Справа №766/10140/25
Пров. №2/766/555/26
28 травня 2026 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Зацепілін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_2 залишила заповіт на ім'я її батька ОСОБА_3 , який спадщину не встиг прийняти, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті бабусі відкрилась спадщина, яка складається з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею майна померлої бабусі. Вона звернулася до нотаріуса, однак їй було відмовлено через пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини. Вказує, що строк нею пропущено з поважних причин, оскільки вимушено переїхала з міста Херсона, який є зоною бойових дій.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.07.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
22.07.2025 року представником Херсонської міської ради Херсонської області подано відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що спадщину батько позивачки не прийняв, а вона не навела поважних причини пропущення строку.
10.09.2025 р. від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.
18.09.2025 від представника позивачки адвоката Лодига М.Т. надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за суттю, витребувано докази.
19.05.2026 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, які суд запропонував подати на підтвердження обставин родинних зв'язків та наявності інших спадкоємців.
Позивачка та її представник, представник відповідача в судове засідання не з'явилися - про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.03.2024 року.
Позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , оскільки остання відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.05.1967 р. є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного станом громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьком позивачки.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.10.2006р., встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 одружилася з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 10 жовтня 1992 р. уклала шлюб зі ОСОБА_8 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».
Постановою від 13.06.2025 року №146/02-31 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.Ю. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/6 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 через пропущення строку для прийняття спадщини.
ОСОБА_3 (батько позивачки) з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом або законом не звертався, помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у Республіці Польща, що підтверджено скороченою випискою з акту про смерть від 18.12.2024 р.
ОСОБА_1 віднесена до п'ятої черги у праві на спадкування за законом. Наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, не встановлено. На час смерті ОСОБА_2 за адресою її зареєстрованого місця проживання інші особи зареєстровані не були, що підтверджено відомостями про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Правовідносини, що склалися регулюються книгою шостою Цивільного Кодексу України.
За ст. 1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється термін у 6 місяців, який починається за приписами ст. 1220 ч.2 ЦК України з дня смерті особи.
На підставі ст. 1221 ч.1 ЦК України позивачка за наявності доказів віднесення її до 5 черги спадкоємців, повинна була звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_10 включно.
Заявниця с заявою про прийняття спадщини звернулася 10.04.2025р, тобто з пропуском шестимісячного строку
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач, пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов'язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв'язку із введенням в державі воєнного стану, смертю батька за кордоном та труднощами у отриманні документів на підтвердження факту смерті.
За висновком Верховного Суду в аспекті можливості визначення додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану висновок, наведений у постанові ВС від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23. Верховний Суд у цій справі констатував, що проживання спадкоємця в зоні, яка не перебувала під окупацією, однак на території якої відбувались активні бойові дії, є достатньою підставою визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Також за висновком Верховного Суду стосовно поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини. Наприклад, необхідність отримання апостильованого свідоцтва про смерть спадкодавця, який помер за кордоном, та незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців) є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини (постанова ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 28.05.2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: м.Херсон, проспект Незалежності, 37) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці, з дня набрання даним рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус