Постанова від 28.05.2026 по справі 522/2174/26

Номер провадження: 33/813/1129/26

Номер справи місцевого суду: 522/2174/26

Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кобильника Д.О. на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 05.05.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно з оскарженою постановою, 05.02.2026 року, о 00:30 год, у м.Одеса по вул.Преображенська 62, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest у встановленому законодавством порядку. Результат тесту склав 0,23 ‰ проміле, тест №1477, прилад ARLM 0438, чим порушив вимоги п.2.9 (А) Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник Кобильник Д.О. подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник вказує, що результат огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 склав 0,23 ‰ проміле, тому перебуває в межах технічної абсолютної похибки приладу «Drager».

Захисник вважає, що в даному випадку поліцейські, які були ознайомлені з сервісною книжкою та принципом роботи приладу «Drager», повинні були повторно здійснити огляд на місці зупинки транспортного засобу, або направити водія на огляд до закладу охорони здоров'я, з метою усунення сумнівів та протиріч, проте цього не зробили та безпідставно склали відносно ОСОБА_1 протокол.

Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника, які будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення розгляду не подавали.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

При цьому, апеляційний суд враховує, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до п.п. а) п.2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, порушення вказаного пункту Правил передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч.1 ст.130 цього Кодексу.

Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП, оскільки не встановив всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно, дійшов необґрунтованого висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції послався як на докази доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, на наступні докази: відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які підтверджують викладені в протоколі обставини; результат тесту №1477 від 05.02.2026 року за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510», прилад ARLM-0438, згідно якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 0,23 ‰ проміле; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Апеляційним судом встановлено, що згідно, роздруківки спеціального технічного засобу, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510», 05.02.2026 року, о 00:34 год. Результат огляду склав 0,23‰ проміле. Вказана роздруківка має відомості про дату, час та місце огляду, дату останнього градуювання, підписи та анкетні відомості ОСОБА_1 , підпис посадової особи патрульної поліції (а.с.5).

Апеляційний суд зауважує, що в оскарженій постанові місцевий суд зробив неправильний висновок про те, що допустима похибка результату тесту газоаналізатору Drager Alccotest 7510 OIML відносно ОСОБА_1 може становити 0,0069, що свідчить про те, що результат тесту 0,23% проміле перебуває за межами допустимої похибки.

Наведене свідчить про те, що місцевий суд не дотримався приписів ч.1 ст. 280 КУпАП, згідно з якими орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення…, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Так, відповідно до настанови з експлуатації газоаналізатору для вимірювання вмісту алкоголю у вдихуваному повітрі «Drager Alcotest 7510», для вказаного спеціального технічного засобу встановлено границі допустимої похибки під час експлуатації для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, зокрема абсолютна похибка складає ±0,03 мг/л у діапазоні від 0 до 0,4 мг/л.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Враховуючи той факт, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу склав 0,23‰, такий результат перебуває в межах допустимої похибки спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», встановлений результат не може бути допустимим доказом перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні та допустимі докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за викладеними в протоколі обставинами.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію Суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Досліджені апеляційним судом докази вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставини, оскаржена постанова у відповідності до положень п.2 ч.8 ст.294 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Кобильника Д.О. - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 05.05.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у в'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський

Попередній документ
136936534
Наступний документ
136936536
Інформація про рішення:
№ рішення: 136936535
№ справи: 522/2174/26
Дата рішення: 28.05.2026
Дата публікації: 01.06.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.05.2026)
Дата надходження: 14.05.2026
Предмет позову: Свічкар Д.Р. ч.1 ст.130 КУпАП
Розклад засідань:
06.03.2026 11:45 Приморський районний суд м.Одеси
17.03.2026 11:15 Приморський районний суд м.Одеси
05.05.2026 12:30 Приморський районний суд м.Одеси
28.05.2026 10:00 Одеський апеляційний суд