Номер провадження: 22-з/813/297/26
Справа № 947/11934/21
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Сегеда С. М.
28.05.2026 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 25 травня 2026 року про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року по справі за апеляційною скаргою державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Дениса Володимировича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2021 року за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікін Денис Володимирович, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення об'єкту до попереднього стану,
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2021 року позовні вимоги Одеської міської ради задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду від 29.11.2021 року, державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікін Д.В. подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року апеляційну скаргу державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2021 року залишено без змін.
25 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про роз'яснення резолютивної частини постанови Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року. Одночасно, ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про роз'яснення судового рішення та відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати роз'яснення рішення..
Перевіривши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення вказаного вище судового рішення, апеляційний суд вважає є підстави для залишення цієї заяви без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для вирішення питання звільнення від сплати судового збору суд у першу чергу має установити фінансову та майнову спроможність сторони сплатити судовий збір.
Майновий стан є оціночним поняттям, тому суду для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору також необхідно враховувати такі обставини: наявність зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, отримання соціальних виплат, перебування особи на обліку в соціальних службах, наявність рахунків відкритих у банках, та інші докази, які дадуть можливість встановити реальний майновий стан заявника.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі
№ 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі
№ 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Отже, із системного аналізу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апеляційний суд зауважує, що заявлене клопотання не містить будь-яких доказів, які підтверджують що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Таким чином, перевіривши наведені у заяві доводи про звільнення від сплати судового збору, відсутні підстави для її задоволення, оскільки ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3328 грн.
За подання до суду заяви про роз'яснення судового рішення, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 665,60 грн. (3028*0,2) та для приєднання до матеріалів справи надати до Одеського апеляційного суду документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Од.обл./Хаджибейський Р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),на рішення від ______(Дата оскарження справи)по справі _________(Номер справи),Одеський апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа).
Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (частина дев'ята статті 185 ЦПК України).
Також, у в порушення частини другої статті 183 ЦПК України, ОСОБА_1 не надано докази надіслання заяви про роз'яснення судового рішення іншим учасникам справи (провадження).
Отже, особі, яка подала заяву, потрібно надати докази надіслання (надання) заяви про роз'яснення судового рішення іншим учасникам справи (провадження).
Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 28 травня 2025 року у справі № 756/5368/19 (провадження N 61-5220ск24).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник не усуне вказані у цій ухвалі недоліки протягом встановленого у ній строку, суд поверне заяву про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, заява про роз'яснення судового рішення підлягає залишенню без руху із наданням заявнику строку для усунення недоліків заяви, що зазначені в тексті цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 183, 185, 260, 271 ЦПК України суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання заяви від 25 травня 2026 року про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року.
Заяву ОСОБА_1 від 25 травня 2026 року про роз'яснення постанови Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Сегеда