Справа №751/5338/26
Провадження №1-кс/751/1878/26
27 травня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
користувача майна ОСОБА_3 ,
прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001169 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001169 від
19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Із клопотання вбачається, що слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340001169 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 19 травня 2026 року приблизно об 11 години 40 хвилин по вул. Михалевича біля буд. № 25 по вул. Волковича у м. Чернігові працівниками УПП в Чернігівській області було зафіксовано факт керування транспортним засобом марки «HYNDAI» моделі «ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 126, 130 КУпАП та позбавлений права керування по рішенню судів.
19 травня 2026 року в ході проведення огляду місця події вилучено транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який в послідуючому поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів.
Вилучене майно постановою слідчого від 19 травня 2026 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Обґрунтовуючи своє клопотання, слідчий указує на те, що вказаний транспортний засіб має доказове значення для досудового розслідування, для з'ясування всіх обставин кримінального провадження необхідно провести огляд вилученого транспортного засобу і проведення експертизи відповідно до вимог ст. 242 КПК України, а тому виникла необхідність для його арешту задля недопущення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 висловила доводи на підтримання клопотання про арешт майна, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні і додані матеріали, просила його задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_3 позбавлений права керування транспортними за рішеннями судів, проте продовжував керувати саме цим транспортним засобом, власником якого не являється.
Користувач майна ОСОБА_3 у судовому засіданні вважав клопотання слідчого про арешт майна необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив про те, що рішення суддів не ставить під сумнів. Власник транспортного засобу наразі проживає у Німеччині. У місці, де було вилучено транспортний засіб, він ним не керував.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши думки прокурора та користувача майна, вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до такого висновку.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів ( ч. 10 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядженням майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340001169 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за фактом умисного невиконання рішення суду.
Згідно з копією протоколу огляду місця події від 19 травня 2026 року було проведено огляд місцевості по вул. Стрілецькій в м. Чернігові, в ході якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_2 .
Постановою слідчого від 19 травня 2026 року зазначений транспортний засіб марки визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб (автомобіль) марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_2 належить громадянці ОСОБА_7 , що проживає за адресою:
АДРЕСА_1 .
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у свої рішення неодноразово зазначав, що вимога законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справах «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Визначені нормами КПК України повноваження слідчого судді спрямовані на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, у поєднанні з метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладають саме на слідчого суддю обов'язок встановлення, з'ясування та дослідження усіх обставин справи у кожному конкретному випадку (постанова Великої Палати Верховного суду від 12 грудня 2019 року в провадженні № 11-788сап19).
Подане клопотання не містить достатніх посилань на обставини розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна для його власника ОСОБА_7 ..
Крім того, дані про призначення експертиз вилученого транспортного засобу (автомобіля) марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_2 у клопотанні відсутні.
Враховуючи всі зазначені обставини, беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності власника відповідного майна завданням кримінального провадження і негативні наслідки вказаного арешту для власника ОСОБА_7 , з метою недопущення порушення прав власника на мирне володіння майном слідчий суддя не вбачає підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області
ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001169 від 19 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, відмовити.
Автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , повернути власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1