Справа № 750/5960/26
Провадження № 2/750/3147/26
29 травня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Лямзіна Н.Ю., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред'явленні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
28 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено повну адресу його місця проживання чи перебування (вулиця, номер будинку), реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також про наявність або відсутність в учасників справи електронних кабінетів.
Крім того, пунктами 8, 10 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 березня 2025 року, на підставі якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно із положеннями пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, сформулювала такий правовий висновок: «Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
З указаного правового висновку слідує, що учасники бойових дій мають право на пільгу зі сплати судового збору виключно у справах щодо захисту належних їм гарантій, які стосується їх соціального і правового захисту саме як ветеранів війни - учасників бойових дій.
Також, в ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу, отже дана справа не стосується захисту прав позивача, пов'язаних зі статусом учасника бойових дій.
Таким чином, відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання даної позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп. (отримувач: ГУК у Черніг.обл/Деснянс. р-н/22030101; код ЄДРПОУ: 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313121206000025741; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) та надати підтверджуючий документ про його сплату.
Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статями 175, 177, 185, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 3 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв'язку з виконанням ухвали судді, надати їх відповідно до вимог статті 177 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Ю. Лямзіна