Справа № 344/15891/20
Провадження № 6/344/166/26
27 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулася до суду з заявою про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа. Заява обґрунтована тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 344/15891/20 від 29.03.2021 р., про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
Також представником заявника зазначається, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 65311607 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 22.06.2022 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.
У зв'язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Враховуючи наведене просять суд замінити стягувача у виконавчому листі № 344/15891/20 від 29.03.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС». Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 344/15891/20 від 29.03.2021р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Представник заявника в судове засідання не з»явився. В заяві зазначив, що просить про розгляд справи у його відсутності, просив заяву задовольнити.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2021 року по справі 344/15891/20 позов Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за кредитним договором б/н від 31.01.2011 року у розмірі 20 562 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) гривні 20 копійок та проценти, нараховані на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України у розмірі 416 (чотириста шістнадцять) гривень 30 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1538 гривень 87 копійок.
Із супровідного листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської від 29.03.2021 року встановлено, що 30.03.2021 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської направлено АТ КБ «ПриватБанк» виконавчий лист по справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.81).
22.06.2022 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Н.Д. у виконавчому провадженні ВП № 65311607 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2, ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із відсутністю майна та коштів на яке згідно Закону можна звернути стягнення, а саме виконавчого листа № 344/15891/20 виданого 29.03.2021 року Івано-Франківським міським судом про: стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк 20978,50 грн. заборгованості, боржником за яким є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ КБ Приватбанк (а.с.96).
22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір Факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого Клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов'язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі - Реєстр боргових зобов'язань), який складається Клієнтом, далі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов'язань, далі за текстом - Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Підписанням цього Договору Фактор заздалегідь погоджується, що Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором від Боржників суми за Основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від Боржників Фактор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у відповідному Реєстрі боргових зобов'язань, або сум, сплачених Фактором Клієнту за цим Договором. Ціна цього Договору (Купівельна ціна) становить 93 375 000,00 грн (дев'яносто три мільйони триста сімдесят п'ять гривень 00 копійок), без ПДВ. (а.с.88-92).
З Витягу з Реєстру боргових зобов'язань №11 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 р. від 18.09.2025 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» отримало право вимоги за договором б/н боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с.94).
18.09.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» підписано Акт № 11 приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань № 11 від 18 вересня 2025 року за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року (а.с.98).
Згідно витягу виконавчих проваджень в АСВП від 10.04.2026 року ВП № 65311607 завершено, боржником зазначено ОСОБА_1 , боржником АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.99).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом , який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду .
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами , прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах .
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127- 130).
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» звенулось до суду та просить суд замінити вибулого стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №344/15891/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» має на меті змінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/15891/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за виконавчим листом, виданим 29.03.2021 року на підставі правонаступництва за Договором Факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року.
В той же час слід зазначити, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
22.06.2022 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Н.Д. у виконавчому провадженні ВП № 65311607 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2, ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконавчого листа № 344/15891/20 виданого 29.03.2021 року Івано-Франківським міським судом про: стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк 20978,50 грн. заборгованості, боржником за яким є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ КБ Приватбанк (а.с.96).
Строк на пред'явлення виконавчого листа після його повернення стягувачу не минув і зобов'язання за кредитним договором боржником не виконано, в той же час пред'явленню підлягає виконавчий лист, який як зазначив заявник втрачений.
Відповідно до ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, видається один виконавчий лист.
Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи зміст п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Такі правові висновки сформульовано у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17 (провадження №61-29св17) та від 10 жовтня 2018 року у справі №2-504/11 (провадження №61-41846св18).
Отже, за змістом згаданої норми діючого законодавства дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду сформований у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі №2-824/2009 (провадження №61-5388св18).
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Разом з тим, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» при зверненні до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та під час її розгляду не додано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого листа.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити, оскільки заявником не доведено втрату виконавчого листа, а реалізація прав, як стягувача на даній стадії можливо виключно за наявністю виконавчого листа або підстав для видачі його дубліката.
В той же час, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторного звернення з такою заявою з поданням відповідних доказів про втрату виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 258-260, 442 ЦПК України, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.А. Татарінова