що за змістом пункту першого частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
При цьому в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті першому (с) статті 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пункті першому (с) статті 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Висновки щодо доведеності ризиків та застосування виключного запобіжного заходу.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 382, частиною п'ятою статті 407 КК України, одне з яких відповідно до статті 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за яке законом передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі до десяти років, яке вчинено під час збройної агресії з боку РФ, а відтак становить значну суспільну небезпеку.
Слідчий суддя також врахував обставини кримінального правопорушення, його наслідки, особу підозрюваного, таким чином, слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Висновки щодо визначення застави.
Відповідно до положень частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд також виходить з того, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені застави: обставини кримінального правопорушення, особливий характер справи, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, масштаб його фінансових операцій, дані про особу підозрюваного, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, «професійне середовище» підозрюваного, шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням, тощо.
У будь-якому випадку визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя з метою запобігання установленим ризикам та забезпечення виконання особою процесуальних рішень, повинен покласти на підозрюваного обов'язки, визначені частини п'ятої статті 194 КПК України, які об'єктивно можливо перевірити.
Стосовно розміру альтернативного запобіжного заходу суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною п'ятою, статті 407 КК України, за яким ОСОБА_8 оголошено підозру, відповідно до статті 12 КК України віднесено до тяжкого злочину.
Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений пунктом 1-3 абзацу першого частини п'ятої статті 182 КПК України, та з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, встановлений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю покладає обов'язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного та її розмір повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою вона може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.
У цьому провадженні установлено, що ОСОБА_8 свою вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, співпрацює зі слідством, в силу статті 89 КК України є несудимою особою, отримав травму під час виконання обов'язків військової служби, на даний час хворіє, йому необхідна постійна медична допомога та реабілітація, має постійне місце проживання, виявляє бажання повернутися до військової служби, та ці дані у сукупності вказують на можливість визначення застави у межах, установлених для тяжких злочинів.
Таким чином, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, достатнім розміром застави для забезпечення завдань кримінального провадження може бути сума у виді 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три ти тисячі сто двадцять) гривень.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 382, частиною п'ятою статті 407 КК України - скасувати.
Клопотання ст. слідчого СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12026020250000057 внесеного до ЄРДР 17.03.2026, за ознаками, передбачених частиною першою статті 382, частиною п'ятою статті 407 КК України - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 382, частиною п'ятою статті 407 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту затримання з 21.05.2026 до 19.07.2026 включно.
Визначити ОСОБА_8 , заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три сто двадцять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вінницького апеляційного суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42257550; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача: UA068201720355269002000083601; Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_8 , справа №131/557/26, провадження № 11-сс/801/561/2026.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на ОСОБА_8 покласти обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 положення частини восьмої статті182 КПК України про те, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_8 визначити термін їх дії, відповідно до частини шостої статті 194 КПК України, на строк дії даної ухвали.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Вінницька установа відбування покарань №1».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Вінницька установа відбування покарань №1» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти, про що повідомити суд першої інстанції.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.
Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: