Справа № 127/18792/18
Провадження № 22-ц/801/1337/2026
Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач: Шемета Т. М.
28 травня 2026 рокуСправа № 127/18792/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),
суддів Панасюка О. С., Сала Т. Б.,
секретар судового засідання Куленко О. В.
учасники справи:
заявник Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
боржник (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Чайкою Романом Олеговичем, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року, ухвалену у складі судді Сичука М. М. в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення відповідає даті постановлення ухвали,-
26.02.2026 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (надалі - АТ «Сенс Банк»), діючи через свого представника адвоката Михніцького Г. Ю., подало до Вінницького міського суду Вінницької області заяву про видачу дубліката виконавчого листа та заміну стягувача його правонаступником у справі №127/18792/18.
Заява мотивована тим, що 11 липня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31 464,69 доларів США, з яких 21 958 доларів США - заборгованість за кредитом, 9 506,60 доларів США - заборгованість за відсотками, а також 12 317,93 грн судового збору.
Вказане рішення набрало законної сили 13 серпня 2019 року, на його виконання судом було видано виконавчий лист №127/18792/18, який стягувач (на той час ПАТ «Укрсоцбанк») отримав 28 серпня 2019 року.
У подальшому Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» припинено, а його правонаступником стало Акціонерне товариство «Альфа-Банк», яке згодом змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним. Тому виникла потреба в заміні стягувача.
Виконавчий лист, виданий судом, був втарчений, про що складено відповідний акт від 24 лютого 2026 року, виконавчий документ на виконанні не перебував та не перебуває, що підтверджено з листом Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці від 28 січня 2026 року. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущений, з урахуванням положень законодавства щодо переривання строків на період дії воєнного стану.
Посилаючись на викладене, заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа у справі №127/18792/18 та замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником Акціонерним товариством «Сенс Банк».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року заяву задоволено та постановлено:
-видати дублікат виконавчого листа №127/18792/18, виданого на виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2019 року у справі №127/18792/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 464,69 доларів США, з яких: 21 958 доларів США - заборгованість за кредитом, 9 506,60 доларів США - заборгованість за відсотками, а також 12 317,93 грн судового збору;
-замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником Акціонерним товариством «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) у справі №127/18792/18.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявними у справі доказами, доведено, що на виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2019 року було видано виконавчий лист №127/18792/18, який отримано представником стягувача. Разом з тим виконавчий лист втрачений, що підтверджується наданим заявником актом від 24 лютого 2026 року, а також листом органу державної виконавчої служби від 28 січня 2026 року, яким підтверджено відсутність виконавчого листа на виконанні.
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» припинено, а його правонаступником стало Акціонерне товариство «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним. Отже, відбулося правонаступництво у зобов'язанні, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому документі.
Наразі строк пред'явлення виконавчого документа не закінчився, оскільки рішення суду набрало законної сили 13.08.2019 року, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 3 роки, однак відповідно до пункту 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на період дії воєнного стану строки, визначені цим Законом, перериваються та поновлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З огляду на те, що воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 року і по сьогодні, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплинув, а тому заява подана у межах встановленого законом строку.
Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Чайку Р. О., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви АТ «Сенс Банк».
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд передчасно виснував про те, що виконавчий лист втрачений, заявник цього не довів, а надав лише акт службового розслідування, який є його внутрішнім документом і був складений 24.02.2026 року перед зверненням до суду. Суд не дав оцінки тій обставині, що заявник вже звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа у квітні 2025 року, а заяву про видачу дубліката подав через значний проміжок часу. Крім того, суд безпідставно не врахував позицію Верховного Суду у справі № 910/1186/21, відповідно до якої сам факт запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для висновку про дотримання строків без наведення конкретних обставин, які унеможливлювали своєчасно вчинити ту чи іншу процесуальну дію. Окрім того, оскільки доказів втрати виконавчого листа немає, то після видачі дубліката є ризик подвійного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
11.05.2026 року від АТ «Сенс Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що суд першої інстанції вірно оцінив фактичні обставини справи, правильно застосував законодавчі норми, в тому числі і щодо того, що строк на пред'явлення виконавчого документа до стягнення не пропущений. За результатами розгляду апеляційної скарги просить її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
27 травня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Чайки Р. О., подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки згідно виписки № 10851 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.04.2026 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: перелом плеснової кісти, при цьому останній бажає приймати участь особисто в судовому засіданні.
