Справа № 510/246/21
Провадження № 2/510/125/26
27.04.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно., -
Позивач через свого представника адвокат Златі Д.С.(ордер ОД №654161) звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати ОСОБА_3 .
04.07.2023 року від адвоката Златі Д.С. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій він просив визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 3,31 га, кадастрові номери: 5124184000:01:002:0387, 5124184000:01:005:0450, що розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом. Спадщину прийняв в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
На підставі клопотання представника позивача адвоката Златі Д.С. ухвалою суду від 19.07.2023 р. витребувано з Ренійської державної нотаріальної контори інформацію про спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, представник позивача адвокат Златі Д.С. направив до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про визнання позову, справу просив розглянути за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та не суперечить закону.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході дослідження доказів судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,31 га, яка розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124184000:01:002:0387; 5124184000:01:005:0450 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 939008 від 15.01.2007 р.)
Під час життя ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження від 24.10.2001 р., яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_4 , заповіт посвідчений секретарем виконкому Плавнівської сільської ради Крецу Є.І., зареєстровано в реєстрі за № 124. Однак, перед смертю ОСОБА_3 бажала змінити заповіт на користь свого онука- ОСОБА_4 проте зробити це не встигла.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25.06.2020 р. Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80331429 від 04.03.2025 р., вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , не заводилась. Тобто, ОСОБА_5 за життя спадщину не прийняв. Тому, спадкоємство після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом.
Так, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її син - позивач ОСОБА_1 . Як було вказано вище спадкова справа після її смерті не відкривалась, проте згідно довідки виконкому Плавнівської сільської ради № 1238 від 04.12.2020 р., на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею мешкав син ОСОБА_1 . Тобто, позивач прийняв спадщину після смерті матері відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України та не заявив про відмову від неї. Відповідач ОСОБА_2 є онуком померлої, отже спадкоємцем за законом п'ятої черги.
11.09.2019 р. позивач звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії.
Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті матері ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, є спадкоємцем першої черги, відповідач, який є спадкоємцем п'ятої черги за законом, не заперечує проти визнання за позивачем право власності на спадкове майно.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України), оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 спадщину не прийняв, тому у відповідності до ч. 2 ст. 1233 ЦК України, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261 - 1265 ЦК України. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інших спадкоємців першої черги судом не встановлено. Відповідач є спадкоємцем п'ятої черги за законом, на спадщину не претендує.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
-земельну ділянку площею 3,31 га, кадастровий №1 5124184000:01:002:0387 та кадастровий №2 5124184000:01:005:0450, яка розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеська область, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін