Справа № 510/2376/23
Провадження № 2/510/449/26
11.05.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.
за участю: секретаря - Іванової Н.С.
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.
Представник позивача ОСОБА_3 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у без його участі та участі позивача, про що надав письмову заяву. Згодом, позивач направила на адрес суду заяву про зміну підстави позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя їй належало: земельна ділянка площею 1,5813 га, на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії ЯМ № 361285 та земельна ділянка площею 1,7099 га, що підтверджується витягом з ДЗК від 18.09.2020р.
На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядилась належним їй майном, 22.10.2014р. склала заповіт на ім'я позивача на усе її майно. Тому, спадкоємство здійснюється за заповітом. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Після витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , судом встановлено, що у передбачений законом строк, позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не відкривалась, про що свідчить інформаційна довідка зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.04.2026р. Проте, позивач по справі прийняла спадщину шляхом проживання із померлою на час відкриття спадщини, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5 . Відповідач на час розгляду справи на спадщину не претендує не заперечує щоб позивач оформила її на своє ім'я. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 15.10.2020р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємицею за заповітом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідач, якому за життя померла хотіла залишити у спадок частину земельної ділянки, не заперечує проти того, щоб вказане майно оформила позивач на своє ім'я.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
земельну ділянку площею 1,5813 га, яка розташована на території колишньої Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області нині Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0339;
земельну ділянку площею 1,7099 га, яка розташована на території колишньої Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області нині Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0469.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя К.В. Сорокін