Справа № 727/5224/26
Провадження № 2-ві/727/8/26
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
27 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі № 727/5224/26 судді Смотрицького В.Г. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Чернівців Смотрицького В.Г. перебуває цивільна справа № 727/5224/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
26 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого по вищезазначеній справі судді, в обґрунтування якої зазначив, що суддею Смотрицьким В.Г. безпідставно та повторно було постановлено ухвалу від 24 квітня 2026 року про залишення його позовної заяви без руху, не зважаючи на те, що недоліки, вказані в ухвалі суду від 16.04.2026 року ним були усунуті 21.04.2026 року та повідомлено суд, що судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. сплачено та зараховано на казначейський рахунок суду, що підтверджується квитанцією №3841092908690141 від 10.04.2026 року. Таким чином повторна безпідставна вимога судді про надання оригіналу квитанції про сплату судового збору свідчить про упереджене ставлення судді Смотрицького В.Г.; а тому він заявляє йому відвід.
Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 травня 2026 року, дослідивши зміст заяви про відвід, суддя Смотрицький В.Г. прийшов до висновку про його необґрунтованість, у зв'язку з чим заяву позивача ОСОБА_1 було передано у канцелярію суду для визначення в порядку ст. 33 ЦПК іншого судді для вирішення питання про відвід .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 26.05.2026 року заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Смотрицького В.Г. передана на розгляд судді М. Є. Бойко.
У відповідності із ч.ч.7,8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами частини 2 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
У відповідності до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Жодних доказів, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді Смотрицького В.Г. при розгляді цивільної справи № 727/5224/26 суду не надано та таких обставин ним не встановлено. Викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Смотрицького В.Г. підстави зводяться по суті до незгоди позивача з процесуальними діями та рішеннями судді, що не може бути підставою для його відводу.
Таким чином, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 судді Смотрицького В.Г. відвід від розгляду цивільної справи № 727/5224/26 є безпідставним та необгрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі № 727/5224/26 судді Смотрицького В.Г. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бойко М.Є.