Справа № 1/1521/101/12
29 травня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що 14.02.2014 року вироком Овідіопольського районного суду Одеської області, ОСОБА_4 (зокрема), було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 59 547 грн. 35 коп., також вирішено питання про стягнення з підсудних процесуальних витрат по справі на користь держави в розмірі по 486 грн. 77 коп., з кожного.
Крім того, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 29200900433, постановою старшого слідчого СВ Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_7 03.03.2010 року (у зв'язку з тим, що санкція ст. 187 ч. 3 КК України передбачала конфіскацію майна обвинуваченого, з метою забезпечення цивільного позову), було винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , в тому числі на частку квартири АДРЕСА_1 .
Згідно актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, наявне обтяження, зареєстроване 16.03.2010 року за № 9622217 Першою Вознесенською державною нотаріальною конторою, вчинене на підставі постанови старшого слідчого СВ Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_7 03.03.2010 року про накладення арешту на майно ОСОБА_4
ОСОБА_4 відбув покарання, призначене судом, згідно інформаційної довідки Першого Відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області від 22.05.2026 року, на виконанні у Відділі відсутні будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_4 , зокрема, в порядку виконання вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2014 року.
За такого, на даний час відсутня потреба в арешті вищезазначеного майна, а наявність накладеного арешту унеможливлює реалізацію прав ОСОБА_4 , як власника вказаного вище майна, на вільне володіння, розпорядження та користування ним, на підставі чого адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_4 , з питанням зняття арешту з майна.
Власник майна ОСОБА_4 , його представниця адвокат ОСОБА_3 , слідчий, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибули.
Неприбуття в судове засідання вказаних учасників не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Перевіривши доводи клопотання про скасування арешту майна та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема, засудженого та його захисника (ч. 1 ст. 539 КПК України), а з урахуванням вимог п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України таке клопотання подається саме до суду, який ухвалив вирок.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Арешт майна може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба (ч. 1 ст. 174 КПК України).
При цьому, згідно з постановою № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» власник майна має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються його прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Таким чином, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , має право на звернення до суду після ухвалення вироку, для вирішення питання про скасування арешту майна.
Так, судом встановлено, що 14.02.2014 року Овідіопольським районним судом Одеської області, було ухвалено вирок, зокрема, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 03.03.2010 року постановою старшого слідчого СВ Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_7 було винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , в тому числі на частку квартири АДРЕСА_1 .
Арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.
В той же час, під час ухвалення вироку до ОСОБА_4 конфіскацію застосовано не було.
Враховуючи, що вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2014 року не вирішено питання про скасування арешту майна, накладеного 03.03.2010 року постановою старшого слідчого СВ Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_7 , суд приходить висновку, що клопотання адвоката підлягає задоволенню, оскільки в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.
Керуючись ст.ст. 174, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою старшого слідчого СВ Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області ОСОБА_7 03.03.2010 року (в рамках здійснення розслідування кримінального провадження № 29200900433), на підставі якого Першою Вознесенською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження від 16.03.2010 року за № 9622217, відносно майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі: частку квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1