«28» травня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах заявника ОСОБА_3 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2026 року,
Як слідує з наданих матеріалів, до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який є представником заставодавця ОСОБА_3 , про повернення помилково внесеної застави на підставі ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року.
В клопотанні зазначено, що ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 28 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 242 240 грн.
12.05.2025, на виконання вказаної ухвали, ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області вніс суму застави.
Разом з тим, вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 травня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 332 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі. До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На момент внесення застави (12.05.2025), ОСОБА_3 не було відомо щодо ухвалення вироку відносно ОСОБА_4 , а отже застава помилково внесена поза межами строку дії ухвали, якою був визначений розмір застави.
Враховуючи, що ОСОБА_4 відбуває покарання, призначене вироком від 09.05.2025, в ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)», адвокат просив повернути заставодавцю ОСОБА_3 помилково внесену заставу.
За наслідками розгляду вказаного клопотання, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2026 року клопотання адвоката ОСОБА_2 , який є представником заявника ОСОБА_3 , - повернуто заявнику.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст. 534, 535, 537, 539 КПК України вказав, що клопотання про повернення застави може бути вирішено судом, який прийняв це рішення. Оскільки вирок стосовно ОСОБА_4 ухвалений Хаджибейським районним судом м.Одеси, тому дане клопотання не підсудне Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2026 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_2 про повернення помилково внесеної застави.
Проте, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з наступних підстав.
Вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 травня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Питання щодо застави судом першої інстанції не обговорювалося.
Заставодавець ОСОБА_3 вніс суму застави 12.05.2025 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області на виконання ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28 березня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 242 240 грн. Тобто, сума застави внесена після ухвалення вироку Хаджибейським районним судом м.Одеси.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2025 року заяву заставодавця про повернення внесеної застави повернуто заявнику для направлення за належністю до іншого суду.
Як слідує з наведених судом мотивів прийняття цього рішення, саме на момент прийняття рішення (станом на 26.12.2025), суд був позбавлений процесуальної можливості прийняти будь-яке рішення та розглянути клопотання заявника в порядку ст. 182 КПК України, оскільки на момент звернення з цим клопотанням вирок щодо ОСОБА_4 не набрав законної сили та перебував на розгляді Миколаївського апеляційного суду.
Відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року залишено без змін вирок Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2025 року у відношенні ОСОБА_4 .
За таких обставин, з моменту ухвалення вироку Хаджибейським районним судом м. Одеси від 09 травня 2025 року, ухвала цього ж суду від 28 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу з правом внесення застави припинила свою дію.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Адвокат звернувся 27.04.2026 (після набрання вироком законної сили) із заявою про повернення внесеної суми застави до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, тобто до суду за місцем відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , а не до суду, який прийняв рішення щодо заходу забезпечення кримінального провадження. Пославшись на положення п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, апелянт вважає, що він обгрунтовано звернувся до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, і саме цей суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Разом з тим, вироком питання щодо визначення застави не вирішувалося.
Оскаржуваною ухвалою роз'яснено заявнику право звернення із відповідним клопотанням до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Положеннями ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвала суду про повернення клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку в частині заходу забезпечення кримінального провадження, не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
За наведених обставин, слід відмовити адвокату ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки ухвала суду про повернення клопотання (на стадії виконання вироку) оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах заявника ОСОБА_3 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2026 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Суддя ОСОБА_1