Справа № 510/1042/26
Провадження 1-кс/510/116/26
26 травня 2026 рокум. Рені
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1
- за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ№ 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна, -
Слідчий відділення №1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на:
-1 (один) паперовий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору зі специфічним запахом канабісу, упакований в спеціальний сейф пакет НПУ №NPU 5309499;
-металевий подрібнювач для речовин упакований в спеціальний сейф пакет НПУ № NPU 5309500;
-експрес-тест «Nark ІІ» упакований в спеціальний сейф пакет НПУ №KIV 2115204 та вилучено до ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, метою збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні № 12026162150000494 від 24.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 305 КК України.
Як виходить з наданого суду клопотання,24.05.2026 в 00:02 у зону діяльності п/п «Орлівка», м/п «Придунайський» Одеської митниці, у напрямку виїзду з митної території України, по смузі руху «червоний коридор», в'їхав рейсовий автобус «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому як пасажирка слідувала громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час прикордонно-митного контролю серед особистих речей у дорожній сумці ОСОБА_5 , а саме в бічній кишені, було виявлено один паперовий згорток із речовиною сіро-зеленого кольору, яка за результатами експрес-тесту ідентифікована як наркотична речовина, орієнтовною вагою брутто 0,90 г, а також металевий подрібнювач для речовин.
Зокрема, першочерговою слідчо-оперативною дією став виїзд на місце події на територію міжнародного пункту пропуску «Орлівка», розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, Паромна дорога, 1, де у службовому кабінеті було вилучено 1 (один) паперовий згорток із речовиною сіро-зеленого кольору зі специфічним запахом канабісу, упакований у спеціальний сейф-пакет НПУ № NPU5309499; металевий подрібнювач для речовин, упакований у спеціальний сейф-пакет НПУ № NPU5309500 а також експрес-тест «Nark II», упакований у спеціальний сейф-пакет НПУ № KIV2115204, які були вилучені до ВП №2 Ізмаїльського району РВП ГУНП в Одеській області.
В подальшому, 24.05.2026 р. відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000494 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 305 КК України.
24.05.2026 р. вилучені об'єкти були визнані речовими доказами постановою слідчого.
Беручи до уваги все вищевикладене, слідчий СВ№ 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області зазначає, що вищевказані об'єкти по даному кримінальному провадженню мають значення речового доказу для досудового розслідування та в подальшому можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, і без цих складових неможливо буде в подальшому призначити судову експертизу за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та прийняти об'єктивне рішення по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якого його було вилучено.
Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання
Слідчий та прокурор, у судове засідання не з'явилися, просили розглянути клопотання без їх участі на задоволенні клопотання наполягали.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилася, просила розглянути клопотання без її участі, щодо накладання арешту не заперечувала.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
В ході розгляду клопотання були досліджені матеріали, які додані до клопотання, а саме:
-витяг з ЄРДР від 24.05.2026 р. кримінальне провадження № 12026162150000494 за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 305 КК України;
-рапорт № 2136 від 24.05.2026 р;
-повідомлення №38/П/UA500000/2026 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 24.05.2026 р.;
-протокол порушення митних правил №347/ UA500000/2026 від 24.05.2026р.;
-акт проведення огляду(переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.05.2026 р.;
-протокол огляду місця події від 24.05.2026;
-протокол допиту свідка від 24.05.2026 р.;
-пояснення ОСОБА_5 від 24.05.2026 р.;
-постанова про визнання речовими доказами від 24.05.2026 р.
Аналізуючи матеріали надані до клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про накладення арешту на майно, вказане в клопотанні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12026162150000494 від 24.05.2026 порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 305 КК України .
Вилучені об'єкти, є відповідно, до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами, можуть бути використані як докази факту кримінального правопорушення, таким чином, з метою збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на вищезазначені об'єкти.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.108, 170-174,309 КПК України, слідчий суддя,
1.Клопотання слідчого СВ №1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
2.З метою збереження речового доказу накласти арешт на об'єкт, який постановою слідчого визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12026162150000494 від 24.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 305 КК України, а саме на:
-1 (один) паперовий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору зі специфічним запахом канабісу, упакований в спеціальний сейф пакет НПУ №NPU 5309499;
-металевий подрібнювач для речовин упакований в спеціальний сейф пакет НПУ № NPU 5309500;
-експрес-тест «Nark ІІ» упакований в спеціальний сейф пакет НПУ №KIV 2115204
3. Майно на яке накладено арешт, залишити на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
4. Виконання ухвали покласти на слідчого СВ № 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1