Справа №212/7384/26
1-кп/212/1191/26
28 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026041730000206від 2 березня 2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кольчугине Сімферопольського району АР Крим, громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кривого Рогу, громадянина України, ІПН: НОМЕР_2 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , судимого: 08.04.2026 року Покровським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -
01.03.2026 року близько 16:50 год. на перехресті вулиць Захисників Азовсталі та Грибоєдова в Покровському районі міста Кривого Рогу по проїжджій частині з метою здійснення заходів з оповіщення та перевірки облікових даних осіб рухались автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Volkswagen», моделі «Т5» з державним номерним знаком НОМЕР_3 (далі - автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Volkswagen»), всередині якого перебували працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 : ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у військовому однострої та працівники відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у однострої; автомобіль Покровсько-Тернівського РТЦК та СП марки «Mercedes Benz», моделі «Spіnter» з державним номерним знаком НОМЕР_4 (далі - автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Mercedes Benz»), всередині якого перебували працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 : ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у військовому однострої. В цей час та у цьому ж місці перебували ОСОБА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 . Будучи обуреними появою автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, порушуючи громадський порядок ОСОБА_3 спільно з співучасником злочину ОСОБА_4 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в частині пошкодження майна, обравши об'єктом своїх хуліганських дій автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Mercedes Benz», який рухався по проїжджій частині, одразу за автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Volkswagen», знаходячись з правого боку автомобіля, навпроти заднього колеса, взяв до рук невстановлене слідством знаряддя та наніс не менше трьох ударів у праве бокове скло автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Mercedes Benz», розбивши його.
В цей час ОСОБА_4 спільно зі співучасником злочину ОСОБА_20 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в частині пошкодження майна, обравши об'єктом своїх хуліганських дій автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Volkswagen», який рухався по проїжджій частині, знаходячись навпроти на відстані близько п'яти метрів від вказаного автомобіля, підняв з землі камінь та кинув його у вітрове скло автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Volkswagen», розбивши при цьому його. Після чого, досягши бажаного результату ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Внаслідок пошкодження автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_3 марки «Volkswagen» та марки «Mercedes Benz» на тривалий час була припинена робота співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 , в обов'язки яких входило здійснення заходів з оповіщення та перевірки облікових даних осіб.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, яку укладено між обвинуваченими за участі їх захисників та прокурором, відповідно до якої обвинувачені визнали свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю, зобов'язались беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі в суді, а сторони угоди також узгодили покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у присутності своїх захисників пояснили, що вони цілком розуміють характер пред'явленого їм обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів, при цьому повністю визнають себе винними у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення. Крім того зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, розуміють наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК, а також згодні із узгодженим сторонами видом покарання, яке буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягають на затвердженні такої угоди судом.
Прокурор вважав, що при укладенні угоди дотримані всі вимоги діючого законодавства, тому просив суд угоду затвердити й призначити обвинуваченим узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисники наполягали на затвердженні угоди, умови якої відповідають інтересам їх підзахисних.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження, виходячи з наступного вмотивування.
Суд встановив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 296 КК, яке згідно із ст. 12 КК відноситься до нетяжкого злочину.
Суд зауважує, що обвинувачені цілком розуміють, що наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинувачених є обмеження права на оскарження вироку за ст. 394, 424 КПК, а для обвинувачених також їх відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.
Також обвинувачені розуміють, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільною, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, характеру та тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винних, які офіційно не працевлаштовані та на момент вчинення злочину не були судимими.
Також суд зазначає, що обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є їх щире каяття.
За таких обставин суд вважає доведеним провину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК, у хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вбачає.
Крім того суд вказує, що ОСОБА_4 був засуджений вироком від 08.04.2026 року Покровського районного суду м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., тобто вже після скоєння ним злочину по даній справі за ч. 2 ст. 296 КК України.
Таким чином ОСОБА_4 слід призначити покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки він винен у іншому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 296 КК України, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку суду від 08.04.2026 року.
Однак призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК має ряд особливостей, одна з яких полягає в тому, що в разі, коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Отже, якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК, щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом в постанові від 1 квітня 2024 року по справі № 183/6854/20.
Внаслідок наведеного вмотивування угоду про визнання винуватості слід затвердити та визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити їм узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому вирок від 08.04.2026 року Покровського районного суду м. Кривого Рогу відносно ОСОБА_4 , засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., слід виконувати самостійно згідно із правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 квітня 2024 року по справі № 183/6854/20.
Обрані обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту до набуття чинності вироком суду слід залишити без змін.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_5 , обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участі захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 2 ст. 296 КК України в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно із ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набуття чинності вироком суду - залишити без змін.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 2 ст. 296 КК України в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно із ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи.
Вирок від 8 квітня 2026 року Покровського районного суду м. Кривого Рогу, яким було ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., - виконувати самостійно.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набуття чинності вироком суду - залишити без змін.
Речові докази: фрагмент цегли сірого кольору, вилучений під час огляду місця події 01.03.2026 року та переданий на зберігати до камери схову ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області, - знищити;
дві маски чорного кольору для обличчя, балаклава чорного кольору, предмет, схожий на биту, вилучені в ході обшуку 30.04.2026 року за адресою: АДРЕСА_3 , та передані на зберігати до камери схову ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області, - знищити;
куртка чорного кольору «Nike» з синіми вставками на плечах, пара кросівок чорного кольору «Tommy Hilfiger» з білою підошвою, кепка чорного кольору «Пума», вилучені в ході обшуку 30.04.2026 року за адресою: АДРЕСА_3 , та передані на зберігати до камери схову ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області, як належне ОСОБА_4 майно, - повернути ОСОБА_4 .
Арешт майна, накладений ухвалою від 14 травня 2026 року слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу на вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , дві маски чорного кольору для обличчя, балаклава чорного кольору, предмет, схожий на биту, куртка чорного кольору «Nike» з синіми вставками на плечах, пара кросівок чорного кольору «Tommy Hilfiger» з білою підошвою, кепка чорного кольору «Пума», - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1