Справа №295/6775/26
Категорія 4
2-н/295/901/26
про відмову у видачі судового наказу
28.05.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Перекупка І.Г, вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за надані послуги ЖКГ,-
Представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Яхьяєва Діана Намигівна звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» боргу за розподіл природного газу у розмірі 1 009, 41 гривень та судовий збір у розмірі 332, 80 гривні.
Дослідивши заяву та документи, додані до неї, приходжу до такого висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами п. 1 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
На підтвердження сплати судового збору представником заявника надано платіжну інструкцію №639218072 від 20 січня 2026 року на суму 332,80 гривень.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Надана представником заявника платіжна інструкція №639218072 від 20 січня 2026 року на суму 332,80 гривень на підтвердження сплати судового збору не може бути прийнята судом до уваги, оскільки при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України сплачена сума до вказаної справи не поєднується, що свідчить про використання даної квитанції у іншій цивільній справі, зокрема, справа № 295/2491/26.
Суддею встановлено, що суддею Чішман Л.М. у справі №295/2491/26 4 березня 2026 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 770, 30 грн, що утворилась за період з 01.05.2025 по 31.12.2025.
Відтак, суддя приходить до висновку, що представником заявника при подачі даної заяви не сплачено судовий збір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відсутні підстави для видачі судового наказу у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за надані послуги ЖКГ, оскільки заявником не надано документу, що підтверджує сплату судового збору
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З огляду на вищевикладене суддя приходить до висновку, що сплачена сума судового збору у справі №295/2491/26 не може бути повторно використана при подачі заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 162, 163, 164, 165 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за надані послуги ЖКГ.
Роз'яснити представнику заявника, що в даному випадку відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Г. Перекупка