Справа № 296/869/26
2/296/2201/26
(заочне)
14 травня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира
в складі: головуючого судді Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27 січня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов позов ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява підписана та подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 листопада 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документу з використанням одноразового персонального ідентифікатора укладено кредитний договір №583794804 (далі по тексту рішення - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору відповідач 23 листопада 2021 року отримав кредит у розмірі 3 250,00 гривень.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого було продовжено шляхом укладення додаткових угод до цього договору факторингу. Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 168 від 11 січня 2022 року, відповідно до якого право вимоги до відповідача за Кредитним договором №583794804 від 23 листопада 2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого та з врахування підписаного реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші відомості зазначені в реєстрі боржників.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 18 368,16 гривень, яка складається з: 5 100 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 268,16 гривень - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 18 368,16 гривень та понесені судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та надає згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідне поштове відправлення повернуте на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку. Крім того, відповідача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що відповідає вимогам ч. 10 ст. 187, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд установив, що 23 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії №583794804 (далі по тексту рішення - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 5 100 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV55M3S.
Основні умови кредитування відповідно до Договору кредитної лінії №583794804 від 23 листопада 2021 року:
- кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 3 250 грн 00 коп. (три тисячі двісті п'ятдесят грн. нуль коп.) одразу після укладення договору, який має бути повернено до 07.12.2021 р. (п.1.3);
- позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання (п.1.4);
- кредитна лінія надається строком на 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 07.12.2021 р. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п.1.7);
- виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.1);
- за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.9.2.);
- якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п.1.9.3);
- зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п.1.12.1);
- з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.12.2);
- орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 4150 грн 90 коп. (чотири тисячі сто п'ятдесят грн. дев'яносто коп.) та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 900 грн 90 коп. та суму кредиту у розмірі 3250 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 58827,98 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 127,72 % від суми першого Траншу (п.1.14.1);
- у разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі що розрахований за базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість кредиту складе 4150 грн 90 коп. (чотири тисячі сто п'ятдесят грн. дев'яносто коп.) та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 900 грн 90 коп. та суму кредиту у розмірі 3250 грн 00 коп. (п.1.14.2);
- за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов'язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за даним Договором (п.4.3.)
Окрім Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 також підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Кредитного договору № 583794804 від 23 листопада 2021 року.
З платіжних доручень, а саме №2301dafd-0991-4a1e-a8ac-561f64ecbf3e від 23.11.2021, №f88aed2f-0b05-4703-987e-6c2f523a258b від 23.11.2021 та №7fae0c13-8758-4a39-85ca-28984ec0f7a1 від 23.11.2021 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на банківську картку ОСОБА_1 5375-41XX-XXXX-3351 грошові кошти в розмірі 5 100,00 гривень.
Відповідно до представленої позивачем виписки з особового рахунку, станом на 26.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 18 368,16 гривень, яка складається з: 5 100,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 268,16 гривень - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.
Згідно з п. 2.1 вищевказаного договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме: реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021.
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги №168 від 11 січня 2022 року відповідно до якого право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Перехід відступлення прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 168 від 11.01.2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. Згідно даного акту, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2022 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3 вказаного договору факторингу «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п.4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року строк дії договору закінчується 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року, який є додатком до договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року, право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Онлайн Фінанс».
Платіжною інструкцією № 5703 від 26 лютого 2024 року підтверджено сплату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 та договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 в сумі 6 238 410,72 гривень без ПДВ.
15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 15 липня 2025 року до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі 18 368,16 гривень, яка складається з: 5 100,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 268,16 гривень - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Досліджені судом докази свідчать, що ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором, а тому має право звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Щодо розміру заборгованості та її складових суд зазначає таке.
Дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного Кредитного договору 23 листопада 2021 року отримав кредит в розмірі 5 100,00 гривень строком на 14 днів, який зобов'язалася повернути разом з нарахованими процентами до 07 грудня 2021 року.
З наявного у справі розрахунку заборгованості, який здійснений первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що відповідач погашення кредиту не здійснював. Згідно з вказаним розрахунком заборгованості період нарахування процентів - з 23 листопада 2021 року по 11 січня 2022 року.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконував умови Кредитного договору, строк кредитування продовжився на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Після отримання права вимоги до відповідача за Кредитним договором ТзОВ «Таліон Плюс» продовжило нараховувати проценти за Кредитним договором до 03 березня 2022 року, що відповідає умовам Кредитним договором.
Нарахування процентів за користування кредитом не перевищує погодженого сторонами строку кредитування, застосовані кредитодавцем процентні ставки у певні періоди також не суперечить умовам Кредитного договору.
Таким чином, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 18 368,16 гривень, яка складається з: 5 100,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 268, 16 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом.
А тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Суд дійшов висновку про задоволення позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Позивач просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі докази: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025, додаткову угоду № 25771043357 від 01 вересня 2025 року до Договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025; акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг сума гонорару адвоката складається з вартості таких послуг: складання позовної заяви - 5 000 гривень (2 години), вивчення матеріалів справи - 1 000 гривень (2 години), підготовка адвокатського запиту - 500 гривень (1 година), підготовка клопотання - 500 гривень (1 година).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням категорії, складності справи, змісту заявлених позовних вимог, ціни позову, обсягу робіт, виконаних адвокатом, беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 7 000 гривень є явно завищеним та неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт. Відтак, суд вважає, що обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботою, а також пропорційними за результатами розгляду справи в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 583794804 від 23.11.2021 року в розмірі 18 368 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: вулиця Юрія Поправки, будинок, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК