Рішення від 07.02.2011 по справі 2-176/11

Біляївський районний суд Одеської області

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

Справа № 2-176/11

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючої судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Поцелуйко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ТОВ «Агенство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши який (а.с. 72-73), просить стягнути з відповідача на його користь 11236,53 грн., а також судові витрати 133,05 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що заявою № 56832508 від 09.12.2006 року відповідач запропонував ТОВ «Банк Русский Стандарт» укласти кредитний договір на умовах, викладених в заяві та умовах надання та обслуговування кредитів банку, які разом складають договір. Відповідно до п.2.1 умов по кредитах договір укладається шляхом акцепту банком пропозиції клієнта укласти договір. Акцептом банку пропозиції клієнта є дії банку по відкриттю рахунку клієнту. Згідно з розділом 2 Інформаційного блоку заяви відповідачу була надана сума кредиту, яку банк зарахував на його рахунок, відкритий згідно з умовами договору в установі банку і у той же день, як оплата за придбаний відповідачем товар, перерахував на рахунок торгівельної організації, зазначеної в п. 8 інформаційного блоку заяви. За умовами договору відповідач зобов»язаний забезпечити повернення наданого кредиту шляхом здійснення щомісячних періодичних платежів у суми й строки, передбачені графіком платежів. Але відповідач порушив графік платежів і не здійснив повернення наданого кредиту, на підставі п.4.5.2 умов по кредитах банк набув право вимагати від відповідача дострокового погашення заборгованості за договором. З цією метою 13.07.2007 р. банк направив відповідачу заключну вимогу, якою сповістив про необхідність достроково повернути суму кредиту і сплатити інші платежі за договором. Але відповідач не сплатив суму заключної вимоги протягом 30 календарних днів, що потягнуло нарахування неустойки, передбаченої пунктом 5.4 Умов по кредитах, у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. 05.10.2007 р. банк уклав договір про відступлення права вимоги/факторингу № 2 із ТОВ «Агентство по збору боргів», згідно з яким до позивача перейшли усі права за укладеним між банком та відповідачем договором. Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав і пояснив, що за договором факторингу до ТОВ «Агентство по збору боргів» перейшло право вимоги до відповідача. 13.07.2007 р. відповідачу була надіслана заключна вимога про сплату кредиту, але до теперішнього часу він заборгованість не погасив, у зв»язку з чим була нарахована пеня.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що кредит в повному обсязі сплачений відповідачем, але через значний проміжок часу він не може надати всі квитанції про сплату. Також просив застосувати позовну давність і у зв»язку з пропуском строків позовної давності відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 08.12.2006 р. звернувся до ТОВ «Банк Русский Стандарт» із заявою № 56832508 про надання йому кредиту на придбання товару та відкриття рахунку для використання в межах вказаного кредитного договору (а.с. 6-7).

Відповідно до графіку платежів відповідач повинен був здійснювати щомісячні періодичні платежі (а.с. 12), але він порушив графік платежів та не повернув отриманий кредит.

Згідно з п.4.5.2 умов надання та обслуговування кредитів (а.с. 8) банк набув право дострокового погашення заборгованості за договором.

П. 4.5.1 умов надання та обслуговування кредитів у випадках, викладених в п.4.5.2, банк має право вимагати від клієнта дострокового погашення заборгованості в повному обсязі і направити клієнту з цією метою заключну вимогу, а клієнт зобов»язаний виконати таку заключну вимогу та погасити заборгованість достроково в розмірі, зазначеному в такій вимозі, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати отримання заключної вимоги.

05.10.2007 року між ТОВ «Банк Русский Стандарт» і ТОВ «Агентство по збору боргів» був укладений договір факторингу № 2, відповідно до умов якого до позивача по справі перейшли усі права за укладеним між ТОВ «Банк Русский Стандарт» та відповідачем договором, тобто відбулася заміна кредитора у зобов»язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (а.с. 19-22).

Відповідно до розрахунку суми позову загальна сума заборгованості становить 11236,53 грн., з яких кредит - 3077,30 грн., комісія за закриття рахунку - 5,00 грн., пеня 8154,23 грн.

У судовому засіданні представник відповідача вказував на те, що кредит повністю погашений відповідачем, але квитанції про сплату він надати не може, оскільки пройшов значний проміжок часу. Але його доводи суд до уваги не приймає, оскільки представником відповідача надані квитанції про сплату кредиту, але на інший розрахунковий рахунок. Крім того, ним надані не всі квитанції про сплату кредиту.

Оскільки відповідачем не доведено, що він погасив кредит в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення кредиту у розмірі 3077,30 грн. і комісії за закриття рахунку у розмірі 5,00 грн. підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до розрахунку суми позову відповідачем розрахована пеня за період з 22.08.2007 р. по 14.12.2010 р. у розмірі 8154,23 грн. з вирахуванням суми у 498 грн., квитанцію про сплату якої надав представник відповідача у судовому засіданні.

Згідно п.1 ч.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У судовому засіданні від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені і відмову у позові в цій частині.

Суд вважає, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню, але за період з 01.11.2009 р. по 01.11.2010 р., тобто в межах річного строку, у розмірі 2609,75 грн. (365х(3575,30х0,2)).

Від представника відповідача також надійшла заява про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущені строки, встановлені ст. 257 ЦК України.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Як вбачається з графіку погашення заборгованості, останній платіж мав бути внесений відповідачем 21.11.2007 р., а позов пред»явлений 01.11.2010 р., тобто трирічний строк позовної давності не сплив, а тому доводи представника відповідача про пропуску строків позовної давності не заслуговують на увагу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню - стягненню підлягає 3082,30 грн. за вирахуванням 498,00 грн., квитанцію про сплату якої надано представником відповідача, тобто 2584,30 грн. Також стягненню підлягає пеня у розмірі 2609,75 грн. і судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 536, 553, 554, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ «Агенство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агенство по збору боргів» заборгованість за кредитним договором 5194,05 грн., судовий збір 51,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 5365,99 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд.

ГоловуючийО. І. Трушина