Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1944/26
Номер провадження: 1-кс/511/370/26
29.05.2026 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання cлідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Червонознам'янка Іванівського району Одеської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, працюючий менеджером JT «INTERNATIONAL COMPANY UKRAINE JSC», неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, особи з інвалідністю 3 групи з дитинства,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України
Учасники розгляду клопотання:
прокурор ОСОБА_4 (дистанційно)
слідчий ОСОБА_3
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
Стислий виклад обґрунтування клопотання сторони обвинувачення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи особою призовного віку, якому тимчасово обмежено право на виїзд з України, 05 травня 2026 року (більш точного часу встановити не представилося за можливе) за допомогою месенджеру «telegram» знайшов особу під ніком ОСОБА_8 ), яка зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску, який повідомив що з даною метою необхідно прибути в с-ще Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області, звідки в подальшому буде здійснено його незаконне переправлення на територію Придністровського регіону Республіки Молдова.
20 травня 2026 року ОСОБА_7 за допомогою месенджеру «telegram» зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5 та попросив останнього посприяти у його незаконному переправленні через державний кордон України поза межами пункту пропуску, шляхом перевезення на транспортному засобі - автомобілі, на що ОСОБА_5 погодився.
За вказані послуги ОСОБА_7 мав сплатити ОСОБА_5 кошти у розмірі 7 000,00 гривень після здійснення незаконного перевезення його до державного кордону України.
Розуміючи, що реалізація протиправного плану, направленого на незаконне переправлення особи через державний кордон України у напрямку Республіки Молдова, якій тимчасово обмежено право на виїзд з України, потребує залучення інших осіб, які будуть виконувати його вказівки, з метою уникнення викриття його незаконних дій, 26 травня 2026 року ОСОБА_5 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не була обізнана в незаконній діяльності ОСОБА_5 та мала рухатися на власному автомобілі за маршрутом, який їй надасть ОСОБА_5 та повідомляти його про відсутність перешкод у вигляді блок постів Національної поліції чи ДПСУ дорогою до с-ща Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області.
Так, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне переправлення особи через державний кордон України, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та прагненням до незаконної наживи, діючи за вказівками ОСОБА_7 , які останній отримував від невстановленої досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, 27 травня 2026 року о 06:00 годині ОСОБА_5 приїхав на автомобілі марки «TOYOTA COROLA», білого кольору, д/з НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні, за адресою: АДРЕСА_3 , де неподалік вказаного будинку зустрів і забрав ОСОБА_7 , та за супроводження ОСОБА_9 , яка рухалася попереду нього на своєму автомобілі марки «MINI ONE», білого кольору, д/з НОМЕР_2 , віз останнього в напрямку с-ща Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області.
Водночас, 27 травня 2026 року о 11 годині 14 хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_7 було викрито працівниками Державної прикордонної служби України після того як останні об'їхали мобільний блокпост, який розташований в селі Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області, а саме: зупинено під час руху в напрямку державного кордону України, на околиці села Новопетрівка Роздільнянського району Одеської області, та їх було затримано у порядку статті 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
Разом із цим, органом досудового розслідування встановлено ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
-переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
-може незаконно впливати на свідків.
З метою запобігання встановлених у ході досудового розслідування ризикам та виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 330 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Стислий виклад заперечень сторони захисту.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 подав заперечення, згідно з яких просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, обравши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки заявлені ризики є недоведеними, підозрюваний є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства та на його утриманні перебуває батько, який є особою з інвалідністю другої групи та мати, яка є особою пенсійного віку.
Заявлений розмір застави є неспівмірним.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисник підозрюваного та підозрюваний просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділенням № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12026162390000327 від 27 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
1. Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи статті 8, 9 КПК України, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 наразі підтверджується фактичними даними, які містяться у долучених до клопотання документах, а саме: протоколом огляду та вилученими речовими доказами, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом затримання особи ОСОБА_5 в порядку статті 208 КПК України, протоколами оглядів мобільних телефонів, іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
2. Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини даного кримінального провадження, на думку слідчого судді, дають достатні підстави припускати, що підозрюваний розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
Разом із цим, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, на противагу твердженням сторони захисту, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частина 1, 2 статті 23, статті 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
У зв'язку з чим, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду.
3. Вирішення питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Слідчий суддя приймає до уваги заперечення сторони захисту, однак вказані обставини неможливо визнати такими, що беззаперечно можуть гарантувати запобігання існуючим ризикам без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави.
У зв'язку з чим слідчий суддя враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, аргументи сторін, дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заявлений стороною обвинувачення розмір застави є необґрунтованим, оскільки стороною обвинувачення не надано жодного документа, який би підтверджував майновий стан підозрюваного та дозволяв дійти висновку, що запропонований розмір застави не буде для нього завідомо непомірним.
Відтак, розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого. Зокрема, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ підкреслив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистості підсудного, його майнового стану та стосунків з поручителями.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання cлідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України - задовольнити частково.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, з моменту затримання, тобто з 27 травня 2026 року до 25 липня 2026 року (включно) з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року) в сумі 266 240,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з села Крижанівка Одеського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, крім випадків, пов'язаних із виконанням трудових обов'язків;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
В іншій частині - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 25 липня 2026 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1