Справа № 279/3413/26
25 травня 2026 року місто Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
розглянувши клопотанням слідчого СВ Коростенського РУПГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадженняв несеного до ЄРДР за №12026060490000309 від 23.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченогно ч.3 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
25.05.2026 слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Коростенської окружної прокуратури подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Клопотання обгрунтовано тим, що на території України у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який неодноразово продовжувався.
Пунктом 3 Указу передбачено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, визначено «Правилами перетинання державного кордону громадянами України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила).
Пунктом 26 Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до вимог п. 12 Правил, у ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Указом президента України № 65/2022 від 24.02.2022 в України оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за визначеним переліком документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну військовозобов'язаним.
Також відповідно до вказаної постанови виїжджати за межі України дозволено чоловікам, які не підлягають призову або мають право на відстрочку .
В невстановлений слідством час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, наданням засобів та усуненням перешкод, а саме шляхом переправлення осіб з корисливих мотивів за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, яка запропонувала в невстановлений слідством день та час ОСОБА_4 здійснити перевезення осіб чоловічої статі до вказаного місця поблизу с-ща. Лугини, Лугинської ОТГ, Коростенського району Житомирської області, який є населеним пунктом прикордонного району та вказала місце зустрічі з особами призовного віку, а саме 23.05.2026 в м.Київ, на що останній погодився, тому 17.05.2026 близько 10:31 отримав передплату від ОСОБА_8 в розмірі 15 414 гривень 06 копійок на власну банківську картку з номером НОМЕР_1 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, шляхом надання засобів та усуненням перешкод, ОСОБА_4 , 23.05.2026, близько 08 год 30 хв прибув за попередньо- домовленим місцем в м.Києві, де зустрівся з раніше незнайомими йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем м.Переяслав, Бориспільського району, Київської обаласті, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жителем міста Тернопіль та надалі, використовуючи автомобіль марки «Subaru» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який перебував в його користуванні, прибув за попередньо-домовленим місцем в районі «Райдужний» в м.Києві, де зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем м.Київ та усвідомлюючи, що сприяє ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у незаконному переправленні його через державний кордон України з Республікою Білорусь шляхом наданням засобів та усуненням перешкод, за що мав отримати грошову винагороду в розмірі 1400 доларів США, тому направився у напрямку державного кордону України поблизу населеного пункту с-ща. Лугини, Лугинської ОТГ, Коростенського району Житомирської області, який є населеним пунктом прикордонного району однак, під час руху у напрямку до державного кордону України, поблизу с. Клочеве, Коростенського району Житомирської області, керований ним автомобіль марки «Subaru» з реєстраційним номером НОМЕР_2 23.05.2026 близько 13 години, було зупинено працівниками Державної прикордонної служби України.
По даному факту 23.05.2026 слідчим відділенням Коростенського РУП ГУП в Житомирській області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудовим розслідувань під № 12026060490000309 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Враховуючи вищевикладене, 23 травня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, буде недостатнім.
Адвокат ОСОБА_5 подала заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , просила обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримала, просила врахувати, що ОСОБА_4 здійснює догляд за своєю бабусею, яка є інвалідом 1-ї групи, не пересувається та потребує постійного догляду, а тому саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім для забезпечення ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Підозрюваний заперечив проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши пояснення та думки учасників, дослідивши письмові докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено, що надані докази доводять обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
23.05.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що стверджується копією повідомлення про підозру.
Обгрунтованість підозри пдтверджується наступними матеріалами справи: повідомленням про виявлення кримінальнго правопорушення; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; витягом в ЄРДР, протокалами допиту свідків, з викладенням ними обставин, які мали місце та протоколом допиту підозрюваного.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому не вирішуючи наперед питання про доведеність вини, слідчий суддя доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені слідчим до клопотання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин"(рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).
На думку слідчого судді, сукупність матеріалів досудового розслідування, які долучені до клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.
Стороною захисту не надано переконливих доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_4 здійснює фактичний постійний догляд за бабусею. Відсутній передбачений законодавством Акт встановлення факту здійснення догляду, який видається органами місцевого самоврядування або комісіями при ТЦК, також в судовому засіданні було з'ясовано, що йому було відмовлено в такому рішенні, оскільки є інші особи, зокрема ОСОБА_11 . Окрім цього, наявність у ОСОБА_4 бабусі за якою потрібен догляд не спростовую наведені в клопотанні ризики та не є запорукою дотримання ним пртоцесуальної поведінки.
Щодо посилання сторони захисту на порушення права на захист ОСОБА_4 під час затримання, то слідчий суддя зазначає, що фактичне затримання особи за статтею 208 КПК України не вимагає присутності захисника безпосередньо в момент затримання. Протягом 24 годин з моменту затримання особі має бути вручено письмове повідомлення про підозру. Саме під час цієї слідчої дії, а також під час допиту чи обрання запобіжного заходу участь адвоката є обов'язковою.
Таким чином, за встановлених обставин, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та доведеність того, що до ОСОБА_4 на даному етапі досудового розслідування доцільно застосувати саме виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
Частиною 5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 грн..
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому обвинувачується підозрювана особа, а також його майновий стан, дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і визначає заставу в розмірі 40-ка прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 181,183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 21 липня 2026 року ( включно).
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 14:00 години 23.05.2026 року.
Визначити розмір застави - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою;
- не відлучатися за межі населенного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
У разі невиконання підозрюваним зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення для організації її виконання.
Ухвала діє до 21.07.2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 28.05.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_12