28 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/13861/25
адміністративне провадження № К/990/16006/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/13861/25 за позовом Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/13861/25, задоволено позов Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2025 №0224270413 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 340 грн за несвоєчасне подання податкової звітності з плати на землю (орендна плата) за 2024 рік. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 09.04.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/13861/25.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/13861/25 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання доказів про сплату судового збору. Скаржником вказано, що на теперішній час він позбавлений можливості здійснити сплату судового збору по даній справі, зауважено про необхідність забезпечення права на доступ до суду.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Так, контролюючим органом не надано жодних документів на підтвердження обставин відсутності коштів, вжиття заходів для отримання належного фінансування та сплати судового збору у даній справі.
Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги щодо необхідності належного викладення підстав касаційного оскарження.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/13861/25 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
О.О. Шишов І.Л. Желтобрюх