Справа №2а-99/2011 року
04 січня 2011 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Максимович Г.В., розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області про визнання дій незаконними і зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення соціальної допомоги, як «дитині війни»,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області, стверджуючи, що він отримує пенсію та належить до категорії громадян, які згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»мають право на отримання до пенсії підвищення (соціальної допомоги) у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни»у зв'язку, з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2008 роках позивачу допомога в таких розмірах не виплачувалась. Вважає, що нарахування та виплата в 2007-2008 роках дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області 23 грудня 2010 року (а.с.14), яка набрала законної сили, визначено, що строки позовної давності не пропущенні.
Представник відповідача Малімонов М.І. проти позову заперечував, стверджуючи, що розмір нарахованої та виплачуваної позивачу пенсії відповідає вимогам закону (а.с.10).
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Судове рішення приймається суддею на підставі повідомлених позивачем, відповідачем обставин.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 30 відсотків прожиткового мінімуму (соціальна допомога).
Протягом 2007-2008 років позивач не отримував дану соціальну допомогу у вказаному розмірі.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо нарахування йому соціальної допомоги за 2007 рік підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд виходить з наступного.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.46 Конституції України та ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативно-правовим актом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року це положення закону визнане неконституційним.
Таким чином, позивач має право на отримання соціальної допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо нарахування йому соціальної допомоги за 2008 рік підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд виходить з наступного.
Пунктом 41 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладена у новій редакції, якою зменшений розмір соціальної допомоги.
Згідно ч.2 ст.46 Конституції України та ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативно-правовим актом.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення закону визнане неконституційним.
Таким чином, позивач має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у cnoci6, що передбачений Конституцією та законами.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги i зобов'язати здійснити перерахунок пенсій позивачу на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних ociб з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною дії Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області щодо невиплати коштів ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня її отримання.
Суддя