Разом із тим, надана до клопотання виписка № 10851 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.04.2026 року не містить відомостей про стан здоров'я ОСОБА_1 станом на 28.05.2026 року - дату розгляду апеляційної скарги, а також доказів того, що останній об'єктивно позбавлений можливості з'явитися в судове засідання. Крім того, інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Чайка Р. О., який був уповноважений здійснювати захист його прав та інтересів під час апеляційного розгляду справи, у зв'язку з чим клопотання про відкладення розгляду справи слід відхилити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Чайка Р. О. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Заявник будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до апеляційного суду не з'явився будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилав, а тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що судове рішення відповідає вказаним вимогам закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
-заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2019 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31 464,69 доларів США, з яких 21 958 доларів США - заборгованість за кредитом, 9 506,60 доларів США - заборгованість за відсотками, а також 12 317,93 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 13 серпня 2019 року (а .с. 79 - 80);
-на його виконання судом видано виконавчий лист №127/18792/18, який було направлено стягувачові (а. с. 87) та отримано ним 28 серпня 2019 року (а. с. 88);
-Згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 100 - 112), АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк»;
-Актом від 24.02.2026 року підтверджено, що виконавчий лист по справі № 127/18792/18, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у АТ «Сенс Банк» відсутній (а. с. 97);
-згідно листа другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці від 28.01.2026, станом на 28.01.2026 року відкритих/завершених виконавчих проваджень згідно виконавчого листа по справі № 127/18792/18, не знайдено (а.с.99);
-АТ «Сенс Банк» звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа і йому судом була надана відповідь від 15.04.2025 року про те, що виконавчий лист був виписаний і виданий 21.08.2019 року та надісланий Банку і отриманий 28.08.2019 року. (а.с.98).
Щодо доводів апеляційної скарги, що строк пред'явлення виконавчого листа у цій справі закінчився.
Відповідно до пункту 17.4 Розділу XIII ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX64/22, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) викладено такі висновки: «Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання».
Близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2023 року у справі № 910/5925/15-г, від 03.04.2025 у справі №712/8159/15-ц та від 05.02.2025 у справі №1616/803/2012.
В справі що розглядається рішення Вінницького міського суду від 11 липня 2029 року набуло законної сили 13 серпня 2019 року, то за загальним правилом, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - до 13 серпня 2022 року.
Проте, з урахуванням того, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перервалися в силу закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що станом на 26.02.2026 року (день звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та заміни стягувача) не закінчився строк пред'явлення до виконання виконавчих документів у цій справі.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів втрати виконавчого листа.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Факт втрати виконавчого листа у справі що розглядається, є Акт від 24.02.2026 року , яким підтверджено, що у АТ «Сенс Банк» відсутній виконавчий лист по справі № 127/18792/18, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (а. с. 97).
Не має правового значення та не змінює підтвердженого цим Актом факту втрати виконавчого документу та обставина, що Акт складений перед зверненням до суду (як про те стверджує боржник в апеляційній скарзі), адже саме факт виявлення втрати і є підставою для звернення до суду з відповідною заявою і видавалося б дивним, якби стягувач, виявивши втрату виконавчого документа, не відреагував на це у передбачений законом спосіб.
Втрата виконавчого документа підтверджується і тим, що згідно листа другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці від 28.01.2026, станом на 28.01.2026 року відкритих/завершених виконавчих проваджень згідно виконавчого листа по справі № 127/18792/18, не знайдено (а.с.99).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що цього недостатньо, є лише власним баченням ситуації боржником, а твердження про те, що в разі видачі дубліката за відсутності доказів втрати оригіналу виконавчого листа можливе подвійне стягнення з ОСОБА_1 , - взагалі є припущенням, яке не ґрунтується на будь-яких фактичних обставинах.
Не впливає на підтвердження факту втрати виконавчого документу і та обставина, що стягувач в 2025 році звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа та йому судом була надана відповідь від 15.04.2025 року про те, що виконавчий лист був виписаний і виданий 21.08.2019 року та надісланий Банку і отриманий 28.08.2019 року (а.с.98). Навпаки, це ще є одним підтвердженням того, що виконавчий лист у стягувача відсутній, втрачений.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що доведеним є факт втрати виконавчого документа, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником Чайкою Р. О., не містить доводів, які б спростовували постановлену у справі ухвалу суду першої інстанції, яка ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_1 , понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції АТ «Сенс Банк» матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Чайкою Романом Олеговичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. С. Панасюк
Т. Б. Сало